Ухвала суду № 35436895, 18.11.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" листопада 2013 р. Справа № 918/1441/13

Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М. розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Термінал" (52511, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Нижньодніпровська,1)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю - Фірма "БНН" (33028, м.Рівне, вул. Пушкіна, 3, кв. 2)

про стягнення 20 681,97 грн.

Представники:

від позивача: Шевченко О.В. (довіреність №42 від 23.09.2013 року);

від відповідача: представник не з'явився;

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК Украаїни) роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 81-1 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Термінал" звернувся до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю - Фірми "БНН" про стягнення в сумі 20681,97 грн., з яких 20460,00 грн. неповернутої попередньої оплати та 221,97 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язання щодо передачі позивачу товару (паливних гранул) та наступного повернення йому суми попередньої оплати за товар.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов до суду не подав, участі повноважного представника в судове засідання не забезпечив, про місце дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення №3301305269914 (а.с.37).

За викладених вище обставин справу, із врахуванням вимог частини 1 статті 69 ГПК України, розглянуто за наявними у ній матеріалами, згідно статті 75 ГПК України.

Вивчивши подані позивачем письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до наступних висновків.

28 листопада 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю - фірма "БНН" (відповідач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Термінал" (позивач, покупець) було укладено договір купівлі-продажу продукції №15КП (далі договір), відповідно до предмету якого продавець зобов'язався виробити та продати, а покупець купити продукцію, а саме паливні гранули (пілети) в кількості та за цінами, вказаними в накладних на кожну поставку (а.с.7-8).

Пунктом 4.3. договору встановлена форма оплати, а саме оплата здійснюється по факту завантаження продукції на транспорт покупця або за домовленістю сторін.

В матеріалах справи наявні банківські виписки №27 від 29.11.2013 року, №38 від 06.12.2012 року, №48 від 18.12.2012 року (а.с.9-11), відповідно до яких ТОВ "Агро-Союз-Термінал" перерахувало за паливні гранули з деревини згідно рахунків №СФ0000101, №СФ0000104, №СФ0000108 на користь ТОВ - Фірма "БНН" 102300,00 грн. як передоплату за товар.

В свою чергу, як підтверджується видатковими накладними №РН-0000101, №РН-0000103, №РН-0000005, №РН-0000010 (а.с.12-15), відповідач передав позивачу паливні гранули на загальну суму 81840,00 грн.

Таким чином, відповідачем не передано позивачу продукції на суму 20460,00 грн.

Станом на момент розгляду справи, в матеріалах справи, відсутні докази передачі позивачу продукції на суму 20460,00 грн.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 202 ЦК України під поняттям "правочин" розуміється та визнається певна дія особи, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми, дво - чи багатосторонніми (договори). Договори можуть укладатися в усній або письмовій формі (простій чи нотаріальній), якщо для відповідного договору законом не встановлено певної форми. Виникнення і припинення цивільних прав між сторонами являється їх волевиявлення однієї сторони поставити іншій стороні продукцію за умови її оплатити. Домовленість сторін, спрямована на виконання цих зобов'язань і, тому вони порушують правові наслідки.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини купівлі-продажу товару.

Відповідно до статті 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

В статті 692 ЦК України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 2 статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

22.04.2013 року позивач направив відповідачу вимогу №34 (а.с.6), відповідно до змісту якої, позивач просив відповідача передати недопоставлений товар у семиденний строк з моменту отримання вимоги, у разі непоставки товару у зазначений строк - повернути суму передоплати (20460 грн.). Проте, відповідач після спливу семиденного строку на добровільне виконання вказану вимогу залишив без відповіді та задоволення.

Вказана вимога відповідачем отримана 28.04.2013 року (а.с.16), таким чином, строк передачі позивачу товару, відповідно до частини 2 статті 530 ЦК України, закінчився 05.03.2013 року, а строк повернення грошових коштів настав 06.05.2013 року.

Разом з тим, відповідно до положень частини 3 статті 693 ЦК України, на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

При цьому, суд наголошує, що право покупця нараховувати проценти за користування його коштами виникає саме від дня, коли товар мав бути переданий.

Згідно статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем на суму боргу в період з 03.05.2013 року по 12.09.2013 року нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 221,97 грн. Як пояснив позивач в судовому засіданні, в позовній заяві ним помилково вказано 28.05.2013 року як кінцеву дату строку нарахування процентів річних, хоча вірною є дата 12.09.2013 року - дата підписання позовної заяви.

Суд зауважує, що правильною датою початку нарахування процентів річних на суму попередньої оплати є 06.05.2013 року, а не 03.05.2013 року, оскільки саме з 06.05.2013 року відповідач був зобов'язаний повернути позивачу грошові кошти як попередню оплату в сумі 20460,00 грн.

Суд здійснив власний перерахунок 3% річних, з урахуванням дати отримання претензії, за період з 06.05.2013 року по 12.09.2013 року, та встановив, що належна до стягнення сума процентів річних становить 218,61 грн.

З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги про стягнення з відповідача попередньої оплати в розмірі 20460,00 грн. та трьох процентів річних в розмірі 218,61 грн. є обґрунтованими, стверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю - Фірма "БНН" (33028, м.Рівне, вул. Пушкіна, 3, кв. 2, код ЄДРПОУ 21090125) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Термінал" (52511, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Нижньодніпровська, 1, код ЄДРПОУ 33892463) борг (попередню оплату) в розмірі 20460,00 грн. та три проценти річних в розмірі 218,61 грн., а також витрати на оплату судового збору в розмірі 1720,16 грн.

3. В частині стягнення 3,36 грн. процентів річних в позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України, може бути оскаржене до Рівненського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 ГПК України.

повне рішення складено 22.11.2013 року

Суддя Качур А.М.