Рішення № 35464659, 11.10.2013, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 1316/2946/12

Провадження № 2/450/274/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2013 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді - Данилів Є.О.

при секретарі - Ориняк Н.М.

з участю: позивача ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4, відповідача - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування житлового будинку та земельної ділянки,-

в с т а н о в и в :

18.07. 2012 року до Пустомитівського районного суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування житлового будинку та земельної ділянки. У позовній заяві позивач просить суд визнати недійсним Договір дарування житлового будинку № 7 по вул. Наварійській, № К - 6, с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області, укладений 17.03. 2011 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, зареєстровано у реєстрі за № 357, Договір дарування земельної ділянки площею 0,0580 га, що розташована в с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області, укладений 17.03. 2011 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, зареєстровано у реєстрі за № 360; стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_5 в користь ОСОБА_1 судові витрати.

Позивач у позовній заяві, як на підстави для задоволення заявлених позовних вимог покликається на наступні обставини:

з 1981 року по 2011 рік позивач перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5. У 2007 роді за спільні кошти позивачем та відповідачем ОСОБА_5 було побудовано декілька житлових будинків, розташованих за адресою: вул. Наварійська, № К-6, с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області, які є спільною сумісною власністю. Право власності на будинки було зареєстровано на ім'я ОСОБА_5.

Проживаючи однією сім'єю, позивач та відповідач ОСОБА_5 вели спільне господарство, мали загальний бюджет. На зароблені гроші придбали та побудували декілька об'єктів нерухомого майна.

На початку 2011 року відносини між позивачем та відповідачем ОСОБА_5 погіршилися та остаточно зіпсувалися після того, як стосовно позивача та головного бухгалтера ПП «АРГ», постало питання про порушення кримінальних справ. Працівниками Головного відділу податкової міліції СДПІ ВПП у м. Львові за матеріалами планової виїзної документальної перевірки ПП «АРГ» від 11.02.2011р. проводилася дослідна перевірка. На підставі перевірки було зроблено висновок про відсутність складу злочину та відмовлено в порушенні кримінальних справ.

Шлюб між позивачем та ОСОБА_5 був розірваний на підставі рішення Залізничного районного суду м. Львова від 23.09. 2011р., яке ухвалою апеляційного суду Львівської області від 29.11. 2011 року було залишене без змін.

Позивач вказує, що у звязку із розірванням шлюбу в період зими осені 2011 року він знаходився у важкому емоційному стані.

Нерухоме майно, яке було спільною власністю позивача та відповідача ОСОБА_5 сторони вирішили переоформи на їхнього сина. При тому, для оформлення документів на нерухоме майно потрібні були численні письмові згоди позивача. Ці згоди засвідчував приватний нотаріус Пустомитівського районного нотаріального округу ОСОБА_6

За домовленістю позивача та ОСОБА_5 в спільній власності повинен був залишитися житловий будинок, розташований за адресою: вул. Симоненка, № 12/7, с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області, в якому був зареєстрований позивач та земельна ділянка на якій він розташований.

17.03. 2011 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 був укладений договір дарування земельної ділянки по вул. Наварійська, № К-6, будинок № 7 с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області, посвідченого приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу ОСОБА_6 та Договір дарування житлового будинку № 7 по вул. Наварійській, № К - 6, с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області, зареєстровано у реєстрі за № 357.

Позивач стверджує, що внаслідок вищеперерахованих факторів, під тиском дружини даючи численні згоди на відчуження майна він не усвідомлював у повній мірі свої дії, не звертав уваги на документи, які підписував і не міг надати їм належну оцінку. Пізніше зясувалося, що Виконавчий комітет Солонківської сільської ради здійснив перейменування вулиць та будинок по вул. Симоненка 12/7 в с. Солонка та вул. Наварійська, К-6 в Солонка, будинок 7 - це один і той же будинок.

В квітні 2012 року Рішенням № 399 Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області вищезгаданому будинку присвоєно адресу - вул. Симоненка, 24.

Позивач не заперечує, що нотаріально давав письмові заяви - згоди на розпорядженням нерухомим майном, однак не мав наміру давати згоду на дарування вказаного будинку та земельної ділянки, так як проживав в ньому до вимушеного переїзду. Позивач вказує, що він бажав і бажає залишити будинок та земельну ділянку, оскільки все інше нерухоме майно було подаровано синові, а також ОСОБА_3

Даючи згоду на укладення оспорюваних правочинів позивач перебував під впливом помилки, помилявся щодо істотних обставин, а саме, що він дає згоду на дарування спірних обєктів нерухомого майна. Така помилка виникла внаслідок зміни адреси зазначених обєктів.

На підставі наведеного позивач у позовній заяві просить суд задоволити заявлені позовні вимоги.

