Рішення № 35436924, 19.11.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року Справа № 925/1800/13

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,

за участю прокурора відділу прокуратури м. Черкаси Завгороднього О.О. - за посвідченням, представників: позивача: не з'явився, першого відповідача: Коломієць Н.В. - начальник відділу за посадою, другого відповідача: Кошарний Г.І. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області справу

за позовом прокурора м. Умань в інтересах держави в особі

відділу освіти Уманської міської ради

до відділу комунального майна Уманської міської ради (перший відповідач),

до комунального підприємства "Уманська стоматологічна поліклініка" (другий відповідач)

про визнання договору оренди недійсним та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Прокурором м. Умань в інтересах держави в особі відділу освіти Уманської міської ради подано позовну заяву № (25)7283вих-13 від 31.10.2013 про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення № 20 від 17 липня 2009 року (з наступними змінами та доповненнями), укладеного між відділом комунального майна Уманської міської ради та комунальним підприємством "Уманська стоматологічна поліклініка" і про зобов'язання останнього звільнити орендоване нежитлове приміщення загальною площею 47,5 кв. м., розміщене в нежитловій будівлі Уманської міської гімназії за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Коломенська, 5.

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказав на те, що оспорюваний договір укладений відповідачами з порушенням припису пункту 5 статті 63 Закону України "Про освіту", за яким об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням. В пункті 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчального процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених Постановою Головного державного санітарного лікаря України № 63 від 14.08.2001, також вказано, що здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям, іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчально - виховним процесом, не дозволяється. Діяльність КП "Уманська стоматологічна поліклініка" не пов'язана з навчально - виховним процесом та наданням освітніх послуг, тому даний договір оренди підлягає визнанню недійсним на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України, оскільки укладенням спірного Договору порушено принцип цільового використання комунального майна та гарантованого права дітей на освіту.

У відзиві на позовну заяву (а. с. 31-33) відділ комунального майна Уманської міської ради позов повністю заперечив проти позову з тих підстав, що укладення оспорюваного договору оренди приміщення повністю відповідає чинному законодавству, зокрема, статті 22 Закону України "Про загальну середню освіту", за якою учні (вихованці) загальноосвітніх навчальних закладів забезпечуються медичним обслуговуванням, що здійснюються медичними працівниками, яків ходять до штату цих закладів або відповідних закладів охорони здоров'я, у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України, а також відповідає пунктам 3.2., 3.12. Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчального процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, в яких передбачено функціонування медичних кабінетів, зокрема, кабінету зубного лікаря. Оспорюваний прокурором договір оренди був укладений з метою забезпечення вказаних норм щодо надання стоматологічної допомоги учням Уманської міської гімназії та загальноосвітньої школи № 7, з урахуванням рішення постійної комісії міської ради з питань управління комунальною власністю. Орендоване приміщення знаходиться на балансі відділу освіти Уманської міської ради, воно передане в оренду закладу охорони здоров'я, який утримується за рахунок коштів міського бюджету, для забезпечення безоплатного медичного огляду учнів, моніторинг і корекцію стану здоров'я, надання першої невідкладної допомоги, проведення лікувально-профілактичних заходів у загальноосвітньому навчальному закладі, який також утримується за рахунок коштів міського бюджету, та пов'язано з навчально-виховним процесом. Вказаний договір повністю відповідає потребам територіальної громади м. Умань і не суперечить інтересам держави чи суспільства.

У відзиві на позовну заяву (а. с. 28-29) комунальне підприємство "Уманська стоматологічна поліклініка" повністю заперечило проти позову з тих підстав, що укладення оспорюваного договору оренди повністю відповідає чинному законодавству та інтересам учнів і педагогічного колективу гімназії та школи, що розміщується поряд, він підписаний сторонами при повному узгодженні всіх його основних умов та положень, він не суперечить інтересам держави чи суспільства, тому просить повністю відмовити прокурору в позові.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. Прокурор та представники відповідачів вважали, що відсутність представника позивача не перешкоджає розгляду спору та просили розглядати справу за відсутності представника позивача за наявними та додатково поданими у справу доказами.

Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника позивача, за наявними матеріалами.

