Рішення № 35441561, 30.10.2013, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/1404/13-ц

провадження № 2-739/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2013 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді: Мори О.М.

при секретарі: Орел І.О.,

за участю представників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Обухові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: Комунальне підприємство Київської обласної ради Обухівське бюро технічної інвентаризації, приватний нотаріус Обухівського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, зобовязання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_8 ( далі Позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 (далі Відповідач 1), ОСОБА_5 ( далі Відповідач -2), та ОСОБА_6 ( далі Відповідач-3) в якому просить визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення по вулиці Київській, 132/1 у місті Обухів, Київської області, що укладений 05 вересня 2012 року між ОСОБА_4 та її синами ОСОБА_4 .В. та ОСОБА_6 і посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_7 та просить також зобовязати відповідачів та КП КОР «Обухівське БТІ» привести спірне майно у відповідність вимогам ухвали ВССУ від 03 жовтня 2012 року та передати в натурі у власність ОСОБА_8 належну йому нежитлову площу та стягнути з відповідачів солідарно завдану моральну шкоду в сумі 25 000 та судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в 2004 році ним було побудовано на орендованій у Обухівської міської ради земельній ділянці по вулиці Київській, 132/1 у місті Обухів двоповерхове нежитлове приміщення під магазин-кафе і залучено при цьому кредитні кошти. На зазначене нерухоме майно позивачем було отримано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, яке було зареєстровано в Обухівському БТІ. У березні 2009 року між позивачем та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу частини нежитлової будівлі на другому поверсі, а саме: кімнати кімнати площею 35,7 кв. м, за ціною 102 840 грн., а фактично ОСОБА_4 йому нічого не сплатила. В подальшому ОСОБА_4 незаконно оформила право власності не тільки на придбану кімнату нею площею 35,7 кв. м, а також і на інші споруди, що належали позивачу. Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 28 грудня 2011 року було визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області № 471 від 17.05.2011 року, свідоцтво про право власності ОСОБА_4 на нерухоме майно в місті Обухів по вулиці Київській, 132/1 площею 47,9 кв. м, а ОСОБА_4А зобовязано повернути позивачу частину приміщення площею 12,2 кв. м. Рішенням Апеляційного суду Київської області від 03 квітня 2012 року рішення Обухівського районного суду від 28 грудня 2011 року було скасоване і в задоволенні позову ОСОБА_8 було відмовлено. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 жовтня 2012 року рішення Апеляційного суду Київської області від 03 квітня 2012 було скасоване, а рішення Обухівського районного суду Київської області від 28 грудня 2011 року залишено без змін. 05 вересня 2012 року ОСОБА_4, оскільки рішення Апеляційного суду Київської області набрало законної сили з моменту оголошення 03 квітня 2012 року, уклала та оформила у приватного нотаріуса ОСОБА_7 договір купівлі-продажу зі своїми синами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 спірного нежитлового приміщення в місті Обухів по вулиці Київській, 132/1 площею 47,9 кв. м за 120 391,00 гривень., і останні стали власниками спірного приміщення в рівних частинах. В жовтні 2012 року ОСОБА_8 звернувся до виконкому Обухівської міської ради з заявою про приведення до відповідності рішенню Обухівського районного суду Київської області рішення виконкому Обухівської міської ради та скасування свідоцтва про право власності, але міським головою йому було рекомендовано звернутись до КП КОР «Обухівське БТІ». На звернення позивача до КП КОР «Обухівське БТІ» йому було повідомлено, що в період чинності рішення Апеляційного суду Київської області до моменту його скасування Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_4А було відчужено спірне майно, а нові власники набули майно в установленому законом порядку. Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду та просить захистити його порушені права.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, просили його задовольнити з підстав наведених в позовній заяві, посилаючись на незаконність укладення договору купівлі-продажу спірного нежитлового приміщення між ОСОБА_4 з одного боку та ОСОБА_5 і ОСОБА_6 з іншого боку.

Представник відповідача ОСОБА_9, ОСОБА_1 в судовому засіданні проти позову заперечив, надали письмові заперечення проти позову, в судовому засіданні пояснив, що договір купівлі-продажу було укладено з дотриманням вимог законодавства України, а сторонами договору були погоджені його істотні умови, а тому просив в задоволенні позову відмовити повністю посилаючись на його безпідставність.

Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні позов не визнали, просили у його задоволенні відмовити.

Представник третьої особи, КП КОР «Обухівське БТІ» в судове засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи у їхню відсутність.

Третя особа приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_7 в судове засідання будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи не зявився, заяв, клопотань до суду не надав.

Суд заслухавши сторони, представників сторін, свідків, дослідивши та оцінивши матеріали справи встановив наступні обставини.

Як вбачається договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 14.03.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_7, ОСОБА_8 продав частину належного йому на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.07.2004 року 35,7 кв.м. від загальної площі 74,4 кв. м. Попович Л.А. частину нежитлової будівлі: магазину-павільйону(а.с. 11, том 1).

Відповідно до п. 5 вказаного договору ціна зазначеної нежитлової будівлі за домовленістю сторін становить 102816 грн., які продавець одержав від покупця до підписання цього договору. 28 липня 1997 року померла ОСОБА_10, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-БК № 176921 (а.с. 18).

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено та доведено матеріалами справи що Обухівським районним судом Київської області 28 грудня 2011 року винесено рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_4, виконавчого комітету Обухівської міської ради, Комунального підприємства Київської обласної ради «Обухівське бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, скасування Свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування рішення виконавчого комітету Обухівської міської ради, третя особа приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_7, відповідно до якого визнано незаконним та скасовано рішення Виконавчого комітету Обухівської міської ради № 471 від 17.05.2011 року, скасовано Свідоцтво на право власності на нерухоме майно в місті Обухів по вулиці Київська 132/1, площею 47,9 кв. м на імя ОСОБА_4 № 6637753 та зобовязано ОСОБА_4 повернути частину приміщення мансарди площею 12, 2 кв. м.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 03 квітня 2012 року скасовано рішення Обухівського районного суду Київської області від 28 грудня 2011 року та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_8 до ОСОБА_4, виконавчого комітету Обухівської міської ради, Комунального підприємства Київської обласної ради «Обухівське бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, скасування Свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування рішення виконавчого комітету Обухівської міської ради, третя особа приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_7 відмовлено.

Відповідно до договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 05 вересня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_7, ОСОБА_4 продала належне їй на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 01.06.2011 року нежитлове приміщення загальною площею 47,9 кв. м. Пащенку Олегу Олександровичу та ОСОБА_5 (а.с. 10, том 1).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 жовтня 2012 року скасовано рішення Апеляційного суду Київської області від 03 квітня 2012 року та залишено в силі рішення Обухівського районного суду Київської області від 28 грудня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_4, виконавчого комітету Обухівської міської ради, Комунального підприємства Київської обласної ради «Обухівське бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, скасування Свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування рішення виконавчого комітету Обухівської міської ради, третя особа приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_7 ( а.с. 17-18, том 1).

26 жовтня 2012 року ОСОБА_8 звернувся до Виконавчого комітету Обухівської міської ради з заявою про приведення у відповідність до рішення Обухівського районного суду рішення виконкому Обухівської міської ради № 471 від 17.05.2011 року та скасування Свідоцтва на право власності (а.с. 19, том 1).

Виконавчий комітет Обухівської міської ради Київської області своїм листом від 01.11.2012 року повідомило позивача про те, що оскільки ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.10.2012 року рішення Обухівського районного суду Київської області від 28.12.2011 року залишено в силі, то рішення виконавчого комітету Обухівської міської ради від 17.05. 2011 року «Про узаконення зміненої площі магазину, що знаходиться у місті Обухів по вулиці Київській № 132/1 після проведеної реконструкції з добудовою сходів та оформлення права власності ОСОБА_4А.» та Свідоцтво на право власності на нерухоме майно в місті Обухів по вулиці Київська 132/1, площею 47,9 кв. м на імя ОСОБА_4 № 6637753, що видане на його підставі скасовані, то зазначене питання не потребує прийняття виконавчим комітетом додаткових рішень для вирішення даного питання. Зазначеним листом рекомендовано позивачу звернутись для приведення у відповідність до прийнятих судових рішень майнових прав ОСОБА_4 до КП КОР «Обухівське БТІ» із заявою про внесення змін до реєстру прав на нерухоме майно (а.с 20, том 1).

