Постанова № 35444149, 20.11.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

20.11.2013 р. справа №908/1465/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Принцевської Н.М., суддівКолядко Т.М., Ломовцевої Н.В.за участю представників сторін: від позивача:Барсегян Г.В. - за дов., від відповідача:не з'явився, розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Роджерс" м.Запоріжжя на рішення господарського судуЗапорізької областівід24.09.2013р.у справі№908/1465/13 (суддя Мойсеєнко Т.В.)за позовомкомунальної установи "Обласна інфекційна клінічна лікарня" Запорізької обласної ради м.Запоріжжя до товариства з обмеженою відповідальністю "Роджерс" м.Запоріжжя прозобов'язання повернути нерухоме майно та стягнення 1552,88грн. штрафу, 3105,76грн. неустойкиРішенням господарського суду Запорізької області від 24.09.2013р. у справі №908/1465/13 позов комунальної установи "Обласна інфекційна клінічна лікарня" Запорізької обласної ради м.Запоріжжя задоволено, зобов'язано відповідача повернути на користь позивача орендоване нежитлове приміщення, а також стягнуто з відповідача на корсить позивача 1552,88 грн. штрафу, 3105,76 грн. неустойки та 1720,50 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення мотивоване доведеністю позивачем факту незаконного знаходження відповідача у спірному приміщенні після припинення дії договору оренди.

Позивач з прийнятим рішенням суду першої інстанції не погодився і подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що листи відповідача №169 від 21.02.2013 року та №177 від 22.02.2013 року не є запереченнями наймодавця в розумінні ст.764 ЦК України, як і не є заявою сторони про припинення або зміну умов договору оренду, про яку йдеться в ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Тому, приймаючи до уваги своєчасне звернення позивача до орендодавця з приводу продовження договірних відносин, належне виконання орендарем своїх зобов'язань, апелянт вважає, що відповідач повинен був виконати вимоги Порядку передачі в оренду нерухомого майна, затвердженого рішенням Запорізької обласної ради від 24.11.2011 року №26, в частині звернення до виконавчого органу обласної ради з листом-клопотанням і з копією звернення орендаря, оскільки, на думку скаржника, лише належний орган вправі вирішувати питання продовження чи відмови від продовження терміну дії договору.

Відповідач не скористався наданим правом щодо участі в судовому засіданні, незважаючи на його належне повідомлення про час та місце судового розгляду (а.с.117).

В судовому засіданні представник позивача не заперечував проти розгляду скарги за відсутності відповідача, а тому, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням строків, передбачених ст.102 цього Кодексу, судова колегія розглядає скаргу по суті за наявними у справі доказами у відсутності не з'явившегося учасника судового процесу.

Позивачем відзиву на апеляційну скаргу не надано, однак його представник під час судового засідання просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

30.03.2010р. між комунальною установою "Обласна інфекційна клінічна лікарня" (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Роджерс" (Орендар) укладений договір оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, що знаходиться на балансі КУ "Обласна інфекційна клінічна лікарня", за умовами якого (п. п. 1.1., 1.2.) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області: нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, б. Гвардійський, б. 142, загальною площею 23,56 кв. м.

Згідно п. 1.3 договору, приміщення використовується для розміщення аптечного пункту, який реалізує готові ліки.

Відповідно до п. 2.1 Договору, вступ Орендаря у користування майном настає одночасно із підписанням сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна.

Пунктом 10.1 Договору визначено, що Договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 30.03.2010 р. по 28.03.2013 р. включно.

Пунктом 10.5. договору сторони погодили, що за місяць до закінчення дії договору сторони повинні письмово визначитись щодо продовження або припинення договору. Якщо сторони мають намір продовжити дію договору на новий строк, Орендодавець після попереднього погодження з відповідним структурним підрозділом облдержадміністрації, якому він функціонально підвідомчий, звертається до виконавчого апарату обласної ради для отримання дозволу на продовження договору оренди на новий строк. Відсутність відповідного дозволу бути орендодавцем на новий термін припиняє дію договору після закінчення терміну його дії.

Факт передачі в оренду спірного нежитлового приміщення підтверджується Актом приймання-передачі (Додаток № 3 до Договору: а.с.16).

Листом від 12.02.2013р. вих. № 21 ТОВ "Роджерс" звернулося до позивача з проханням продовжити договір оренди нерухомого майна від 30.03.2010р. на тих самих умовах на той самий строк (а.с.34).

В свою чергу, листами від 21.02.13р. № 169 та від 22.02.2013 року №177 позивач повідомив відповідача про те, що строк дії договору оренди спливає 28.03.2013 року та просив в термін до 06.04.2013 року надати підписаний акт приймання-передачі звільненого орендованого майна (а.с.а.с.35,39).

Отже, позивач неодноразово у належні строки повідомляв відповідача про закінчення 28.03.2013 року строку дії договору, відсутність наміру продовжувати строк його дії та обов'язок орендаря його повернути.

