Рішення № 35444539, 18.11.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-6810/2011

Провадження 22ц/779/2837/2013

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Ковалюк І.П.

Суддя-доповідач Девляшевський В.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Девляшевського В.А.,

суддів: Горейко М.Д., Ковалюка Я.Ю.,

секретаря Турів О.М.,

з участю: відповідача - ОСОБА_2

та його представника - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 18 вересня 2013 року, -

в с т а н о в и л а:

У серпні 2011 року ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» пред'явлено позов до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв'язку із неналежним виконанням ОСОБА_2 зобов'язань по кредитному договору №ML-ОАК/249/2007 від 11.12.2007 року, укладеного між відповідачем та ЗАТ «ОТП Банк» (набувачем прав вимоги по кредитному договору якого, згідно договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 27.05.2011 року, є ТзОВ «ОТП Факторинг Україна»), на суму 88916,34 швейцарських франків та кінцевим терміном повернення до 11.12.2037 року, утворилась заборгованість, яка станом на 08.08.2011 року становить 97245,70 швейцарських франків заборгованості за кредитним договором та 15582,03 грн пені за прострочення виконання зобов'язання, що еквівалентно 1027241,95 грн. Оскільки ОСОБА_2 не виконав взяті на себе зобов'язання по договору кредиту, просили стягнути вищевказану заборгованість та судові витрати.

В січні 2013 року ОСОБА_2 подав зустрічний позов до ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» про визначення розміру пені, що підлягає до сплати за кредитним договором та на підставі ст. 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» просив визначити розмір пені, що підлягає сплаті за кредитним договором №ML-ОАК/249/2007 від 11.12.2007 року.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 18 вересня 2013 року позов ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено. Постановлено стягнути із ОСОБА_2 на користь ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» 97245,70 швейцарських франків заборгованості за кредитним договором, 15582,03 грн пені за прострочення виконання зобов'язань, що разом по курсу НБУ станом на 08.08.2011 року становить 1027241,95 грн, 1700 грн сплаченого судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на його незаконність та необґрунтованість. Апелянт вказує на те, що суд, задовольняючи позов ТзОВ «ОТП Факторинг Україна», прийняв до уваги підсумок заборгованості, не навівши в мотивувальній частині рішення власне самого розрахунку суми заборгованості, згідно з яким можна встановити правильність визначення такої заборгованості позивачем. Також судом не було встановлено розмір сплачених ним коштів на погашення кредиту, відсоткову ставку, а також розмір та порядок нарахування пені. Крім того, відповідач ОСОБА_2 не погоджується із висновком суду про стягнення з нього суми заборгованості за договором кредиту в гривневому еквівалентні, оскільки договором кредиту передбачено повернення грошових коштів у іноземній валюті - швейцарських франках. Посилаючись на те, що іноземна валюта може використовуватись в Україні, і суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з переведенням іноземної валюти в українську за курсом НБУ на день ухвалення рішення, просив рішення суду змінити та ухвалити нове рішення, яким стягнути з нього на користь ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором у розмірі 97245,70 швейцарських франків та 15582,03 грн пені.

Представник ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» в засідання апеляційного суду не з'явився з невідомих причин, хоч судове повідомлення було надіслано і вручено завчасно. Отже, є правові підстави для розгляду справи у його відсутності.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник апеляційну скаргу підтримали з мотивів, наведених у ній. ОСОБА_2 крім того зазначив, що розрахунок заборгованості у гривневому еквіваленті, вказаний у рішенні суду першої інстанції, був визначений виходячи із курсу валюти станом на серпень 2011 року, тобто на час пред'явлення позову. Однак, рішення в даній справі було ухвалено більш ніж через два роки - 18 вересня 2013 року, і з того часу курс швейцарського франка по відношенню до гривні зменшився з 10,40 грн до 8,70 грн за франк. Тому вважає, що розмір кредитної заборгованості у гривневому еквіваленті, яку він повинен сплачувати, судом першої інстанції було істотно завищено. У зв'язку із цим просить його апеляційну скаргу задовольнити.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача і його представника, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Задовольняючи позов ТзОВ «ОТП Факторинг Україна», суд першої інстанції постановив стягнути з ОСОБА_2 заборгованість у іноземній валюті, перевівши її в гривневий еквівалент за курсом НБУ станом на 08.08.2011 року, тобто на момент подачі позову. Однак, з таким висновком погодитись не можна.

