Ухвала суду № 35469199, 20.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" листопада 2013 р. м. Київ К/800/12043/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2011 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2012 року

у справі № 2а/0470/9164/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ангоб» (далі - позивач, ТОВ «Ангоб»)

до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Нікопольська ОДПІ Дніпропетровської області ДПС)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Ангоб» звернулось у липні 2011 року о суду з адміністративним позовом до Нікопольської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.03.2011 року № 0000142301 про збільшення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість позивачу в сумі 302 500,00 гривень, у тому числі за основним платежем у розмірі 242 000,00 гривень та штрафними санкціями у розмірі 60 500,00 гривень та від 27.05.2011 року № 0000472301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 453 750,00 гривень, у тому числі за основним платежем 363 000,00 гривень, за штрафними санкціями 90 750,00 гривень, № 0000482301 про збільшення суми грошового зобов'язання позивачу з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 378 125,00 гривень, у тому числі за основним платежем у розмірі 302 500,00 гривень та штрафними санкціями у розмірі 75 625,00 гривень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2011 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2012 року, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 16.02.2011 року по 25.02.2011 року уповноваженими фахівцями податкового органу було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ангоб» з питань правомірності та обґрунтованості формування валових витрат та податкового кредиту по операціях придбання товарів (робіт, послуг) від підприємств, в ланцюгах яких постачальниками є ТОВ «Елфа дисплей», ТОВ «Є-Восток Україна» та ТОВ «ВТ-Альянс» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року.

Перевірка проводилась відповідно до положень п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на підставі постанови про проведення позапланової документальної перевірки від 25.01.2011 року, винесеної слідчим Слідчої групи по розслідуванню кримінальної справи № 99106210, за результатами якої складено акт від 04.03.2011 року № 24/23-124-4/20229472.

У ході даної перевірки було встановлено, що ТОВ «Ангоб» мав взаємовідносини з ТОВ «ВТ-Альянс» та допустив порушення: п. 5.1., пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств у III кварталі 2010 року на загальну суму 302 500,00 гривень; пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за серпень 2010 року на загальну суму 242 000,00 гривень.

На підставі акту перевірки 23.03.2011 року відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення № 0000112301 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Ангоб» з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 614 062,50 гривні, у тому числі за основним платежем 491 250,00 гривень, за штрафними санкціями 122 812,50 гривень та № 0000142301 про збільшення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість позивачу в сумі 302 500,00 гривень, у тому числі за основним платежем у розмірі 242 000,00 гривень та штрафними санкціями у розмірі 60 500,00 гривень.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що угоди, укладені ТОВ «Ангоб» з ТОВ «ВТ-Альянс» оформлені належним чином, реальність господарських операцій підтверджена належними доказами, транспортування товару за даним договором здійснювалось ТОВ «Ангоб» шляхом використання власних транспортних засобів, що підтверджується копіями наказів про відрядження, копіями подорожніх листів, копія посвідчень про відрядження. Більш того, у позивача при укладанні договору була наявна господарська мета, а саме, використання даного товару (щебеню, цементу, стальних споруд, електродів, поршні, генераторів та інше) у господарській діяльності підприємства, пов'язаної з наданням послуг іншим суб'єктам господарювання у сфері будівництва.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судом апеляційної інстанції який, з огляду на встановлені судом першої інстанції обставини, та наявні у матеріалах справи докази, прийшов до вірного висновку про незаконність прийнятих відповідачем за результатами перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого, оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та необхідності їх скасування, виходячи із наступного.

Відповідно до п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Судами встановлено та визнано сторонами що перевірка господарської діяльності позивача проводилась на підставі постанови слідчого, винесеної відповідно до кримінально-процесуального закону у кримінальній справі № 99106210, порушеній за ознаками злочину, щодо контрагентів позивача, у тому числі і по ланцюгу постачання - ТОВ «ВТ-Альянс» та ТОВ «Елфа-Дисплей».

Пункт 86.9 ст. 86 ПК України встановлює особливості оформлення результатів податкових перевірок у разі, якщо такі перевірки призначені відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність.

Судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що ані норма пункту 86.9 ст. 86, ані норма п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України не конкретизують коло осіб, щодо яких може бути призначено документальну позапланову перевірку з вищевказаних підстав.

Виходячи з цього, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що особливий порядок прийняття податкового повідомлення-рішення, передбачений п. 86.9 ст. 86 ПК України, поширюється на всі випадки, коли проведення податкової перевірки було здійснено на підставі постанови слідчого, прийнятої відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність. Тому, у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Зазначена норма кореспондується також із п. 58.4 ст. 58 ПК України.

Згідно із зазначеним пунктом, у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Отже, якщо результатами податкової перевірки будуть установлені факти порушення податкового законодавства і ці факти знайдуть відображення в обвинувальному вироку з кримінальної справи чи постанові про закриття кримінальної справи з нереабілітуючих обставин, може бути винесене відповідне податкове повідомлення-рішення. До набрання чинності обвинувальним вироком або до винесення постанови про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими обставинами статус матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби, проведеної з підстав, установлених п. 86.9 ст. 86 ПК України, визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність. До такого моменту відповідні матеріали не можуть слугувати самостійною підставою для винесення податкових повідомлень-рішень.

Судом апеляційної інстанцій встановлено, що вирок по кримінальній справі, у рамках якої проводилась вищевказана перевірка, за результатами якої приймались оскаржувані податкові повідомлення-рішення, навіть на час розгляду справи не виносився, що сторонами також не заперечується.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку, що податкові повідомлення-рішення від 23.03.2011 року за № 0000112301 та № 0000142301, а також від 27.05.2011 року за № 0000472301 та № 0000482301 прийняті відповідачем з порушенням вищевказаних положень Закону, а тому вони є протиправними та підлягають скасуванню.

При розгляді справи, відповідач посилався на законність та обґрунтованність висновків акту перевірки господарської діяльності позивача по взаємовідносинах з безпосереднім контрагентом - ТОВ «ВТ-Альянс» про відсутність фактичного здійснення господарських операцій та про те, що вказаний контрагент, не маючи основних фондів та виробничих потужностей, виступав за таких обставин «транзитером», а «вигодонабувачем» незаконних податкових пільг був позивач. Однак, ці висновки правомірно визнано судом апеляційної інстанції безпідставними та такими, що спростовуються вищенаведеними доказами, а дії відповідача щодо винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень суперечать положенням п. 86.9 ст. 86 ПК України.

Отже, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанції в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів касаційної інстанції не вбачає підстав для скасування чи зміни судових рішень. Відсутність посилання в постанові суду першої інстанції на обставини вказані судом апеляційної інстанції, як на підставу скасування податкових повідомлень-рішень, на думку колегії суддів касаційної інстанції, не може слугувати підставою для скасування чи зміни вірних по суті рішень.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли б призвести до скасування оскаржуваних рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2012 року у справі № 2а/0470/9164/11 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підпис (підпис) І.О. Бухтіярова Судді: підпис (підпис) М.І. КостенкоПомічник судді підпис (підпис) І.В. Приходько З оригіналом згідно З оригіналом згідно