До спірних правовідносин позивач вважає за необхідне застосувати ст. 229 ЦК України, згідно вимог якої особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення. Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом. Ч. 3 ст. 203 ЦК України щодо волевиявлення учасника правочину. Ст. 215 ЦК України щодо підстав недійсності правочинів.

Позивач ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали, пояснення дали аналогічні викладеним у позовній заяві, уточнили, що позивач даючи письмову згоду на укладення оспорюваних правочинів перебував у надзвичайно важкому емоційному стані, внаслідок чого від погодився на укладення таких правочинів, просять суд позов задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 пояснення дав аналогічні викладеним у письмових запереченнях відповідача ОСОБА_5 та пояснив, що позивач не є стороною оспорюваних правочинів, оскільки лише дав згоду на їх укладення, а сторони зазначених правочинів відповідачі не помилилися щодо їх істотних умов. Крім того, позивачу достовірно було відомо розміри семи котеджів та семи ділянок на яких розташовані будівлі, а тому помилка позивача при видачі заяви про згоду на укладення оспорюваних правочинів не могла мати місце.

Відповідач ОСОБА_5 у судовому засіданні заявлені позивачем позовні вимоги не визнала, пояснення дала аналогічні викладеним ОСОБА_4

Допитана у судовому засіданні в якості свідка приватний нотаріус Пустомитівського районного нотаріального округу ОСОБА_6Я пояснила, що укладенням оспорюваних правочинів займалися ОСОБА_5 та ОСОБА_1. Такий висновок слідує із того, що особисто ОСОБА_1 при необхідності довозив необхідні документи. При посвідченні заяви згоди одного з подружжя на дарування житлового будинку та земельної ділянки ОСОБА_1 воля останнього на складання такої заяви була встановлена та на той час сумніву не піддавалася.

Проаналізувавши матеріали цивільної справи, заслухавши пояснення учасників процесу, повно та всебічно дослідивши докази у справі в їх сукупності, судом встановлено наступні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи:

ОСОБА_1 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 15.08. 1981 року. Шлюб між сторонами розірвано рішенням Залізничного районного суду Львівської області від 23.09. 2011 року, яке набрало законної сили 29.11. 2011 року. Зазначені обставини стверджуються ухвалою апеляційного суду Львівської області від 29.11. 2011 року у справі № 22-ц 5916/11 за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 23.09. 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу.

За час перебування у шлюбі ОСОБА_1 та ОСОБА_5, крім іншого набули право власності на житловий будинок № 7 по вул. Наварійській, № К - 6, с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області та земельну ділянку площею 0,0580 га, що розташована в с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області.

Право власності на житловий будинок № 7 за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Солонка, вул. Наварійська, К-6, 20.11. 2007 року було зареєстроване на імя ОСОБА_5 та їй видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 20.11. 2007 року серії САВ № 438249.

Право власності на земельну ділянку площею 0,0580 га, яка розташована за адресою: с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області, передана для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд було зареєстроване на імя ОСОБА_5 та їй було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ЯД № 516577 від 03.06. 2008 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 60 СК України ч. 3 ст. 368 ЦК України презумується, що зазначені вище обєкти нерухомого майна, зокрема: житловий будинок № 7 за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Солонка, вул. Наварійська, К-6 та земельна ділянка площею 0,0580 га, яка розташована за адресою: с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області, передана для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, було спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_5.

В силу вимог ч. 1 ст. 65 СК України, ч. 2 ст. 369 ЦК України дружина та чоловік розпоряджаються майном, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. Відповідно до ч. 3 ст. 65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Судом встановлено та сторонами визнано у судовому засіданні той факт, що у ОСОБА_1 та ОСОБА_5 виник намір відчужити зазначені вище обєкти нерухомого майна.

На виконання вимог ч. 3 ст. 65 СК України з метою відчуження житлового будинку № 7 за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Солонка, вул. Наварійська, К-6 та земельної ділянки площею 0,0580 га, яка розташована за адресою: с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області, передана для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, 17.03. 2011 року ОСОБА_1 була надана заява згода подружжя на дарування житлового будинку та земельної ділянки, посвідчена приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстровано в реєстрі № 356. Із зазначеної заяви слідує, що ОСОБА_1 дав свою згоду дружині ОСОБА_5 на дарування на умовах на її розсуд ОСОБА_3 житлового будинку № 7 за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Солонка, вул. Наварійська, К-6 та земельної ділянки площею 0,0580 га, яка розташована за адресою: с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області, передана для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, придбаних ними за період перебування у шлюбі за спільні кошти, шлюб зареєстрований 15.08. 1981 року. Житловий будинок придбаний 2007 року, земельна ділянка придбана 2008 році.

