Постанова № 35445496, 19.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/6999/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Ірмес» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ірмес» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 серпня 2013 року у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Ірмес» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Крім того, після відкриття апеляційного провадження, апелянтом подано клопотання про приєднання доказів у справі, які додатково обґрунтовують його правову позицію, а саме лист ПАТ «Банк Восток» від 21 жовтня 2013 року №07 ц/1531, яким ТОВ «Ірмес» повідомлялося про позицію Національного банку України щодо необхідності отримання індивідуальної ліцензії при здійсненні операцій купівлі-продажу цінних паперів українського підприємства-емітента, що проводяться між резидентом (покупцем) та нерезидентом (продавцем), який має відкритий інвестиційний рахунок в українському банку. До листа ПАТ «Банк «Восток» додані запит зазначеного банку до НБУ №07/1387 від 11 жовтня 2013 року та відповідь НБУ №29-216/17983 від 16 жовтня 2013 року на цей запит.

Відповідачем подано заперечення на апеляційну скаргу, в яких останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Вирішуючи спір по суті, Окружний адміністративний суд м.Києва встановив, що в період з 17 жовтня 2012 року по 23 жовтня 2012 року співробітниками відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ірмес» з питань підтвердження від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами та дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з цінними паперами за період з 01 грудня 2011 року по 30 червня 2012 року, за результатами якої складено акт від 30 жовтня 2012 року №3961/22-30/37936327.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п.3 ст.7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», а саме здійснення ТОВ «Ірмес» в межах торговельного обороту у валюті України розрахунків з нерезидентом «Pt Platinum Public Limited» (Кіпр) без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України.

На підставі акту перевірки №3961/22-30/37936327 від 30 жовтня 2012 року ДПІ у Дніпровському районі м.Києва ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 23 листопада 2012 року №0000822230, згідно якого за порушення п.2 ст.16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: штрафні (фінансові) санкції на суму 40567720,18 грн.

Не погоджуючись з висновками перевіряючих, що були зазначені в акті перевірки, ТОВ «Ірмес» оскаржило вищезазначене податкове повідомлення-рішення до ДПС в м.Києві, за результатами розгляду скарги ДПС в м.Києві було встановлено відповідність висновків відповідача законодавству України, проте податкове повідомлення-рішення скасовано з підстав невідповідності його форми вимогам п.2.2 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 листопада 2012 року №1236. Натомість, зобов'язано відповідача прийняти податкове повідомлення-рішення за формою «У», що відповідає зазначеному наказу Міністерства фінансів України.

На підставі рішення ДПС в м.Києві відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000182230 від 20 лютого 2013 року за формою «У», згідно якого до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 40567720,18 грн.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача та ДПС в м.Києві, позивач звернувся до Міністерства доходів і зборів України з відповідною скаргою, яка рішенням від 15 квітня 2013 року залишена без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, 07 грудня 2011 року між «Pt Platinum Public Limited» (Кіпр) (Продавець) та ТОВ «Ірмес» (Покупець 1), ТОВ «Солтас» (Покупець 2), ТОВ «Меліт Інвест» (Покупець 3), ТОВ «Нордос» (Покупець 4), ТОВ «Мімант» (Покупець 5), ТОВ «Гратіон» (Покупець 6), ТОВ «Велігор» (Покупець 7) укладено договір купівлі-продажу 2112993 простих акцій, які складають 68,7488% випущеного акціонерного капіталу ПАТ «Банк Восток».

Відповідно до п.2.2 зазначеного договору, продавець має передати, а покупці мають придбати, із залученням торговця цінними паперами (ТОВ «Ай пі Сек'юрітіз») як посередника, повне законне та бенефіціарне право власності на акції.

Згідно з пп.2.2.1 вищезазначеного договору, ТОВ «Ірмес» за цим договором купує 301856 акцій, що складають 9,82125% статутного капіталу Банку.

З банківських виписок, які містяться в матеріалах справи, вбачається, що 19 грудня 2011 року позивач перерахував із свого банківського рахунку, відкритого в ПАТ «Банк Восток», на інвестиційний рахунок у гривні «Pt Platinum Public Limited», відкритий в ПАТ «Платинум Банк», грошові кошти у розмірі 40567720,18 грн.

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз положень законодавства України, а саме: ст.ст.1, 5, 7, 16 ст.7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», постанови Національного банку України від 14 жовтня 2004 року №484, якою затверджено Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на розрахунки між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України, дійшов висновку, що для здійснення розрахунків між «Pt Platinum Public Limited» (Кіпр) та позивачем останній зобов'язаний був отримати індивідуальну ліцензію Національного банку України, у зв'язку з чим податковим органом правомірно винесено рішення про застосування до ТОВ «Ірмес» штрафних санкцій в сумі 40567720,18 грн.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується та вважає, що норми матеріального права, які були застосовані судом, не дають підстав для висновків про законність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Крім того, як вбачається з оскаржуваного судового рішення, місцевий адміністративний суд використовував лише посилання на вимоги законодавства, якими обґрунтовувалися доводи відповідача, водночас, обґрунтування, що надавалися ТОВ «Ірмес», судом в постанові не наведені та не спростовані.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ст.7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки. Наймодавці-нерезиденти здійснюють оплату праці резидентів виключно у валюті України у готівковій або безготівковій формі. Здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України допускається за умови одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Положеннями п.5 ч.1 ст.1 вищезазначеного Декрету визначено, що резиденти - це, серед іншого, юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України. Нерезидентами є, зокрема, юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням за межами України, які створені й діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб'єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб'єктів підприємницької діяльності України; розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також представництва інших організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності на підставі законів України.

