Рішення № 35436938, 21.11.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2013 року Справа № 925/1720/13

Господарський суд Черкаської області в складі судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М., за участю представників: позивача: Чернявська Н.М. - за довіреністю, відповідача: не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Черкаської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

до Кам'янської районної державної адміністрації

про стягнення 7 607 грн. 17 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 7 607 грн. 17 коп., зокрема 7 456 грн. 34 коп. основного боргу за надані телекомунікаційні послуги по 30 вересня 2013 року відповідно до укладеного між сторонами договору про надання послуг електрозв'язку № 3 від 10.01.2006, 39 грн. 85 коп. пені за прострочення оплати послуг по 30.09.2013 та 110 грн. 98 коп. три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов'язання по 20.10.2013.

У відзиві на позов (а.с. 36) відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову та роз'яснити позивачу про можливість застосування заходів досудового врегулювання господарського спору, оскільки позивачем було порушено вимогу процесуального закону щодо обов'язковості досудового врегулювання господарського спору у даних правовідносинах. Відповідач вважає, що при виникненні заборгованості за надані позивачем послуги, він повинен був пред'явити відповідачу претензію, при розгляді якої сторони договору в порядку ст. 7 ГПК України повинні звірити розрахунки та вчинити інші дії для забезпечення досудового врегулювання спору та уникнення зайвих витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору і розглядом справи в господарському суді.

18.11.2013 відповідач надіслав до суду заяву (а. с. 41), в якій просив розглянути справу у відсутність представника райдержадміністрації та повідомив, що відповідачем вживалися всі можливі заходи для уникнення заборгованості за телекомунікаційні послуги, відповідач вказав, що 19.09.2013 надав до Державної казначейської служби і остання зареєструвала рахунок на суму 2 700 грн. та 12.11.2013 - рахунок на суму 1 700 грн., а всього на загальну суму 4 400 грн., тобто, ці кошти повинні бути перераховані позивачу, тому борг відповідача перед позивачем складає 3 056 грн. 34 коп. Оскільки відповідач в міру надходження коштів здійснює оплату за надані позивачем послуги зв'язку, тому просив суд при прийнятті рішення врахувати дану інформацію.

Суд вважає можливим задовольнити клопотання відповідача та розглянути справу за відсутності його представника за наявними матеріалами.

Представник позивача у судовому засіданні повністю підтримала позов з підстав, викладених у ньому, просила повністю задовольнити позов та прийняти рішення у даному судовому засіданні.

Представник відповідача у судовому засіданні 05.11.2013 позов не визнав, оскільки позивач не надіслав відповідачу претензію, тобто не здійснив досудове врегулювання спору, а відповідач робить все можливе для виконання зобов'язання перед позивачем, однак борг виник з підстав, які не залежать від відповідача, так як останній надав платіжки для перерахування позивачу коштів, але Управлінням державної казначейської служби платівки не проплачені через відсутність коштів.

У судовому засіданні 21.11.2013 оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду відповідно до статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, суд встановив таке.

ВАТ "Укртелеком" Черкаська філія ЦЕЗ № 9 (Підприємство зв'язку за договором, правонаступником якого відповідно до статуту є позивач у справі - ПАТ "Укртелеком") та Кам'янська районна державна адміністрація (Споживач за договором, відповідач у справі) уклали договір про надання послуг електрозв'язку № 3 від 10 січня 2006 року, за умовами якого підприємство зв'язку зобов'язалося надавати Споживачу послуги електрозв'язку, перераховані в додатку 1, і безплатні послуги, перераховані в додатку 2, а Споживач зобов'язався своєчасно вносити плату за надані послуги.

Відповідно до пункту 4.5 договору розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом 10 днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно доданих позивачем до позовної заяви рахунків, не оплачених відповідачем в установлені договором строки, з 01 травня 2013 року по 30 вересня 2013 року утворилася заборгованість відповідача за отримані послуги в загальній сумі 7 456 грн. 34 коп. Вказана сума заборгованості за надані позивачем послуги підтверджена у акті звіряння розрахунків, підписаному сторонами та скріпленому їх печатками, та у відзиві відповідача на позов.

Позивач подав суду Інформаційну довідку, відповідно до якої станом на 21.11.2013 заборгованість відповідача перед позивачем залишилась незмінною, кошти для оплати заборгованості на рахунки позивача не надходили.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими до задоволення, з огляду на таке.

Господарські зобов'язання між сторонами існують на підставі договору № 3 від 20 січня 2006 року, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг. Свої зобов'язання за цим договором позивач виконав належним чином та надав відповідачу телекомунікаційні послуги відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі статтями 193, 202 ГК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 ГК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, факт наявності заборгованості за надані послуги відповідач підтвердив у Акті звіряння розрахунків (а. с. 34). Оскільки борг в сумі 7 456 грн. 34 коп. за надані позивачем послуги по 30 вересня 2013 року підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 7 456 грн. 34 коп. боргу за отриману послугу є законною і обґрунтованою, тобто, підлягає задоволенню.

Доводи відповідача про те, що ним подано до установи Державної казначейської служби платіжні документи для сплати коштів позивачу, суд оцінює критично, оскільки саме по собі надання платіжного документа на виконання не може бути належним доказом виконання грошового зобов'язання, оскільки позивач реально надав послуги відповідачу, а реальних коштів на свій рахунок не отримав. Безпідставними є також заперечення відповідача щодо обов'язковості надіслання претензії перед поданням позову, оскільки у даних правовідносинах це не є обов'язковим, а щодо звернення до господарського суду з позовом - це є правом кредитора, якого він не може бути позбавлений, тим більше, що до цього часу позивач коштів за надані послуги не отримав.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання і не сплатив борг, тому вимога позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 110 грн. 98 коп. є обґрунтованою і підлягає задоволенню. Розрахунок трьох процентів річних позивачем виконано вірно.

Згідно ч. 2 ст. 36 Закону України "Про телекомунікації" у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Вимога позивача про стягнення 39 грн. 85 коп. пені за період з 01.09.2013 по 30.09.2013 за порушення виконання зобов'язання щодо оплати наданих комунікаційних послуг також підлягає задоволенню як така, що підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем. Розрахунок суми пені позивач виконав вірно. Відповідач не вказав законних підстав для зменшення суми пені, оскільки згідно статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню у заявленій сумі. Виходячи з цього, на підставі статті 49 ГПК України, з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім витрати на сплату судового збору сумі 1 720 грн. 50 коп.

Керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із Кам'янської районної державної адміністрації (20800, Черкаська область, м. Кам'янка, вул. Леніна, 37, ідентифікаційний код 04061205) на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком" Черкаська філія публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (18000, м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 34, ідентифікаційний код 01181877) - 7 456 грн. 34 коп. (сім тисяч чотириста п'ятдесят шість гривень 34 копійки) боргу, 39 грн. 85 коп. (тридцять дев'ять гривень 85 копійок) пені, 110 грн. 98 коп. (сто десять гривень 98 копійок) три проценти річних, 1 720 грн. 50 коп. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 копійок) судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 25.11.2013

Суддя А.Д.Пащенко