За вказаних вище обставин, суд прийшов до висновку, що позивачем було вчинене юридично значимі дії в односторонньому порядку, наслідком яких стало укладення оспорюваних двосторонніх правочинів, стороною яких позивач не є, проте такі стосуються його прав і обовязків.

Оцінюючи в сукупності заяву згоду позивача на дарування житлового будинку та земельної ділянки, посвідчена приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстровано в реєстрі № 356 із поясненнями свідка ОСОБА_6 суд прийшов до переконання, що позивач вводить суд в оману, щодо фактичних обставин надання ним згоди на вчинення оспорюваних правочинів. Такий висновок слідує із наступного:

у заяві - згоді позивача на дарування житлового будинку та земельної ділянки, посвідчена приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстровано в реєстрі № 356, чітко визначено місцезнаходження обєктів нерухомого майна та розмір земельної ділянки, її цільове призначення.

Із повідомлення Солонківської сільської ради Пустомитівського районного суду Львівської області № 187 від 04.03. 2013 року слідує, що Солонківською сільською радою рішення про зміну адреси із вул. Наварійська К 6, будинок 7 в с. Солонка на вул. Симоненка не приймалось. Однак була видана довідка виконавчим комітетом Солонківської сільської ради за вих.. № 106 від 08.02. 2008 року. Згідно довідки виконавчого комітету Солонківської сільської ради № 106 від 08.02. 2008 року, виконком Солонківської сільської ради просить внести до реєстру в селі Солонка Пустомитівського району Львівської області вулицю Симоненка 40 котеджів, в кварталі забудови К 6.

Позивачем всупереч ч. 1 ст. 60 ЦПК України перед судом не доведено та судом не здобуто жодних доказів того, що зміна адреси вул. Наварійська К 6, будинок 7 в с. Солонка на вул. Симоненка відбулася.

Із будинкової книги для прописки громадян, що проживають ІНФОРМАЦІЯ_1, випливає, що така видана щодо житлового будинку № 7 по вул. Наварійська, К- 6, с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області /арк.. буд. кн. 4 /зворот/. Питання невідповідності титульної сторінки зазначеної будинкової книги реальній адресі будинку сторонами у судовому засіданні не ставилося, тому згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України зазначене не є предметом судового розгляду.

Позивач у позовній заяві та у судовому засіданні не заперечує проти того, що він особисто давав заяву - згоду на дарування житлового будинку та земельної ділянки, посвідчена приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстровано в реєстрі № 356. Питання про недійсність такої заяви, як одностороннього правочину вчиненого позивачем, наслідком якого стало укладення оспорюваних правочинів перед судом не ставилося, предметом судового розгляду не було.

Покликання ОСОБА_1 на ту обставину, що ним вчинено правочини, зокрема оспорювані договори під впливом помилки, а його волевиявлення не було вільним є безпідставним, оскільки судом встановлено, що позивач не був стороною оспорюваних правочинів, зокрема: Договору дарування житлового будинку № 7 по вул. Наварійській, № К - 6, с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області, укладений 17.03. 2011 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, зареєстровано у реєстрі за № 357 та Договору дарування земельної ділянки площею 0,0580 га, що розташована в с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області, укладений 17.03. 2011 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, зареєстровано у реєстрі за № 360. Відповідачі у судовому засіданні пояснили, що укладаючи оспорювані правочини, вони прийшли до згоди щодо всіх істотних обставин договір та їх законність є очевидною.

Судом встановлено, що підстав передбачених ст. 215 ЦК України для визнання недійсними Договору дарування житлового будинку № 7 по вул. Наварійській, № К - 6, с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області, укладений 17.03. 2011 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, зареєстровано у реєстрі за № 357 та Договору дарування земельної ділянки площею 0,0580 га, що розташована в с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області, укладений 17.03. 2011 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, зареєстровано у реєстрі за № 360, немає.

Із наведеного слідує, що обставини на які покликається позивач та його представник, як на підстави для задоволення заявлених позовних вимог не знайшли свого обєктивного підтвердження у представлених суду доказах, тому заявлені позивачем позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України документально підтверджені понесені позивачем судові витрати стягненню з відповідачів не підлягають.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 57 - 61, 88, 212- 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 229 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в :

у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсними Договору дарування житлового будинку № 7 по вул. Наварійській, № К - 6, с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області, укладений 17.03. 2011 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, зареєстровано у реєстрі за № 357, Договору дарування земельної ділянки площею 0,0580 га, що розташована в с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області, укладений 17.03. 2011 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, зареєстровано у реєстрі за № 360; про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_5 в користь ОСОБА_1 судових витрат,- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області через Пустомитівський районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні в 10-денний строк з дня отримання копії цього рішенням.

СуддяОСОБА_7