22.11.2012 року ОСОБА_8 звернувся до КП КОР «Обухівське БТІ» з заявою , в якій просив привести всі реєстраційні документи БТІ у відповідність рішенню Обухівського районного суд Київської області від 28.12.2011 року, яке залишено в силі ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.10.2012 року (а.с.21-22, том 1).

КП КОР «Обухівське БТІ» розглянувши заяву позивача від 22.11.2012 року в своєму листі від 26.12.2012 року №1592 повідомило, що в період чинності рішення Апеляційного суду Київської області від 03.04.2012 року до моменту його скасування ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 03.10.2012 року громадянкою ОСОБА_4 було відчужено спірне майно, що розташоване за адресою: Київська область, м. Обухів, вул Київська, 132/1 і оскільки нові власники набули майно в установленому законом порядку, виконати рішення суду немає технічної можливості (а.с. 23, том 1).

Суд вважає, що між сторонами виникли спірні цивільні правовідносини щодо дійсності укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Визначивши спірні правовідносини суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд зазначає, що відповідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 ЦК України передбачено вимоги до правочинів, зокрема : зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому згідно ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зокрема, ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків, правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори), а згідно ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою ст. 203 ЦК України, а саме зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Дані вимоги є дотриманими під час укладення правочину сторонами договору, оскільки як вбачається з самого договору, сторони бажали укласти договір за власною ініціативою, що підтверджується їх підписом в даному договорі.

Суд зазначає, що договір купівлі-продажу земельної ділянки вчинений у письмовій формі, підписаний всіма сторонами, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстровано в реєстрі за № 1318, тобто форма укладання договору відповідає вимогам закону.

При укладанні договору ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 мали необхідній обсяг цивільної дієздатності, їх волевиявлення було вільним і відповідало їх внутрішній волі; правочин був спрямовані на реальне настання правових наслідків перехід права власності на нерухоме майно від ОСОБА_4 до відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_5, тим самим договір був укладений відповідно до вимог ЦК України, що вказує на його правомірність та безпідставність вимог позивача.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ст.ст. 215- 235 ЦК України , особа яка вважає, що її речові права порушені, має право звернутись до суду як з позовом про визнання відповідної угоди недійсною так і відповідно до ст. ст. 330, 338 ЦК України з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_8 просив визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення по вулиці Київській, 132/1 у місті Обухів Київської області, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_4 ввела в оману нотаріуса стосовно її майнових прав на спірне нерухоме майно, але на час посвідчення договору купівлі-продажу нерухоме майно на праві власності належала ОСОБА_4 і вона мала право розпоряджатись своїм майном на власний розсуд. Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Доказів того, що ОСОБА_4 при укладенні договору купівлі-продажу оспорюваного нерухомого майна ввела в оману нотаріуса та того, що при укладенні оспорюваного договору купівлі-продажу відповідачі діяли недобросовісно, позивачем та його представником суду не надано.

Згідно статті 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, позивачем та його представником не надано суду доказів того, що договір купівлі-продажу спірного нерухомого майна на момент його укладення вчинений з порушенням закону, оскільки на той час ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.10.2013 року не існувало, а було чинним рішення Апеляційного суду Київської області від 03.04.2013 року, яким було відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 до ОСОБА_4, виконавчого комітету Обухівської міської ради, Комунального підприємства Київської обласної ради «Обухівське бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, скасування Свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування рішення виконавчого комітету Обухівської міської ради, третя особа приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_7, а тому позовні вимоги про визнання зазначеного договору недійсним задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищезазначене, оцінюючи пояснення сторін, представників сторін, матеріали справи суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу. Оскільки судом не встановлено підстав для визнання договору купівлі-продажу недійсним, то відсутні підстави і для зобовязання відповідачів та КП КОР «Обухівське БТІ» привести спірне майно у відповідність до ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 жовтня 2012 року та передачу в натурі у власність ОСОБА_8 належної йому нежитлової площі та стягнення моральної шкоди з відповідачів, оскільки ці вимоги є похідними.

Керуючись,ст.ст. 321, 392 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 15, 57, 60, 61, 88, 209, 212-214 ЦПК України суд ,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: Комунальне підприємство Київської обласної ради Обухівське бюро технічної інвентаризації, приватний нотаріус Обухівського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, зобовязання вчинити дії та стягнення моральної шкоди відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд Київської області.

СуддяОСОБА_11