З матеріалів справи вбачається, що 11.12.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №ML-ОАК/249/2007 на суму 88916,34 швейцарських франків та кінцевим терміном повернення 11.12.2037 року (а.с.6-10). В подальшому між сторонами було укладено додаткові договори від 11.03.2009 року, від 06.11.2009 року, від 12.07.2010 року та від 27.12.2010 року, предметом яких було внесення змін до кредитного договору №ML-ОАК/249/2007 від 11.12.2007 року стосовно розрахунку відсоткової ставки за користування кредитними коштами (а.с.12-19).

Встановлено, що ОСОБА_2 належно не виконував умови договору щодо повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, у зв'язку з чим станом на 08.08.2011 року утворилась заборгованість на суму 97245,70 швейцарських франків, з яких 88225,34 швейцарських франків заборгованості за кредитом, 9020,36 швейцарських франків відсотків за користування та 1497,96 швейцарських франків пені за прострочення виконання зобов'язань (розрахунок заборгованості - а.с.126).

Із змісту апеляційної скарги та пояснень в судовому засіданні відповідача ОСОБА_2 вбачається, що останній визнає порушення ним зобов'язань по кредитному договору та наявність заборгованості перед позивачем, а тому на підставі ч.1 ст. ст. 61 ЦПК України дана обставина, доказуванню не підлягає.

Що ж стосується визначення заборгованості в гривневому еквіваленті, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Статтею 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, то сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

З урахуванням наведеного та з огляду на положення ст. ст. 526, 533, 627, 1049, 1054 ЦК України в разі, коли за умовами кредитного договору позичальник одержав кредит у вигляді грошових коштів в іноземній валюті, він зобов'язаний повернути кредитодавцю на вимогу останнього цей кредит у вигляді грошових коштів у тій самій сумі і в тій самій валюті, що були ним одержані. Якщо у договорі визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, то сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, а не на день пред'явлення позову або ухвалення судового рішення. З кредитного договору, укладеного 11.12.2007 року, вбачається, що ОСОБА_2 отримав кредит у валюті. У п.1.11.1 цього договору зазначено, що всі платежі для повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом повинні здійснюватись позичальником у валюті кредиту (копія договору - а.с.6-10). В позовній заяві ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» просило стягнути з відповідача основну заборгованість по кредиту і відсотки за користування ним саме у швейцарських франках.

Відповідно до роз'яснень, що містяться у п.14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.2 статті 192 ЦК України, ч.3 статті 533 ЦК України; Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»).

З огляду на зазначене, не суперечить чинному законодавству України стягнення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті, якщо саме вона надавалась за договором і позивач просить стягнути суму у валюті. Однак, суд першої інстанції, зазначаючи у резолютивній частині розмір загальної кредитної заборгованості у гривневому еквіваленті станом на день пред'явлення позову, всупереч вимогам ст. ст.212, 214, 303, 304, 316 ЦПК України на зазначені положення вимог закону та нормативно-правових актів уваги не звернув. Тому, на думку колегії суддів, рішення в даній справі у зазначеній частині підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 218, 307, 309, 313, 314, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Івано-Франківського міського суду від 18 вересня 2013 року в даній справі змінити, виключити з його резолютивної частини посилання на грошовий еквівалент кредитної заборгованості ОСОБА_2 по курсу НБУ України станом на 08.08.2011 року в національній валюті України в загальній сумі 1027241 (один мільйон двадцять сім тисяч двісті сорок одна) грн.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: В.А. Девляшевський

Судді: М.Д. Горейко

Я.Ю. Ковалюк