Постанова № 35436126, 18.10.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2013 року м. Київ 810/4966/13-а

13:05

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Волощук Л.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Гаврик І.М., Кузьменко С.В.,

від відповідача - Никоненко Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чубинецьке»

до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції

Київської області Головного управління Міндоходів у Київській області

про визнання неправомірними та скасування податкових

повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Чубинецьке» з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.06.2013 № 0002352201/1403 і від 18.06.2013 № 0002352201/1404.

В основу визначення податкових зобов'язань згідно із зазначеними повідомленнями-рішеннями податковим органом покладено дані Акта перевірки про неправомірне формування позивачем податку на прибуток і податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок сум податку, сплачених контрагентам позивача у складі ціни за надані послуги, оскільки, на думку посадових осіб податкового органу, послуги контрагентами фактично не надавались.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки Акта перевірки є безпідставними і необґрунтованими, оскільки відносини з ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» і ТОВ «Альта-Ком» мали реальний характер - послуги надані у повному обсязі та використані у власній господарській діяльності підприємства. Реальність господарських операцій з ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» і ТОВ «Альта-Ком» підтверджується первинними бухгалтерськими та іншими документами.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги і просили суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав. Його представник у судовому засіданні проти позову заперечував і зазначив, що під час перевірки на підставі інших Актів перевірок, які складені щодо контрагентів позивача, не встановлено використання у власній господарській діяльності і реалізації позивачем послуг отриманих від ТОВ ТОВ «Альта-Ком» та ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД». Крім того, відповідач послався на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 02.09.2013 у справі № 761/19615/13-к, в якому визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 205 ч. 1 Кримінального кодексу України, директора ТОВ "Альта-Ком" ОСОБА_4, оскільки ним за винагороду від невстановленої слідством особи, без мети здійснення господарської діяльності здійснено реєстрацію на власне ім'я ТОВ "Альта-Ком", шляхом підписання у червні 2012 року офіційних реєстраційних документів. Отже, невстановлені слідством особи, використовуючи ТОВ "Альта-Ком" уникли від контролю за своєю діяльністю зі сторони контролюючих органів, завдяки чому отримали можливість складати фіктивні господарські угоди та фіктивні первинні документи.

Таким чином, на думку відповідача, спірні податкові повідомлення-рішення прийнято правомірно та у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, між позивачем і ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» укладено договір про надання послуг від 02.07.2012 № 02-07/1 (том 1, а.с. 83), предметом якого є надання послуг з виконання робіт в лісовому господарстві спеціально обладнаними тракторами МТЗ-80, МТЗ-82УК, ЮМЗ-8280 у кількості до 8 машин у місяць. Виконання робіт (надання послуг) підтверджується Актом виконаних робіт, який підписується представниками обох сторін.

16.08.2012 між позивачем і ТОВ «Альта-Ком» укладено договір про надання послуг № 16/8 (том І, а.с. 84), предметом якого є надання послуг з виконання робіт в лісовому господарстві спеціально обладнаними тракторами МТЗ-80, МТЗ-82УК, ЮМЗ-8280 у кількості 10 машин в місяць. Виконання робіт (надання послуг) підтверджується Актом виконаних робіт, який підписується представниками обох сторін.

03.09.2012 між позивачем і ТОВ «Альта Ком» укладено договір оренди машин та механізмів від 03.09.2012 № 3/9 (том І, а.с. 85), предметом якого було надання у тимчасове володіння машини ГАЗ-66 КУНГ у кількості 6 штук та механізмів бензопили «Stihl», «Husqvarna» в кількості до 30 штук в місяць. На оренду машин та механізмів складаються акти виконаних робіт.

За результатами виконання робіт складено Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), а передача у тимчасове володіння машин та механізмів оформлена Актами приймання-передачі тракторів, механізмів, автомобілів та складені відповідні податкові накладні.

Суми сплаченого податку на додану вартість у складі ціни придбаних послуг та використаних машин та механізмів включені позивачем до складу податкового кредиту та витрат відповідних періодів.

У подальшому, посадовою особою Білоцерківської державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» і ТОВ «Альта-Ком» за період з 01.07.2012 по 28.02.2013, за результатами якої складено Акт від 30.04.2013 № 1837/22-1/34326561/72 (далі - Акт перевірки).