У судовому засіданні:

прокурор підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити повністю та пояснив, що представники відповідачів не заперечили, що у кабінеті зубного лікаря лікуються не лише учні гімназії, а й мешканці міста Умані, що підтверджує факт порушення вимог закону щодо заборони здачі в оренду приміщень для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом;

представник першого відповідача, заперечуючи проти позову, посилалася на доводи і міркування, викладені у відзиві на позов, та пояснила, що відділ комунального майна наділений повноваженнями щодо укладення договорів оренди майна міської власності, до якої належить спірне приміщення; до відзиву подано довідку фінансового управління про те, що КП "Уманська стоматологічна поліклініка" та Комунальний заклад Уманська міська гімназія утримуються за рахунок коштів міського бюджету; до справи також надано витяг з інвентаризаційної справи орендованого приміщення, із якого чітко вбачається, що це приміщення окремо виділене, має окремий вхід, що виходить у частину двору, відділену від двору гімназії, що унеможливлює проникнення до будівлі гімназії сторонніх осіб; перед укладенням договору було отримано висновок санітарного лікаря щодо можливості розміщення стоматологічного кабінету у спірному приміщенні; просила повністю відмовити в позові;

представник другого відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві, та пояснив, що у спірному приміщенні розміщений філіал стоматологічної поліклініки, його відкриття та функціонування відповідає всім санітарним вимогам; стоматологічний кабінет розміщений у тупіковій частині коридору, виділеній в окреме приміщення, ніяких класів він не займає; у стоматкабінеті обслуговуються 800 учнів гімназії та 200 педагогічних працівників, а також учні та педагогічні працівники школи № 7, що розміщена поряд; розміщення стоматологічного кабінету у цьому приміщенні зручне й для малозабезпечених мешканців міста, які проживають у цій частині міста, оскільки сама стоматологічна поліклініка знаходиться в іншій частині міста, однак, їх обслуговування жодним чином не перешкоджає обслуговуванню учнів, оскільки для учнів є окремий хід безпосередньо у приміщення гімназії; вважає позов безпідставним та надуманим, просить залишити його без задоволення.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду відповідно до статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи прокурора і представників сторін у судовому засіданні, суд встановив таке.

Прокурором оспорюється договір оренди нежитлового приміщення № 20 від 17 липня 2009 року, укладений відділом комунального майна Уманської міської ради в особі виконувача обов'язків начальника відділу Коломієць Ніни Василівни, яка діє на підставі Положення, затвердженого рішенням Уманської міської ради від 21.12.2006 № 3-11/5, та Уманською стоматологічною поліклінікою в особі головного лікаря Мельник Раїси Олександрівни, яка діє на підставі статуту, зареєстрованого 08.06.2006 у виконавчому комітеті Уманської міської ради № 290, згідно Порядку передачі в оренду майна міської комунальної власності, затвердженого рішенням Уманської міської ради від 27.02.2008 № 2.9-29/5, далі - Договір.

За умовами спірного договору відділ комунального майна Уманської міської ради (Орендодавець) передає, а Уманська стоматологічна поліклініка (Орендар) приймає в строкове платне користування і про зобов'язання окреме індивідуально визначене майно міської комунальної власності: приміщення № 121 загальною площею 47,5 кв. м., далі - майно, розміщене в нежитловій будівлі Уманської міської гімназії за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Коломенська, 5, яка знаходиться на балансі відділу освіти Уманської міської ради (Балансоутримувач за договором, позивач у справі), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку станом на 15 липня 2009 року і становить за незалежною оцінкою 111 200 грн. без ПДВ.

Відповідно до пункту 1.2. Договору майно передається в оренду для розміщення філіалу Уманської міської стоматологічної поліклініки.

Додатком до Договору є розрахунок орендної плати, вартість майна визначена у висновку експерта про вартість об'єкта оцінки Актом приймання-передачі орендованого приміщення від 20.07.2009 Балансоутримувач здав, а Орендар прийняв в строкове платне користування вказане приміщення з 20.07.2009.

В подальшому сторони вносили зміни до Договору, зокрема, збільшили вартість майна, розмір орендної плати, продовжили строк Договору по 11 липня 2015 року.

Першим відповідачем подана до справи довідка фінансового управління Уманської міської ради від 15.11.2013 № 971/02, в якій вказано, що відповідно до чинного бюджетного законодавства КП "Уманська стоматологічна поліклініка", комунальний заклад Уманська міська гімназія утримуються за рахунок коштів міського бюджету.

Прокурор стверджує, що Договір має бути визнаний судом недійсним на підставі статті 215, частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України у зв'язку з тим, що діяльність комунального підприємства "Уманська стоматологічна поліклініка" не пов'язана з навчально - виховним процесом та наданням освітніх послуг, отже, Договір оренди укладений з порушенням пункту 5 статті 63 Закону України "Про освіту", за яким об'єкти освіти, що фінансуються з бюджету, не підлягають використанню не за призначенням. Таким чином, за доводами прокурора, укладенням спірного Договору порушено принцип цільового використання комунального майна та гарантованого права дітей на освіту.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги не підлягаючими до задоволення, з огляду на таке.

Спірний договір укладений повноважними сторонами, зокрема, зі сторони Орендодавця Договір укладений відділом комунального майна уманської міської ради, якому Положенням про відділ визначено одним із завдань укладення договорів договори оренди майна комунальної власності. Він підписаний повноважними представниками сторін, якими досягнуто всіх істотних умов для договорів даного виду, Договір виконується, спору з цих питань немає.

В частині першій статті 215 ЦК України, на яку посилається прокурор, вказано, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 203 ЦК України передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У позовній заяві прокурор посилається на припис частини 5 статті 63 Закону України "Про освіту", в якому вказано, що об'єкти освіти, що фінансуються з бюджету, не підлягають використанню не за призначенням, та посилається на пункт 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчального процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених Постановою Головного державного санітарного лікаря України № 63 від 14.08.2001, далі - Державні санітарні правила, за яким здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям, іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчально - виховним процесом, не дозволяється.

Однак, суд приходить до висновку, що прокурором не доведено використання орендованого приміщення не за призначенням та те, що функціонування стоматологічного кабінету не пов'язано з навчально - виховним процесом.

В цих же Державних санітарних правилах передбачено можливість відкриття медичних, зокрема, стоматологічних кабінетів, у приміщеннях школи. Так, в пункті 3.2. Державних санітарних правил вказані функціональні групи приміщень, які передбачаються у будівлях загальноосвітніх шкіл, серед яких вказані медичні приміщення, санітарні вузли з технічними приміщеннями. Крім цього, в пункті 3.12. Державних санітарних правил виписані вимоги до кабінету зубного лікаря.

Згідно частини 2 статті 22 Закону України "Про загальну середню освіту" учні (вихованці) загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності забезпечуються медичним обслуговуванням, що здійснюється медичними працівниками, які входять до штату цих закладів або відповідних закладів охорони здоров'я, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Вказане підтверджує можливість здійснення медичного обслуговування учнів загальноосвітніх навчальних закладів у спеціально пристосованих для цього приміщеннях.

Доводи прокурора про те, що сам факт можливості обслуговування інших мешканців міста у стоматологічному кабінеті, що розміщений в будівлі гімназії, є порушенням закону та порушенням гарантованого права дітей на освіту, суд вважає припущеннями прокурора, які ним не доведені, спростовуються матеріалами справи та самою суттю спірного питання, оскільки прокурором не доведено наявність будь-яких порушень прав школярів на освіту.

Відповідачами доведено, що спірне орендоване приміщення розташоване в кінці коридору, окремо виділене, має окремий вхід, що виходить у частину двору, відділену від двору гімназії (а. с. 43). Прокурором не спростовані доводи відповідачів, не доведено інше.

Суд погоджується з доводами представників відповідачів про те, що саме розміщення кабінету стоматолога у будівлі гімназії забезпечує належну турботу про здоров'я школярів, які можуть в будь-який необхідний момент отримати кваліфіковану безкоштовну медичну допомогу, не витрачаючи на це багато часу, в тому числі й за рахунок навчального часу, адже відповідно до довідки фінансового управління Уманської міської ради від 15.11.2013 № 971/02 КП "Уманська стоматологічна поліклініка" утримується за рахунок коштів міського бюджету. А закриття такого кабінету та необхідність відвідування лікаря у стоматполіклініці, яка знаходиться в іншому районі міста, не можна назвати піклуванням про освіту та здоров'я дітей.

Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, необхідним є встановлення наявності тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд приходить до висновку, що прокурор не довів наявність обставин, з якими закон пов'язує визнання правочину недійсним. Тому позов задоволенню не підлягає.

Згідно частини 1 статті 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21 лютого 2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" при прийнятті рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, у разі повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор.

Оскільки у позові відмовлено повністю, а прокурор від сплати судового збору звільнений і при поданні позову він не сплачувався, тому судовий збір із даної позовної заяви в повній сумі повинен бути віднесений на позивача, який від сплати судового збору у таких спорах не звільнений.

У позовній заяві заявлені дві вимоги немайнового характеру, які відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" повинні бути оплачені судовим збором в сумі 2 294 грн. Таким чином, з відділу освіти Уманської міської ради (визначеного прокурором позивачем у справі) підлягає стягненню в доход Державного бюджету судовий збір в сумі 2 294 грн.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Стягнути з відділу освіти Уманської міської ради (20301, Черкаська область, м. Умань, вул. Піонковського, 12, ідентифікаційний код 02147121) в доход Державного бюджету України 2 294 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні) судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 25.11.2013

Суддя А.Д. Пащенко