Постанова № 35468896, 21.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2013 року Справа № 910/6752/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддів:С.Могил Є.Борденюк (доповідача), І.Вовка, розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт"на постановувід 10.09.2013Київського апеляційного господарського судуу справі№ 910/6752/13за позовомЖитомирської обласної організації Товариства сприяння обороні УкраїнидоПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт"простягнення 114 552,26 грнВ судове засідання прибули представники сторін:позивачаЗав'язун В.С. (дов. № 12/2013 від 17.05.2013) відповідачаДемент'єв Є.О. (дов. № 122 від 27.12.2012)Заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Житомирська обласна організація Товариства сприяння обороні України звернулась до суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" 16 807,14 грн орендної плати з врахуванням індексу інфляції за період з 01.03.2012 до 10.06.2012 та неустойки у розмірі 97 715,12 грн за прострочення зобов'язання щодо повернення орендованого приміщення за період з 11.06.2012 до 31.03.2013.

Позивач надав до місцевого господарського суду заяву про збільшення позовних вимог від 03.06.2013, відповідно до якої останній просив стягнути 16807,14 грн орендної плати з врахуванням індексу інфляції за період з 01.03.2012 до 10.06.2012 та 117 932,04 грн неустойки за час користування приміщенням за період з 11.06.2012 до 31.05.2013.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01.11.2011 між ним та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Український страховий стандарт" укладений договір оренди № 15/2011 від 01.11.2011.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 11.05.2012 у справі № 5/5007/26/12, яке залишене без зміни постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.06.2012, розірваний договір оренди нежитлового приміщення № 15/2011 від 01.11.2011, що укладений між Житомирською обласною організацією Товариства сприяння обороні України та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Український страховий стандарт". Однак відповідач зазначене майно позивачу не повернув у зв'язку з чим позивач нарахував та заявив до стягнення борг з орендної плати та неустойку.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 14.05.2013 визнав позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 16 807,14 грн, в іншій частині позовних вимог просив суд відмовити.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.06.2013 (суддя І. Борисенко), яке залишене без зміни постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 (колегія суддів: І. Іоннікова, С. Гончаров, Л. Кропивна), позовні вимоги задоволені повністю з огляду на таке.

01.11.2011 між Житомирською обласною організацією Товариства сприяння обороні України, як орендодавцем, та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Український страховий стандарт", як орендарем, укладений договір оренди №15/2011, відповідно до якого позивач надав в оренду, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежилі приміщення, що знаходяться за адресою: м. Житомир, вул. І.Кочерги, 2-а, загальною площею 50,0 кв.м.

Пунктами 3.1, 3.1.2 Договору сторони обумовили ставку орендної плати, яка становить 5004,00 грн за один календарний місяць.

Відповідно до п. 3.1.3 Договору, відповідач взяв на себе зобов'язання сплачувати орендну плату на розрахунковий рахунок орендодавця до 5 числа поточного місяця.

Згідно з п. 3.10 Договору нарахування орендної плати за користування приміщенням та компенсаційних платежів, а також комунальних послуг за цим договором здійснюється по день фактичного повернення приміщення з оренди за актом прийому-передачі.

Пунктом 3.11 Договору сторони передбачили, що у разі використання приміщень після закінчення строку дії цього договору, орендар сплачує на користь орендодавця плату за користування приміщенням у подвійному розмірі до дня фактичного звільнення приміщення і це не передбачає пролонгації терміну дії договору.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що договір оренди № 15/2011 від 01.11.2011 розірваний з 11.06.2012, тобто з моменту набрання чинності рішення Господарського суду Житомирської області від 11.05.2012 у справі № 5/5007/26/12.

Норми п. 4.5 Договору зобов'язують орендаря, у разі припинення терміну договору з ініціативи однієї із сторін (письмове попередження за 30 днів), або закінчення строку оренди, в день закінчення терміну дії договору (або іншого обумовленого терміну додатковою угодою) за актом прийому-передачі повернути приміщення орендодавцю у стані не гіршому, ніж на момент підписання акта прийому-передачі приміщення в оренду.

При цьому, на думку судів попередніх інстанцій, саме на відповідача покладається обов'язок доведення факту повернення об'єкта оренди, оскільки Договором сторони погодили обов'язок відповідача передати позивачу об'єкт оренди шляхом оформлення акта прийому-передачі об'єкта оренди. Проте, відповідачем не були надані суду докази на підтвердження повернення відповідачем позивачу нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. І.Кочерги, 2-а, загальною площею 50,0 кв.м.

Враховуючи те, що приміщення за актом приймання-передачі не повернуте, інших доказів повернення приміщення суду не надано, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість позивних вимог.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права, просить судові рішення у справі скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в частині стягнення неустойки за час користування приміщенням за період з 11.06.2012 по 31.05.2013.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.

З мотивувальної частини рішення Господарського суду Житомирської області від 11.05.2012 у справі № 5/5007/26/12 вбачається, що договір оренди нежитлового приміщення від 01.11.2011 № 15/2011 розірваний з ініціативи орендаря, що підтверджує небажання останнього користуватися орендованими приміщеннями з січня 2012 року.

Зокрема, у вищезазначеному рішенні зазначено, що листом за вих.№0362 від 15.02.2012 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Український страховий стандарт" просило підписати акт прийому-передачі приміщення у зв'язку з припиненням дії договору оренди №15/2011 01.03.2012.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України в разі затримки передачі речі наймодавцю після припинення договору, незалежно від підстав припинення договору, наймач зобов'язаний сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час затримки.

Зважаючи на те, що після припинення договору оренди шляхом його розірвання у судовому порядку, судами попередніх інстанцій не встановлені обставини намагання орендаря повернути орендоване майно та ухилення орендодавця від його прийняття, колегія суддів Вищого господарського суду України підтримує правову позицію господарських судів попередніх інстанцій про прострочення орендарем виконання обов'язку з повернення майна, наслідком якого є застосування відповідальності у формі сплати неустойки у відповідності до ч.2 ст.785 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 у справі №910/6752/13 залишити без зміни.

Судді: С. Могил

Є. Борденюк

І. Вовк