Постанова № 35437352, 05.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 року Справа № 35375/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Шуптар Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційні скарги Славутського міжрайонного прокурора Хмельницької області та Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2010 року у справі за позовом Славутського міжрайонного прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Хмельницькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Славутський міжрайонний прокурор Хмельницької області звернувся до суду в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Хмельницькій області до ФОП ОСОБА_1, яким просив стягнути з відповідача фінансові санкції в сумі 1700 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2010 року в позові відмовлено повністю. Постанова мотивована тим, що з врахуванням пояснень відповідача та показань свідка ОСОБА_2, яка пояснила, що вона являється дружиною відповідача і 21.07.209 року вона зі своїм чоловіком поверталися з ринку м. Рівне в м. Славута і везли із собою овочі та побутову хімію загальною вартістю близько 300 грн., яку закупили для власних потреб та для реалізації при здійсненні підприємницької діяльності, дослідження письмових доказів, суд дійшов висновку, що оскільки ОСОБА_1 21.07.2009 року не надавав послуг з перевезення вантажу, використовував сімейний транспортний засіб для власних потреб, що не потребує видачі ліцензії, всі необхідні документи у нього були наявні, а тому штрафні санкції накладено неправомірно, отже, у задоволенні позову слід відмовити.

Постанову в апеляційному порядку оскаржили прокурор та позивач. Вважають її незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Просять скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити повністю.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор зазначає, що акт перевірки відповідача і постанова про застосування до нього фінансових санкцій не оскаржувались, тому є чинними і підлягають обов'язковому виконанню. Правомірність проведення перевірки відповідача і прийняття постанови про застосування фінансових санкцій не є предметом розгляду в даній справі.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що перевірка ФОП ОСОБА_1 була проведена з дотриманням вимог законодавства, а факт порушення ним вимог законодавства про автомобільний транспорт був зафіксований і підтверджений належним чином. Отже, і постанова про застосування до відповідача фінансових санкцій є законною і підлягає виконанню. Оскільки фінансових санкцій в розмірі 1700,00 грн. відповідач добровільно не сплатив, такі санкції слід стягнути з нього в судовому порядку.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги слід задовольнити з наступних підстав.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок).

Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що одним з органів державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція та її територіальне управління в Хмельницькій області.

Згідно з ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» та п. 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, державний контроль автомобільних перевізників здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення, зокрема, рейдових перевірок.

21 липня 2009 року посадовими особами Територіального управління Головавтотрансінспекції в Рівненській області було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом на автотрасі Городище-Рівне-Старокостянтинів, зокрема, транспортного засобу мікроавтобуса марки LT 35, номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 і яким він керував, про що складено акт перевірки № 137088.

Як вбачається з даного акту, під час проведення перевірки було встановлено, що, керуючи зазначеним мікроавтобусом, відповідач надавав послуги з перевезення вантажу (побутової хімії) ОСОБА_3 без оформленого документів, передбачених ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме ліцензійної картки на автомобіль.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 цього Закону за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 цього Закону, застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Накладати такі санкції від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту уповноважені посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.

За вказане вище порушення постановою начальника Територіального управління Головавтотрансінспекції в Хмельницькій області від 21 вересня 2009 року № 077900 до ФОП ОСОБА_1 застосовані фінансові санкції в сумі 1700,00 грн.

При цьому, відповідач був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи про порушення автотранспортного законодавства, що підтверджується реєстром про відправлення рекомендованих листів і повідомленням про вручення поштового відправлення, однак він на розгляд справи не прибув та не надав заперечень з приводу порушення. Наведеним спростовуються твердження відповідача про те, що йому не було відомо про розгляд Територіальним управлінням Головавтотрансінспекції в Хмельницькій області справи про порушення автотранспортного законодавства.

Після розгляду даної справи ОСОБА_1 була надіслана копія зазначеної постанови, яку він отримав 05 жовтня 2009 року, що підтверджується реєстром про відправлення рекомендованих листів, повідомленням про вручення поштового відправлення та не заперечується відповідачем.

Пунктом 32 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті встановлено, що скарга на постанову про застосування фінансових санкцій може бути подана до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю. Скарга на постанову подається протягом 10 днів після її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин за заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання, щодо якого винесена постанова, строк може бути поновлений керівником органу державного контролю за умови надання заявником документів, що підтверджують наявність поважних причин несвоєчасного подання скарги в установлений строк (тимчасова непрацездатність, засвідчена в установленому порядку, або перебування у відрядженні).

Колегія суддів не бере до уваги доводи відповідача про оскарження постанови Територіального управління Головавтотрансінспекції в Хмельницькій області від 21 вересня 2009 року № 077900 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту і зв'язку України, оскільки всупереч вимогам ч. 1 ст. 71 він не надав жодних доказів цього.

Відповідно до п. п. 28, 29 зазначеного вище Порядку адміністративно-господарський штраф повинен бути перерахований суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

У разі оскарження постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Однак відповідач постанову по накладення фінансових санкцій не оскаржив у встановленому законодавством порядку, а також не сплатив у встановлений законодавством строк, отже, вона є чинною і підлягає виконанню.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що спірні штрафні санкції слід стягнути з відповідача.

Доводи відповідача, з яким погодився суд першої інтенції, про неправомірність прийнятої Територіальним управлінням Головавтотрансінспекції в Хмельницькій області постанови про застосування до нього фінансових санкцій, колегія суддів не бере до уваги, оскільки оцінка її законності перебуває поза межами даного судового провадження.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення фінансових санкцій, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення штрафних (фінансових) санкцій в судовому порядку, встановлення факту їх сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

При цьому питання правомірності застосування цих санкцій не охоплюється предметом даного позову, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень, якими відповідні штрафні (фінансові) санкції застосовано, не є предметом позову у даній справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки вона прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Славутського міжрайонного прокурора Хмельницької області та Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Хмельницькій області задовольнити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2010 року у справі № 2а-6417/10/2270 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_2) 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. фінансових санкцій на розрахунковий рахунок 31116106700005, ВДК у Славутському районі, МФО 815013, банк - УДК у Хмельницькій області, код ЄДРПОУ 23565199, код платежу 21081100 адмінштрафи та інші санкції.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.М. Довгополов

Судді Л.Я. Гудим

В.В. Святецький