Ухвала суду № 35469313, 20.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2013 року м. Київ К/800/16404/13

Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого судді Бухтіярової І.О., суддів Костенка М.І., Приходько І.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської митниці

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.10.2011 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013 року

у справі № 2а/0470/7576/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гамма-Медіка» (далі - позивач, ТОВ «Гамма-Медіка»)

до Дніпропетровської митниці (далі - відповідач, Митниця)

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Гамма-Медіка» звернулось у липні 2011 року до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання недійсними податкових повідомлень форми «Р» Дніпропетровської митниці від 23.06.2011 року № 86 та № 87.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного від 05.10.2011 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013 року, позов задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення форми «Р» Дніпропетровської митниці Державної митної служби України від 23.06.2011 року № 86 про сплату сум податкового зобов'язання у сумі 155 879,98 гривень, у тому числі за основним платежем 125 516,11 гривень, за штрафними санкціями 30 363,87 гривні; податкове повідомлення форми «Р» Дніпропетровської митниці Державної митної служби України від 23.06.2011 року № 87 про сплату сум податкового зобовязання у сумі 342 934,74 гривні, у тому числі за основним платежем 276 135,42 гривень, за штрафними санкціями 66 799,32 гривень на загальну суму 498 814,72 гривень.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивач в своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

З наданих відповідачем документів вбачається, що в силу положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України Дніпропетровська митниця підлягає заміні її правонаступником Дніпропетровською митницею Міндоходів.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до контракту № СЛТМ-1 від 09.08.2007 року, укладеним позивачем з компанією «Силайф Лимитид», Англія, ТОВ «Гамма-Медика» згідно з умовами контракту є покупцем товару - пристосування ортопедичні.

Позивачем було здійснено митне оформлення товару, а саме - пристосування ортопедичні: пристрій опорно-руховий на колесах GM912L, тростина-милиця GM939L, GM927L, GM920L, милиця GM925L, GM935L, пристрій опорно-руховий GM919L, відповідно до контракту № СЛГМ-1 від 09.08.2007 року за ВМД 110000001/2009/113082 від 20.05.2009 року, № 110000011/2010/120966 від 28.09.2010 року, № 110000011/2010/103701 від 26.02.2010 року, № 110000011/2010/100533 від 15.01.2010 року, відповідно до контракту 017.ГМ від 23.03.2007 року ВМД № 110000001/2008/133426 від 10.07.2008 року, № 110000001/2008/154339 від 29.10.2008 року, № 110000001/2008/ 148282 від 23.09.2008 року; відповідно до контракту № 1/ДМ від 11.10.2010 року ВМД № 110000014/2011 /401825 від 11.02.2011 року, із зазначенням коду 9021101000 та із застосуванням 0% ставки ввізного мита.

Працівниками Митниці здійснені необхідні процедури щодо прийняття ВМД до оформлення шляхом поставлення відбитку штампу «Під митним контролем», що підтверджується відповідними відмітками в ВМД та здійснений митний контроль та визнається сторонами.

На підставі наказу від 05.05.2011 року № 329 Дніпропетровською митницею у їх приміщенні по вул. Горького, 22, кімната 609, на підставі документів, які зберігались у справах митниці, була проведена невиїзна документальна перевірка стану дотримання ТОВ «Гамма-Медіка» законодавства України з питань митної справи.

За результатами вказаної перевірки складений Акт № Н26/11/110000000/30443475 від 27.05.2011 року з висновками про те, що позивачем допущена методологічна помилка, яка полягала у неправильному застосуванні ставок ввізного мита та звільнення від сплати ПДВ внаслідок неправильної класифікації товару - тростини, митне оформлення яких здійснено за ВДМ № 110000001/2008/133426 від 10.07.2008 року; № 110000014/2011/401825 від 11.02.2011 року; № 110000011/2010/100533 від 15.01.2010 року; № 110000001/2009/113082 від 20.05.2009 року; № 110000001/2008/148282 від 23.09.2008 року; № 110000011/2010/103701 від 26.02.2010 року; № 110000011/2010/120966 від 28.09.2010 року; № 110000001/2008/154339 від 29.10.2008 року; № 110000011/2010/126692 від 30.11.2010 року, чим допущено порушення вимог Закону України «Про Митний тариф України» та відшкодуванню до бюджету підлягають недобрані митні платежі ( мито та ПДВ) на загальну суму 401 651,52 гривня.

При цьому Митниця посилалась на Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом Держмитслужби України від, згідно яких 31.01.2004 року № 68 та № 1561 від 30.12.2010 року, згідно яких звичайні прогулянкові тростини не включаються до товарної позиції 9021, якщо вони навіть спеціально виготовлені для інвалідів. Такі тростини включаються до товарної позиції 6602.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 23.06.2011 року за № 86 та № 87 про сплату суми податкового зобов'язання у загальному розмірі 498 814,72 гривень, у тому числі ввізного мита 125 516,11 гривень, штрафних санкцій 30 363,87 гривні; податок на додану вартість 276 135,42 гривень, штрафних санкцій 66 799,32 гривень.

Суди першої та апеляційної інстанцій вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги повністю, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Відповідно до п. 10.3 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість», у редакції, чинній на час спірних правовідносин, платники податку, які імпортують товари на митну територію України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митними органами.