Як вбачається з Акта перевірки за наслідками її проведення податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем:

- вимог пункту 138.4 статті 138 Податкового кодексу України - занижено суму податку на прибуток на загальну суму 516915,00 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2012 року у розмірі 173635,00 грн., за ІV квартал 2012 року в сумі 343280,00 грн.;

- вимог пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України - занижено податок на додану вартість на загальну суму 582966,00 грн., в тому числі за липень 2012 року на 39600,00 грн., за серпень 2012 року - 36667,00 грн., за вересень 2012 року - 89100,00 грн., за жовтень 2012 року - 93000,00 грн., за листопад 2012 року - 101033,00 грн., за грудень 2012 року - 132900,00 грн., за січень 2013 року - 65333 грн., за лютий 2013 року - 25333,00 грн.

Вказаних висновків податковий орган дійшов у зв'язку з наступним.

В ході проведення перевірки податковий орган в Акті перевірки (сторінки 4-8 Акта) посилається на Акт перевірки ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС України від 01.03.2013 № 429/22.3-17/37889288 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» щодо підтвердження господарських взаємовідносин із постачальниками та покупцями за період з 01.01.2012 по 30.10.2012» та робить висновок, що це підприємство здійснювало діяльність пов'язану із наданням податкової вигоди третім особам.

Щодо ТОВ «Альта-Ком» відповідач в Акті перевірки (сторінки 8-13 Акта) посилається на Акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС України від 11.03.2013 № 689/2240/38204618 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альта-Ком» з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.08.2012 по 31.03.2013» та робить висновок, що правочини між ТОВ «Альта-Ком» та покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків.

При перевірці правильності обчислення та своєчасності сплати до державного бюджету податку на прибуток позивачем при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» та ТОВ «Альта-Ком», податковим органом встановлено (сторінка 14-21 Акта), що ТОВ «Чубинецьке» за період з 01.07.2012 по 28.03.2012 було надано послуги по проведенню лісозаготівельних робіт згідно договорів та актів виконаних робіт на замовлення наступних лісгоспів: Державного підприємства «Олевське лісове господарство», договір підряду на проведення лісозаготівельних робіт від 30.09.2011 № 646, договір про закупівлю послуг за державні кошти від 19.04.2012 № 175; Державного підприємства «Лугинський лісгосп», договір підряду на проведення лісозаготівельних та лісогосподарських робіт від 21.03.2012 № 28; Державного підприємства «Білоцерківський лісгосп», договір на надання послуг та виконання робіт у сфері лісового господарства від 01.06.2011 № 8; Державного підприємства «Коростенське лісомисливське господарство», договір підряду від 26.03.2012 № 131; Державного підприємства «Бориспільський лісгосп», договір на виконання лісосічних робіт та трелювання лісу від 24.09.2012 № 103.

У розділі 3.1.2. Акта перевірки «Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування» податковим органом встановлено, що за період з 01.07.2012 по 31.12.2012 ТОВ «Чубинецьке» задекларувало витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування всього у сумі 3318173,00 грн.

При цьому, відповідачем досліджено договір від 02.07.2012 № 02-07/1, який укладений позивачем із ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», акти виконаних робіт, які складені за результатом його виконання та податкові накладні (сторінка 22 Акта) і встановлено, що вони підписані від виконавця директором - Гончаренко С.П.

У подальшому, податковий орган посилається на дані Акта перевірки ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС України від 01.03.2013 № 429/22.3-17/37889288 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» щодо підтвердження господарських взаємовідносин із постачальниками та покупцями за період з 01.01.2012 по 30.10.2012» і зазначає, що до ЄДРПОУ внесено запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, що також підтверджується Довідкою про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків від 02.11.2012 № 7176/7/07-09, відповідно до якої місцезнаходження ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» не встановлено.