Порядок видачі ліцензій, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, було визначено Положенням про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на розрахунки між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України, затвердженим постановою Правління НБУ від 14 жовтня 2004 року №484, відповідно до абз.7 п.1.3 якого розрахунки в межах торговельного обороту - рух коштів між резидентами і нерезидентами за операціями продажу (купівлі) товарів на підставі зовнішньоекономічних договорів, які передбачають експорт або імпорт товарів.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. При цьому термін реекспорт (реекспорт товарів) означає продаж іноземним суб'єктам господарської діяльності та вивезення за межі України товарів, що були раніше імпортовані на територію України; імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Системний аналіз зазначених вище приписів Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на розрахунки між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України, затвердженого постановою Правління НБУ від 14 жовтня 2004 року №484, дає підставі вважати, що до розрахунків нерезидента з резидентом в межах торговельного обороту необхідно відносити операції з імпорту або експорту товарів.

Водночас, предметом договору між ТОВ «Ірмес» та компанією «Pt Platinum Public Limited» (Кіпр) є цінні папери, емітовані українським суб'єктом господарювання (ПАТ «Банк Восток»), які обслуговуються в Національній депозитарній системі, а тому зазначена господарська операція не підпадає під визначення експорту/імпорту товарів у розумінні Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Згідно п.1.4 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на розрахунки між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України, у межах торговельного обороту без ліцензії здійснюються, серед іншого, розрахунки (платежі) у валюті України між резидентами і нерезидентами-інвесторами за операціями, передбаченими порядком використання поточного рахунку в національній валюті нерезидента-інвестора, установленим у главі 16 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 року №492.

Відповідно до п.16.3 вищенаведеної Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, на інвестиційний рахунок у національній валюті зараховуються, серед іншого, кошти, повернуті внаслідок часткового або повного припинення нерезидентом інвестицій в Україну відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють здійснення іноземних інвестицій в Україну.

Згідно ст.3 Закону України «Про режим іноземного інвестування» іноземні інвестиції можуть здійснюватися у формі придбання не забороненого законами України нерухомого чи рухомого майна, включаючи будинки, квартири, приміщення, обладнання, транспортні засоби та інші об'єкти власності, шляхом прямого одержання майна та майнових комплексів або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів.

З огляду на викладене та зважаючи, що продаж цінних паперів компанією «Pt Platinum Public Limited» (Кіпр) є поверненням раніше здійснених цим нерезидентом інвестицій в Україну, а також враховуючи, що кошти, отримані нерезидентом зараховані на його поточний (інвестиційний) рахунок, відкритий нерезидентом в національній валюті України, колегія суддів вважає, що здійснення вищезазначеної господарської операції, яка стала підставою для застосування податковим органом санкцій до ТОВ «Ірмес», не потребувала індивідуальної ліцензії НБУ.

Правильність такого висновку в тому числі підтверджується позицією Національного банку України, висловленою останнім у листі №29-216/17983 від 16 жовтня 2013 року, який за клопотанням позивача був долучений до матеріалів справи та досліджений судом апеляційної інстанції у відповідності до наданих йому ч.2 ст.195 КАС України повноважень.

Так, Національний банк України, який у відповідності до положень ст.44 Закону України «Про Національний банк України» діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль, та до повноважень якого, зокрема, віднесено видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій, видача та відкликання ліцензій тощо, у вищезазначеному листі №29-216/17983 від 16 жовтня 2013 року вказує, що перерахування резидентами коштів в гривнях на інвестиційний рахунок іноземного інвестора за операціями купівлі-продажу цінних паперів українських емітентів не вимагає отримання ліцензій.

Крім того, не зважаючи на встановлену судом апеляційної інстанції відсутність порушення вимог законодавства ТОВ «Ірмес», а тому й відсутність підстав для застосування до нього штрафних санкцій, колегія суддів також звертає увагу на незаконність висновку суду першої інстанції щодо права податкового органу виносити податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України без індивідуальної ліцензії НБУ.

Так, як вбачається з оскаржуваного рішення, суд першої інстанції не розглядав доводи ТОВ «Ірмес» щодо відсутності у податкового органу повноважень для застосування санкцій за порушення приписів, встановлених Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». З мотивувальної частини рішення вбачається, що суд на підставі вимог ст.16 вищезазначеного Декрету визначив лише правильність встановленої податковим органом суми штрафу, водночас, не звернувши увагу, що згідно цієї ж статті Декрету санкції уповноважений застосовувати Національний банк України та за його визначенням підпорядковані йому установи. Відповідач такими правами, відповідно до імперативних норм закону, не наділений. При цьому не наділяють зазначеними повноваженнями податковий орган також положення Податкового кодексу України, оскільки відповідальність за порушення правил здійснення валютних операцій, передбачених вищезазначеним Декретом, неможливо ототожнювати з відповідальністю за порушення податкового та(або) митного законодавства, контроль за яким здійснюється податковим органом у відповідності до наданих йому повноважень.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 серпня 2013 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ірмес» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 серпня 2013 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Ірмес» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва Державної податкової служби від 20 лютого 2013 року №0000182230.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 25 листопада 2013 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.