Після закінчення терміну дії договору орендар не звільнив орендоване приміщення та продовжував ним користуватись, у зв'язку з чим комунальна установа "Обласна інфекційна клінічна лікарня" Запорізької обласної ради м.Запоріжжя звернулася до суду з вимогою про його повернення. Крім того, внаслідок невиконання відповідачем умов договору щодо повернення об'єкта оренди після закінчення терміну дії договору та подальшого використання ним приміщення, на підставі ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України та п.5.11 договору заявлено позовні вимоги про стягнення неустойки за період з 28.03.2013 р. по 28.04.2013 р. в сумі 3105,76 грн. та штрафу в розмірі 1552,88 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про зобов'язання відповідача повернути позивачу спірне приміщення у зв'язку з закінченням 28.03.2013р. строку дії договору та відсутністю належних доказів його повернення, з чим погоджується колегія суддів, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Аналогічна норма міститься у п. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним як до закінчення терміну дії договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється (що відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 03.06.2008 р. у справі № 2-11/9948-2007).

Поряд з цим, пунктом 10.5. договору сторони встановили інший порядок продовження дії договору, а саме: за місяць до закінчення дії договору сторони повинні письмово визначитись щодо продовження або припинення договору. Якщо сторони мають намір продовжити дію договору на новий строк, Орендодавець після попереднього погодження з відповідним структурним підрозділом облдержадміністрації, якому він функціонально підвідомчий, звертається до виконавчого апарату обласної ради для отримання дозволу на продовження договору оренди на новий строк. Відсутність відповідного дозволу бути орендодавцем на новий термін припиняє дію договору після закінчення терміну його дії.

Господарським судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що на дату закінчення строку договору оренди мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, про що свідчать листи позивача від 21.02.13р. № 169 та від 22.02.2013 року №177, в яких позивач повідомляв відповідача про закінчення терміну дії договору оренди та необхідність повернути орендоване приміщення (а.с.а.с.35,39). Факт направлення листа від 21.02.13р. № 169 на адресу відповідача підтверджується наявним в матеріалах справи описом вкладення до цінного листа (а.с.15), а факт отримання листа від 22.02.2013 року №177 - змістом відповіді ТОВ «Роджерс» №52 від 19.03.2013 року (а.с.24).

Відповідно до статті 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частинами 2, 3 статті 291 Господарського кодексу України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Таким чином, термін дії договору оренди нерухомого майна від 30.03.2010р. скінчився 28.03.2013 року.

Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Аналогічні норми щодо обов'язку орендаря повернути орендодавцю орендоване майно закріплені і в частині 1 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна",а також п.5.6 договору.

Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Крім того, умовами договору (п.5.11) сторони узгодили, в разі несвоєчасного повернення орендованого майна у випадку припинення або розірвання договору оренди орендар сплачує штраф у розмірі 100 відсотків місячної орендної плати (за останній місяць оренди).

Частиною 2 статті 795 цього ж Кодексу встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Факт невиконання відповідачем зобов'язання з повернення орендованого майна після припинення договору оренди встановлено господарським судом попередньої інстанції, підтверджено матеріалами справи і відповідачем не заперечується.

Тому, встановивши факт припинення дії договору оренди та можливість притягнення відповідача до відповідальності у вигляді сплати на користь позивача неустойки в розмірі подвійної орендної плати за користування майном після припинення дії договору та штрафу за несвоєчасне повернення приміщення з оренди, вірно стягнув неустойку у розмірі неустойки за період з 28.03.2013 р. по 28.04.2013 р. в сумі 3105,76 грн. та штраф в розмірі 1552,88 грн.

Виходячи з приписів вказаних норм та з огляду на встановлення судом першої інстанції факту порушення відповідачем обов'язку щодо повернення приміщення після закінчення терміну дії договору, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду погоджується з висновками господарського суду Донецької області про задоволення позову шляхом зобов'язання орендаря повернути приміщення балансоутримувачу за актом приймання - передачі та стягнення неустойки та штрафу у заявлених розмірах.

Посилання апелянта на ч.3 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна" та відсутність листів орендодавця щодо бажання використовувати орендоване приміщення для власних потреб до уваги судовою колегією не приймаються, оскільки вказана норма регулює укладення договору оренди на новий термін.

Враховуючи наведене, колегія суддів відзначає, що неповідомлення відповідача у встановлений ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строк про намір власника використовувати орендовані приміщення для власних потреб не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання звільнити приміщення, та, тим більше, не є підставою для висновку про те, що такий договір є продовженим, оскільки продовження договору оренди врегулюванні ч. 2 ст. 17 вказаного Закону.

Також ст. 17 вказаного Закону не встановлює такого правового наслідку як продовження договору в разі неповідомлення орендаря за три місяці про намір орендодавця використовувати орендоване майно для власних потреб.

На підставі вищевикладеного, а також з огляду на те, що наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом розгляду в суді першої інстанції та їм надана належна правова оцінка, а тому вони висновків суду першої інстанції не спростовують, апеляційний суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Роджерс" м.Запоріжжя - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 24.09.2013р. у справі №908/1465/13 - залишити без змін.

Головуючий Н.М.Принцевська

Судді: Т.М.Колядко

Н.В.Ломовцева

Надруковано: 5 прим.

1.позивачу

2. відповідачу

3. у справу

4. апеляційному суду

5. ГСЗО