Також податковим органом досліджено договори про надання послуг із ТОВ «Альта-Ком» від 16.08.2012 № 16/8 та від 03.09.2012 № 3/9, акти виконаних робіт, які складені за результатом його виконання та податкові накладні (сторінка 23-25 Акта) і встановлено, що вони підписані від директором ТОВ «Альта-Ком» - ОСОБА_4

При цьому, відповідач посилається на Акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС України від 11.03.2013 № 689/2240/38204618 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альта-Ком» з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.08.2012 по 31.03.2013» і вказує, що за юридичною адресою ТОВ «Альта-Ком» відсутнє, фактичне місцезнаходження підприємства встановити немає можливості, як і підтвердити правомірність формування податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Враховуючи викладене, податковий орган робить висновок, що в ході перевірки не встановлено використання позивачем послуг ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» та ТОВ «Альта-Ком» для власних потреб та їх подальшої реалізації, і використання для ведення господарської діяльності для надання послуг покупцям (сторінка 27 Акта). Таким чином, підприємством завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 2461500,00 грн.

Аналогічний висновок викладений відповідачем і щодо формування позивачем податкового кредиту (сторінки 30-38 Акта) та вказано на безпідставне віднесення ТОВ «Чубинецьке» до складу податкового кредиту послуг придбаних у ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» та ТОВ «Альта-Ком» в сумі 543366,00 грн.

На підставі Акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 18.06.2013 № 0002352201/1403 відповідно до якого позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 874449,00 грн., з яких 582966,00 грн. за основним платежем та 291483,00 штрафні (фінансові) санкції та податкове повідомлення-рішення від 18.06.2013 № 0002362201/1404 відповідно до якого позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 646144,00 грн., з яких 516915,00 грн. за основним платежем та 129229,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Вважаючи спірні податкові повідомлення-рішення неправомірними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статей 11 і 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11 для з'ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

З огляду на те, що відповідач донарахував податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість виходячи з висновку про відсутність фактів надання послуг (машин та механізмів) від ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» і ТОВ «Альта-Ком» та використання їх у господарській діяльності позивача, судом досліджено дане питання і встановлено наступне.

Під час судового розгляду представник позивача пояснив суду, що ТОВ «Чубинецьке» надає послуги лісгоспам по проведенню лісозаготівельних робіт. На підтвердження даної обставини позивач надав відповідні договори, які укладені між позивачем та Державним підприємством «Олевське лісове господарство», Державним підприємством «Лугинське лісове господарство», Державним підприємством «Білоцерківський лісгосп», Державним підприємством «Коростенське лісомисливське господарство», а також відповідні акти виконаних робіт та податкові накладні.

Всі ці документи, як вбачається зі змісту Акта перевірки (сторінка 14-21) також досліджувались податковим органом, що відображено у табличному вигляді в Акті.

Як зазначив представник позивача власних коштів для закупки всього необхідного обладнання та автотранспорту у підприємства не вистачає та і не є необхідним, бо даний вид послуг має сезонний характер. Але, впровадження сучасних машин та механізмів сприяють значному покращенню виробничих умов. У зв'язку з цим директором ТОВ «Чубинецьке» 02.07.2012 було прийнято рішення (том І, а.с. 87) про необхідність залучення орендованих транспортних засобів та механізмів.

Тому, для виконання укладених із лісгоспами-замовниками договорів, позивач уклав договір із ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» про надання послуг від 02.07.2012 № 02-07/1, предметом якого було надання послуг з виконання робіт в лісовому господарстві спеціально обладнаними тракторами МТЗ-80, МТЗ-82УК, ЮМЗ-8280 у кількості до 8 машин у місяць та із ТОВ «Альта-Ком» договір про надання послуг № 16/8, предметом якого було надання послуг з виконання робіт в лісовому господарстві спеціально обладнаними тракторами МТЗ-80, МТЗ-82УК, ЮМЗ-8280 у кількості 10 машин в місяць, а також договір оренди машин та механізмів від 03.09.2012 № 3/9, предметом якого було надання у тимчасове володіння машини ГАЗ-66 КУНГ у кількості 6 штук та механізмів бензопили «Stihl», «Husqvarna» в кількості до 30 штук в місяць.

Крім того, до останнього договору було складено додаток «Розрахунок вартості використання бензопил при заготівлі 100 куб. деревини (том І, а.с 86).

На підтвердження здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» і ТОВ «Альта-Ком» суду надані належним чином засвідчені копії:

- податкових накладних (том І, а.с. 139-216) та реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, в яких відображені вказані податкові накладні (том І, а.с. 217-232);

- актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) (том І, а.с.139- 216);

- актів приймання-передачі тракторів (том І, а.с. 88-101);

- актів приймання-передачі механізмів (том І, а.с. 102-111);

- актів приймання-передачі автомобілів (том І, а.с.112-123).

