ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"20" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/56930/12
Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого судді Бухтіярової І.О., суддів Костенка М.І., Приходько І.В.,
за участю секретаря Стоцького О.І.,
представника відповідача Ткаченко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Ізюмського комунального підприємства теплових мереж
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2011 року
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2012 року
у справі № 2а-687/11/2070
за позовом Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби (далі - позивач, Ізюмська ОДПІ Харківської області ДПС)
до Ізюмського комунального підприємства теплових мереж (далі - відповідач, Ізюмське КПТМ)
про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Ізюмська ОДПІ Харківської області ДПС звернулась у липні 2010 року до суду з адміністративним позовом до Ізюмського КПТМ про стягнення заборгованості у сумі 3 417 217,15 гривень.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2011 року позовні вимоги Ізюмської ОДПІ Харківської області ДПС до Ізюмського КПТМ про стягнення заборгованості у сумі 3 205 880,58 гривень та про стягнення заборгованості у сумі 211 336,57 гривень роз'єднано. Позовні вимоги Ізюмської ОДПІ Харківської області ДПС до Ізюмського КПТМ про стягнення заборгованості у сумі 3 205 880,58 гривень виділено в окреме провадження з присвоєнням справі № 2а-687/11/2070.
Під час судового засідання представником позивача надано уточнення до адміністративного позову про стягнення заборгованості, відповідно до якого позивач просив стягнути з відповідача заборгованість перед бюджетом у сумі 2 128 346,35 гривень, а саме за виключенням неузгоджених сум боргу.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2012 року, позов задоволено повністю: стягнуто з Ізюмського КПТМ заборгованість перед бюджетом у сумі 2 128 346,35 гривень.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено процесуальне правонаступництво позивача у справі шляхом заміни Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області її правонаступником Ізюмською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області Державної податкової служби.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинство України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Ізюмське КПТМ зареєстроване 07.08.2003 року виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області, та як платник податків знаходиться на обліку в Ізюмській ОДПІ Харківської області ДПС.
За період з 20.11.2007 року по 22.07.2010 року за Ізюмським КПТМ рахується заборгованість у розмірі 2 453 235,75 гривень, з якої основний борг 2 095 046,72 гривень, пеня 358 189,03 гривень.
До вказаної суми заборгованості включено суми, визначені податковим органом за податковими повідомленнями-рішеннями № 0000082320 від 15.02.2008 року, № 0000211520 від 07.05.2008 року, № 0000101520 від 26.05.2009 року та № 0000322320 від 15.10.2009 року, які ( на час розгляду справи у суді першої інстанції) оскаржувалися в судовому порядку.
Ізюмською ОДПІ Харківської області ДПС виключено з позовних вимог суми за вказаними повідомленнями рішеннями. Таким чином узгоджена сума податкового зобов'язання за період з 20.11.2007 року по 22.07.2010 року складає 2 453 235,75 гривень.
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до висновку судової економічної експертизи № 6140 від 31.10.2011 року, проведеним дослідженням в обсязі наданих документів експертом встановлено, що за період з 20.11.2007 року по 22.07.2010 року за Ізюмським КПТМ рахується заборгованість по податку на додану вартість у розмірі 2 453 235,75 гривень без урахування сальдо заборгованості станом на 01.11.2007 року, в тому числі: заборгованість по податку на додану вартість в сумі 2 095 046,72 гривень; залишок несплаченої пені в сумі 358 189,03 гривень.
Також, судами встановлено, шо наявність заборгованості підтверджується також обліковою карткою платника податків Ізюмського КПТМ по податку на додану вартість.
Ізюмською ОДПІ Харківської області ДПС з метою погашення податкового боргу виставлено відповідачу податкові вимоги № 1/27 від 16.01.2004 року та № 2/26 від 10.03.2004 року, які отримані відповідачем 20.01.2004 року та 12.03.2004 року відповідно.
Через несплату Ізюмським КПТМ податкового зобов'язання, Ізюмською ОДПІ Харківської області ДПС прийнято рішення за № 2/24-32284148 від 12.04.2004 року про стягнення коштів та продаж інших активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу.
Також, судами встановлено, що з метою погашення податкового боргу Ізюмською ОДПІ Харківської області ДПС 20.08.2009 року зареєстровано публічне обтяження всіх активів боржника, про що свідчить витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність податкової заборгованості відповідача з податку на додану вартість у розмірі 2 128 346,35 гривень. Доказів погашення суми заборгованості відповідачем не надано.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, вважає їх правильними та обґрунтованими, з огляду на наступне.
Статтями 2, 4, 9 Закону України «Про систему оподаткування» встановлений обов'язок платників податків сплачувати податки і збори до бюджетів та до державних цільових фондів у порядку та на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.
Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 4 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків, зборів зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни і це зобов'язання припиняється їх сплатою, згідно ч. 1 ст. 11 - платники податків і зборів (обов'язкових платежів) за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть відповідальність відповідно до законів України.
Відповідно до пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», діючого на час виникнення спірних правовідносин, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим визначених підпунктом 5.2.2 та 5.2.4. у разі розгляду справі по суті та прийняття відповідного рішення.
Приписами абзацу 3 пп. 5.3.1, пп. 5.3.2, пп. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»-«в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. У випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Якщо останній день зазначених у цьому пункті строків припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем кожного з таких строків вважається наступний за вихідним або святковим робочий операційний (банківський) день.
Відповідно до пп. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно пп 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 вказаного Закону, у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Згідно пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Підпунктом 1.6 ст. 1 вказаного Закону встановлеено, що примусове стягнення це звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем не надано доказів щодо погашення заборгованості перед бюджетом у сумі 2 128 346,35 гривень.
Враховуючи встановлені у справі обставини, з огляду на правові приписи законодавства, яке регулює спірні правовідносини, колегія суддів касаційної інстанції вважає що суди попередніх інстанцій правомірно послалися на наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості перед бюджетом у сумі 2 128 346,35 гривень.
Отже, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанції в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів касаційної інстанції підтверджує, що при їх прийнятті суди попередніх інстанцій дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли б призвести до скасування оскаржуваних рішень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 167, 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Ізюмського комунального підприємства теплових мереж - залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2012 року у справі № 2а-687/11/2070 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова
Судді: М.І. Костенко
І.В. Приходько
Судове рішення № 35469327, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 20.11.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-687/11/2070. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: