Ухвала суду № 35445452, 13.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7668/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

У Х В А Л А

Іменем України

13 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Коток А.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Спілловер» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень та визнання відсутності компетенції щодо встановлення порушень в акті перевірки, -

ВСТАНОВИВ:

23 травня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Спілловер» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби (далі ДПІ або відповідач), у якому просило:

- визнати протиправними дії щодо встановлення порушення при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки;

- скасувати податкові повідомлення-рішення № 0005172209, № 0005182209, № 0005192209 від 22 квітня 2013 року;

- визнати відсутність компетенції (повноважень) ДПІ щодо встановлення та зазначення порушення, в актах документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 06 серпня 2013 року позов задовольнив частково. Визнав протиправними та скасував оскаржувані податкові повідомлення-рішення. В задоволенні решти позовних вимог відмовив.

В апеляційній скарзі про скасування постанови ДПІ посилається на те, що контрагент позивача - ТОВ «Компанія Мармур ЛТД» здійснював свою діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які з`явились у судове засідання та перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 05.04.2013 року по 08.04.2013 року ДПІ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ «Компанія Мармур ЛТД» за період з 01.06.2012 року по 30.06.2012 року.

За результатами перевірки ДПІ складено Акт № 322/22-9/22950423 від 08.04.2013 року (далі Акт перевірки).

В Акті перевірки відповідачем зроблено висновки про порушення позивачем норм цивільного законодавства щодо вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлене відсутністю реальних ознак вчинення господарських операцій та податкового законодавства, що призвело до завищення Товариством від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму 94 118 грн., до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на 15 882 грн. та відповідно до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду на 15 882 грн., завищення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності Товариства в податковому періоді - півріччя 2012 року на суму 549 999 грн.

На підставі Акта перевірки ДПІ прийняло податкові повідомлення-рішення від 22 квітня 2013 року:

- № 0005172209, яким визначило Товариству суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 19 853 грн. 50 коп., в т.ч. 15 882 грн. - основний платіж, 3 971 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

- № 0005182209, яким, зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість Товариству по податковій декларації за червень 2012 року у розмірі 94 118 грн.;

- № 0005192209, яким зменшено Товариству суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податок на прибуток у розмірі 549 999 грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з наступного.

Згідно пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків

З матеріалів справи вбачається, що в 26 червня 2012 року між ТОВ з ІІ «Спілловер» (Покупець) і ТОВ «Компанія Мармур ЛТД» (Продавець) був укладений письмовий договір ВБМАР на поставку шкіряного напівфабрикату «вет-блу» (а.с. 39-40).

На підтвердження фактів виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань (поставки товару та відповідно оплати вартості такого товару) за вказаним договором позивачем були надані суду наступні первинні і розрахункові документи (а.с. 36-38, 41-45, 118-119):

- видаткову накладну № 2609 від 29.06.2012 року. Відповідно до пояснень позивача, перевезення товару здійснювалося за рахунок та власними силами Продавця. Претензій щодо не оформлення контрагентом товарно-транспортних накладних не виникало, внаслідок своєчасної поставки замовленого товару в повному обсязі;

- рахунок-фактури № 2906 від 29.06.2012 року;

- податкову накладну № 865 від 29.06.2012 року, виписаної ТОВ «Компанія Мармур ЛТД» на користь ТОВ з ІІ «Спілловер»;

- виписку з розрахункового рахунку позивача за 12.07.2012 року;

- платіжні доручення ТОВ з ІІ «Спілловер» № 2092, № 2093 від 12.07.2012 року щодо оплати вартості поставлених товарів. Оплата за придбані товари здійснювалася ТОВ з ІІ «Спілловер» шляхом перерахування безготівкових коштів (вартість товарів з ПДВ) зі свого рахунку у вказаному банку на рахунок свого контрагента.

Перелічені вище первинні документи оформлені у відповідності до вимог законодавства та мають усі обов'язкові реквізити.

Судом першої інстанції встановлено, що замовлення та придбання у ТОВ «Компанія Мармур ЛТД» шкіряного напівфабрикату «вет-блу» здійснювалися позивачем з метою реалізації в подальшому, після здійснення обробки, в якості готової продукції, іншим суб'єктам господарської діяльності.

На обґрунтування своїх позовних вимог ТОВ з ІІ «Спілловер» додатково надало суду наступні документи (а.с. 120-126, 174-213): копії статуту і довідок з органу статистики відносно ТОВ з ІІ «Спілловер»; копію накладної на внутрішнє переміщення сировини (шкір н/ф «вет-блу» ВРХ) від 02.07.2012 року, технологічних карт на виробництво шкіряного напівфабрикату «вет-блу», зовнішньоекономічного контракту № 12/SP/UTS від 30.01.2012 року, укладеного позивачем (як Продавцем) з фірмою «Ultratest Systems Limited» (Векобританія) (Покупець) на продаж останній товарів (шкіряного напівфабрикату «вет-блу», шкіри різних ступенів обробки), інвойсу № 363/2012 від 20.08.2012 року, вантажно-митної декларації та оборотно-сальдової відомості по субрахунку бухгалтерського обліку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» за період з 01.01.2012 року по 31.08.2012 року - на підтвердження факту використання придбаного товару в своїй подальшій господарській діяльності; копії балансу ТОВ з ІІ «Спілловер» станом на 31 грудня 2012 року, штатні розписи ТОВ з ІІ «Спілловер» та його філії, іпотечних договорів від 15.06.2007 року № 151307Z102 та № 151311Z13 від 08.04.2011 року, витягів з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна - на підтвердження наявності у позивача відповідних трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для здійснення основного виду господарської діяльності (обробка шкір, виробництво одягу та інших виробів зі шкіри).

Враховуючи, що судом першої інстанції встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, колегія суддів вважає встановленим факт здійснення господарської операції.

Колегія суддів зазначає, що основною підставою для висновків ДПІ про порушення позивачем вимог норм матеріального права є акт ДПІ Солом'янському районі м. Києва ДПС № 429/22.3-17/37889288 від 01.03.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01.01.2012 по 30.10.2012», яким встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій при придбанні та продажу товарів (а.с. 148-167).

Проте, колегія суддів звернув увагу, що головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом, а вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Крім того, посилання в Акті перевірки на порушення позивачем статей 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Відповідно до статті 20 ПК України, органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Отже, доказів того, що позивач мав господарські відносини з його контрагентом, що на думку відповідача має ознаки нікчемності, ДПІ суду не надало, не вбачаються вони і з матеріалів справи.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що ДПІ обґрунтовує свою позицію на неналежних, недопустимих і незасвідчених доказах і як наслідок прийняло неправомірні податкові повідомлення-рішення № 0005172209, № 0005182209, № 0005192209 від 22 квітня 2013 року з порушенням норм матеріального права.

Щодо відсутності підстав для задоволення решти позовних вимог, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 серпня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Повний текст судового рішення складено 18.11.2013 року.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.