Тобто, позивачем надано суду первинні бухгалтерські документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо придбання послуг у контрагентів та відображення їх у податковому обліку підприємства. При цьому, суд звертає увагу на те, що податковий орган ані в Акті перевірки, ані під час судового розгляду не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, хоча і вивчав їх, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Крім того, позивачем надані суду Відомості надання в підзвіт наступного обладнання працівникам підприємства (том І, а.с. 124-125, 127-128, 130-131, 133-134, 136-137), в яких зазначено про передачу під звіт працівникам підприємства бензопил та Відомості повернення з підзвіту наступного обладнання працівникам підприємства (том І, а.с. 126, 129, 132, 135, 138), в яких відображено про повернення працівниками підприємства отриманих бензопил.

Як вбачається зі змісту Акта перевірки, жодних податкових правопорушень у діях позивача відповідачем не виявлено.

Акт перевірки не містить посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» і ТОВ «Альта-Ком» були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду, як на дату укладання чи виконання договорів, так і на дату складання податкових накладних.

А відтак, судом не встановлено дефектів у юридичному статусі контрагентів позивача, отже, на момент здійснення господарських операцій та видання податкових накладних, контрагенти позивача були платниками податку на додану вартість, які зареєстровані відповідно до положень статті 183 Податкового Кодексу України.

У силу положень пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит пов'язано з виникненням визначеної законом події та наявністю належним чином оформленого документа, який засвідчує суму сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість по дійсній операції, пов'язаній з господарською діяльністю платника податку.

Крім цього, за змістом положень Податкового кодексу України, наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування витрат.

Витрати у розумінні Податкового кодексу України - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілом власником) (підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

До складу витрат що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно з підпунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як вже зазначалось судом, податкові зобов'язання було визначено позивачеві у зв'язку з формуванням податкового кредиту за рахунок сум податку, сплачених контрагентам у складі вартості придбаних послуг, а також віднесення до складу витрат, витрати на їх придбання.

Водночас, відповідач не ставив під сумнів правильність здійснення позивачем розрахунку податкового кредиту та витрат за первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.

Пов'язуючи господарську діяльність позивача з придбаними у ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» і ТОВ «Альта-Ком» послугами слід зазначити, що відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ № 580570 (том І, а.с. 24) основними видами діяльності ТОВ «Чубинецьке» є: лісозаготівлі, лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві, надання допоміжних послуг у лісовому господарстві, виробництво дерев'яної тари, виробництво інших виробів з деревини, виготовлення з виробів корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння, неспеціалізована оптова торгівля.

Отже, укладені між позивачем та ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» і ТОВ «Альта-Ком» договори безпосередньо стосуються господарської діяльності ТОВ «Чубинецьке», що спростовує доводи відповідача відносно того, що отримані послуги не використані у господарській діяльності підприємства.

Суд звертає увагу, що відповідно до Акта перевірки відповідач дійшов висновку про відсутність факту здійснення господарських відносин між позивачем і ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» і ТОВ «Альта-Ком» на підставі розгляду матеріалів інших перевірок про неможливість провести зустрічну звірку цих контрагентів, які проведені іншими податковими органами. Проте, самі по собі вказані Акти є носіями певної інформації, яка є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора - інспектора і висновки викладені у них не мають доказової сили у даному спорі за відсутності доведення факту нереальності господарської операції.

Факт придбання позивачем товарів підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності, а право на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченої у складі вартості придбаних послуг, посвідчується належним чином оформленими податковими накладними.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів і України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, відповідно до якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи: розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, і одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, як вбачається із Акта перевірки посадовими особами податкового органу були досліджені первинні бухгалтерські документи позивача, складені за наслідком проведення господарських операцій із ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» і ТОВ «Альта-Ком». Разом з цим, як встановлено судом, висновки відповідача про відсутність здійснення господарських операцій зроблені лише на підставі Актів інших перевірок без врахування та надання оцінки іншим документам, обов'язкових для проведення такої перевірки та які були у розпорядженні осіб, які проводили перевірку.