Судами встановлено, що позивачем здійснено митне оформлення товарів товарної позиції 9021 «пристосування ортопедичні» із застосуванням пільг в оподаткуванні, що підтверджується відповідними відмітками митниці на митних деклараціях та товаросупровідних документах.

Підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фордами», у редакції чинній на час спірних правовідносин, визначено, якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, то платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми в установленому цим Законом порядку.

Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що оскільки митні органи, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з відомостями щодо звільнення позивача від сплати ПДВ та з кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером, то відповідно до норм вищевказаних Законів, що діяли на час виникнення спірних правовідносин, відповідач не мав правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури, що узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, викладеною у листі від 01.01.2010 року «Практика розгляду судами адміністративних справ щодо спорів, пов'язаних зі справлянням податків і зборів митними органами».

Контролюючому органу не надано права у подальшому здійснювати донарахування податкових зобов'язань, які були раніше визначені таким контролюючим органом.

Відповідно до ст. 69 Митного кодексу України, незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи. Такий контроль здійснюється на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує.

Аналіз зазначених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України. Проте таких обставин у цій справі не встановлено.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судом апеляційної інстанції, який вірно вважає безпідставними посилання відповідача на Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом Держмитслужби України від 30.12.2010 року № 1561 та на те, що звичайні прогулянкові тростини, якщо вони навіть виготовлені для інвалідів, не відносяться до ортопедичних пристроїв та не включаються до товарної позиції 9021, оскільки спростовуються вищенаведеними правовими нормами, зокрема, положеннями Закону України «Митний тариф України» (Розділи І-V) № 2371-ІІІ від 05.04.2001 року, згідно з яким до групи 90 віднесені: прилади та апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, контрольні, вимірювальні, прецизійні; медичні або хірургічні; їх частини та приладдя. У Розділах ХVІ-ХХІ указаного Закону товарна позиція 9021, містить опис: пристрої ортопедичні, включаючи пояси, бандажі та милиці; шини та інші пристрої для лікування переломів; штучні частини тіла; слухові та інші апарати, які носять на собі, із собою або імплантують в тіло, що компенсувати недолік (дефект) органа чи фізичну ваду. До підкатегорії 9021 10 віднесені - пристрої ортопедичні або пристрої для лікування переломів: 9021 10 10 00 - пристрої ортопедичні.

Судами встановлено, що у Свідоцтві про державну реєстрацію № 7152/2007 від 09.11.2007 року ДС № 003292, виданому Державною службою лікарських засобів і виробів медичного призначення на тростини-милиці, тростини-ходуни, милиці, пристрої опорно-рухові, пристрої опорно-рухові на колесах виробника Foshan Dongfang Medical Equipment Manufactory Ltd. (China), яке було надане позивачем митному органу, зазначений код згідно з УКТЗЕД 9021 19 10 00. (Постановою Кабінету Міністрів України № 452 від 14.05.2008 року були внесені зміни до Переліку виробів медичного призначення операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість позиція 9021 19 10 00 була змінена на 9021 10 10 00).

Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що на час видачі Свідоцтва про державну реєстрацію № 7152/2007 від 09.11.2007 року ДС № 003292 діяв Порядок державної реєстрації виробів медичного призначення в Україні, затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 26.09.2000 року № 229, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.01.2001 року за № 35/5226. Пунктом 1.2. даного Порядку зазначено, що цей Порядок погоджено в Державній митній службі України, Державному комітеті України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державному комітеті з стандартизації, метрології та сертифікації України.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів від 02.02.2011 року № 79 «Деякі питання реалізації підпункту 197.1.3 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України» затверджено перелік технічних та інших засобів реабілітації (крім автомобілів) для інвалідів та інших пільгових категорій населення, операції з постачання і послуги з ремонту та доставки яких звільняються від обкладення податком на додану вартість. В категорії «Допоміжні засоби для особистої рухомості» з кодом УКТЗЕД 9021 10 10 00 в підгрупі засоби для ходіння, керовані однією рукою, зазначені: палиці, палиці з трьома або більше ніжками, милиці ліктьові і таке інше.

В той же час згідно з Законом України «Митний тариф України» (Розділи ХVІ-ХХІ), товарна позиція 6602000000, містить опис: палиці, палиці-сидіння, батоги, хлисти та подібні вироби.

З огляду на наданий позивачем пакет документів щодо характеристики задекларованого товару та з урахуванням вимог вищевказаних Законів, суди попередніх інстанцій дійшли до вірного, що твердження відповідача про те, що задекларовані товари є звичайними прогулянковими тростинами і повинні були класифікуватись за товарною під категорією 6602 00 00 00 згідно УКТЗЕД - палиці, палиці-сидіння, батоги, хлисти для верхової їзди та подібні вироби», та за якими мало бути сплачено ввізне мито при митному оформленні у розмірі 10% - є лише особистим судженням перевіряючи, що не ґрунтується на законодавчих нормах, чинних на час виникнення спірних правовідносин.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 55, 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -

У Х В А Л И В:

Здійснити заміну відповідача Дніпропетровської митниці її правонаступником Дніпропетровською митницею Міндоходів.

Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці Міндоходів - відхилити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.10.2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013 року у справі № 2а/0470/7576/11 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько