Ухвала суду № 35464656, 14.10.2013, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/3653/13-ц

Провадження № 6/450/237/13

УХВАЛА

судового засідання

"14" жовтня 2013 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі :

головуючого судді Даниліва Є. О.

при секретарі Ориняк Н. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити подання державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області ОСОБА_1, погоджене начальником відділу ДВС Пустомитівського РУЮ у Львівській області ОСОБА_2 про встановлення ОСОБА_3 тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України,-

в с т а н о в и в :

11.10.2013 року на розгляд в Пустомитівський районний суд Львівської області поступило подання головного державного виконавця ВДВС Пустомитівського РУЮ Львівської області Кваснікевич О. А., погоджене начальником відділу ДВС Пустомитівського РУЮ у Львівській області ОСОБА_2, в якому державний виконавець просить винести мотивоване рішення про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання якого с. Лисиничі, 44, Пустомитівського району, Львівської області.

В поданні виконавець відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області посилається на те, що у відділі державної виконавчої служби Пустомитівського району Львівської області, на виконанні перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа 2-393/2007, виданого 13.03.2007 року Пустомитівським районним судом Львівської області про стягнення ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_5 - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно починаючи з 11.01.2007 року і до досягнення повноліття.

01.09.2011 року на виконання даного виконавчого документу, Пустомитівський районним відділом державної виконавчої служби Львівської області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 30491712.

Боржником в добровільному порядку рішення суду щодо сплати аліментів не виконується в результаті чого загальний розмір заборгованості станом на 01.09.2013 року становить 17162,25 грн.

Суд перевіривши матеріали справи, дослідивши подані докази в їх сукупності, приходить до висновку про те, що подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Пустомитівського РУЮ у Львівській області ОСОБА_1 слід відхилити, виходячи із наступного.

Відповідно до ст.ст.11, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що Пустомитівським районним судом Львівської області видано виконавчий лист 2-393/2007 від 13.03.2007 року про стягнення ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_5 - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно починаючи з 11.01.2007 року і до досягнення повноліття.

Постановою державного виконавця від 01.09.2011 року відкрито виконавче провадження № 30491712.

З подання та доданих до нього матеріалів вбачається, що згадані судові рішення не виконано.

Із поданих до подання довідок вбачається, що згідно відповіді Центру надання послуг повязаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Львів та Пустомитівського району ГУМВС України у Львівській області за ОСОБА_3 зареєстрованого автомототранспорту станом на 25.06.2013 року не рахується, відповіді УПФ України в Пустомитівському районі ОСОБА_3 на обліку не перебуває та пенсії не отримує, згідно довідки Пустомитівського районного центру зайнятості ОСОБА_7 на обліку у Пустомитівському районному центрі зайнятості не перебуває.

Відповідно до ст. 2 протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»(зі змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює статтею 8 даного закону порядок розв'язання спорів у цій сфері. Частиною 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта та громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України; він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

Згідно ч.4 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" Паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті, або в разі використання паспорта для вчинення злочину, або виявлення у ньому підробки, а також у випадках припинення громадянства України. Тимчасове затримання або вилучення паспорта у таких випадках здійснюється судом, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Державної прикордонної служби України, військовими комісаріатами, уповноваженими на те посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, та консульською службою України.

Згідно п.22 «Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених» Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 року №231 (далі - Правила) громадянину може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта / проїзного документа у разі, коли: діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання, - до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, чи забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Відповідно до п. 24 даних Правил у разі виявлення підстав, зазначених у пункті 22 цих Правил, раніше виданий паспорт/проїзний документ може бути тимчасово затримано або вилучено. Згідно п. 25 цих Правил у випадках, зазначених у пунктах 22 і 24 цих Правил, тимчасове затримання та вилучення паспорта / проїзного документа здійснюється за рішенням суду, органів прокуратури, органів внутрішніх справ, служби безпеки, охорони державного кордону, військових комісаріатів, дипломатичних представництв чи консульських установ України.

Таким чином, відповідно до Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" та вказаних вище Правил, суд не може приймати рішення про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, так як таке право суду не закріплено в матеріальному законодавстві, прийнятому відповідно до ст.33 Конституції України. Відмова у видачі паспорта чи відмова у виїзді за кордон, є компетенцією органів внутрішніх справ та Державної прикордонної служби, а суд відповідно до ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" може вирішувати лише питання про тимчасове затримання та вилучення паспорта/проїзних документів громадянина України, передбачених в ст.2 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", за яким він може виїхати за межі України, якщо встановлено, що такі документи громадянин має в порядку адміністративного судочинства.

Даним спеціальним законом та Правилами не передбачено можливість ухвалою суду тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон боржнику, який не виконав зобов'язання, тобто зазначеним законом не передбачено за ухвалою суду тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника у виконавчому провадженні до виконання рішення суду, а пункт 18) ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», яким передбачено право державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням суду та ст.377-1 ЦПК України передбачають лише процесуальний порядок вирішення такого питання і не є нормами закону, прийнятими на виконання ст. 33 Конституції України.

Викладене узгоджується із практикою Верховного Суду України (ухвала від 06.04.2011 року реєстровий № 14758983).

Окрім того, передбачений ст.377-1 ЦПК України порядок вирішення питання про тимчасове обмеження боржнику у праві виїзду за межі України без повідомлення боржника, у випадку встановлення такого обмеження, може бути порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право людини на справедливий і публічний розгляд його справи.

В матеріалах справи відсутні дані, які б вказували на те, що боржник має намір виїхати за межі України або ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що в задоволенні подання державного виконавця про тимчасове обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 5, 6, 11 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 6, 8 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст.ст. 197 ч.2, 377-1 ЦПК України, -

у х в а л и в :

В задоволенні подання державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області ОСОБА_1, погоджене начальником відділу ДВС Пустомитівського РУЮ у Львівській області ОСОБА_2 про встановлення ОСОБА_3 тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного суду Львівської області через Пустомитівський районний суд протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі постановлення ухвали без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяОСОБА_8