Суд, розглядаючи вказану справу враховує положення листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11 відповідно до якого у разі якщо зібраних у справі доказів буде достатньо для підтвердження доводів податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення господарської операції, у відповідному позові платника податків щодо неправомірності визначених йому грошових зобов'язань необхідно відмовити. Водночас відсутність або недостатність відповідних доказів з урахуванням змісту підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України (презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків) є підставою для висновку про неправомірність оскарженого рішення контролюючого органу.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що результати перевірки, викладені відповідачем в Акті перевірки, складені без дослідження належних документів, які необхідно складати залежно від певного виду господарської операції.

Водночас, наявні в матеріалах справи документи первинного бухгалтерського та податкового обліку містять усі дані стосовно змісту операції. Вказані документи містять всі необхідні реквізити, які передбачені положеннями статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і фіксують факт здійснення господарської операції позивача.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 02.09.2013 у справі № 761/19615/13-к, як на єдиний доказ безпідставного формування позивачем податкового кредиту та витрат з огляду на таке.

Як вбачається із змісту даного вироку в ньому визнано винним у вчиненні злочину, передбачено ст. 205 ч. 1 Кримінального кодексу України, директора ТОВ "Альта-Ком" ОСОБА_4

Разом з тим, наведені доводи є лише свідченням того, що ТОВ "Альта-Ком" було зареєстровано на особу, яка самостійно не мала намір здійснювати господарську діяльність, хоча особисто здійснювала реєстрацію ТОВ "Альта-Ком" на власне ім'я шляхом подання до всіх органів необхідного переліку документів.

Суду не надано жодних доказів того, що особа, на прохання якої ОСОБА_4 здійснив реєстрацію ТОВ "Альта-Ком», не здійснювала фактичних господарських операцій.

В рамках вказаної кримінальної справи Шевченківським районним судом м. Києва не надавалась оцінка взаємовідносин ТОВ «Альта-Ком» із ТОВ "Чубинецьке", не встановлено укладення договорів з ТОВ "Чубинецьке» з метою, яка порушує публічний порядок, вчинення угод з метою, що суперечать інтересам держави і суспільства, так само не встановлено і ухилення від сплати податків за наслідками виконання договорів, укладених ТОВ «Альта-Ком» з позивачем.

Як раніше зазначалося, підставою для невизнання за позивачем права на податковий кредит та витрати за операціями з ТОВ "Альта-Ком" може бути факт відсутності фактичного надання послуг.

Встановлення факту фіктивного підприємства Податковий кодекс України не визначає як самостійну підставу для позбавлення права на формування податкового кредиту та валових витрат на підставі документів такої юридичної особи, за умови що платник податків належними доказами підтвердить фактичне отримання послуг від свого фіктивно створеного контрагента.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Славянка" до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27.05.2013 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Славянка" до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, якою залишено без змін постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2013, що містить аналогічні висновки.

У зв'язку з цим суд вважає, що вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 02.09.2013 не є беззаперечним доказом того, що ТОВ "Чубинецьке" неправомірно сформувало податковий кредит та витрати по взаємовідносинам з ТОВ "Альта-Ком".

Суд також зазначає, що правовідносини з приводу укладання та виконання договорів, які відповідач вважає безтоварними, виникли між двома юридичними особами, а фізичні особи, які учиняли підписи на договорах та інших ділових паперах, діяли як представники цих юридичних осіб.

В силу частини четвертої статті 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Як установлено під час судового розгляду, на момент укладення правочинів, які відповідач вважає нереальними, та здійснення господарських операцій, обидві сторони правочину були правоздатними і перебували в якості зареєстрованих юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, всупереч вимогам даної норми не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.

Водночас, позивач під час судового розгляду довів суду належними та достатніми доказами факт отримання від контрагентів послуг. Надані позивачем докази є переконливими і достатніми для беззаперечного висновку суду щодо реальності господарських операцій та використання придбаних послуг у власній господарській діяльності з урахуванням видів діяльності за КВЕД.

Враховуючи викладене, податкові повідомлення-рішення від 18.06.2013 № 0002352201/1403 і від 18.06.2013 № 0002362201/1404 є протиправними і підлягають скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 18.06.2013 № 0002352201/1403 та від 18.06.13 № 0002362201/1404.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чубинецьке» судовий збір в сумі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 23 жовтня 2013 р.