Постанова № 35436125, 11.10.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 жовтня 2013 року Справа № 810/4157/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В., при секретарі: Колесніковій Н.М., за участю:

представника позивача - Попова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Чікен Київ»до про Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, ВСТАНОВИВ:Товариство з обмеженою відповідальністю «Чікен Київ» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 17.04.2013 № 0004442200.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 8535 грн. 75 коп. за порушення вимог пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, на думку позивача, прийнято без дотримання норм матеріального права та не відповідає вимогам закону, висновки податкового органу відносно факту вчинення позивачем правопорушення є помилковими, а тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

У судове засідання, призначене на 11 жовтня 2013 року, з`явився представник позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, був своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи.

Будь-яких заяв чи клопотань відповідача про відкладення судових засідань або повідомлень про причини неприбуття до суду не надходило. Крім того, письмових заперечень або пояснень на обґрунтування своєї позиції відповідачем суду надано не було.

Клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі з метою належного формування доказової бази судом визнано необґрунтованим та не задоволено, оскільки з моменту відкриття провадження у даній справі у суб`єкта владних повноважень було достатньо часу для подання додаткових доказів, перерва у справі оголошувалась саме з метою подання відповідачем відповідних документальних свідоцтв для підтвердження власної позиції по справі, а доводи відповідача про необхідність зупинення провадження у справі без зазначення ним відомостей про об`єктивні причини, що унеможливлюють своєчасно підготувати належну доказову базу, свідчать виключно про недобросовісне використання права суб`єктом владних повноважень з метою отримання протиправних переваг.

Частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи викладене, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами та доказами.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Чікен Київ» є юридичною особою та перебуває на податковому обліку в Бориспільській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, що підтверджується даними довідки відповідача від 11.10.2012 № 8622 (а.с. 41).

У березні 2013 року посадовими особами Державної податкової служби в Київській області згідно направлень на перевірку від 21.03.2013 № 1305, № 1306, на підставі приписів підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 та статті 80 Податкового кодексу України, з метою контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів і свідоцтв, проведено фактичну перевірку господарської одиниці позивача - закладу швидкого харчування, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 114.

За результатами перевірки складено акт від 22.03.2013 (а.с. 8-9), в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, що виявилось у неоприбуткуванні готівки у повній сумі її фактичних надходжень в книзі обліку розрахункових операцій № 1004003197р/2 на суму 1707 грн. 15 коп., а саме: запис про облік руху готівки та суму розрахунків згідно фіскального звітного чека № 0430 від 07.09.2012 на суму 1707 грн. 15 коп. вчинено позивачем 08.09.2012, а не 07.09.2012 як це передбачено законодавством.

Відносно обставин, встановлених під час проведення перевірки, позивачем були подані до Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби заперечення, в яких зазначено, що висновки посадових осіб податкового органу стосовно оприбуткування підприємством готівки у сумі 1707 грн. 15 коп. 08.09.2012 не відповідають дійсності, запис про облік руху готівки та суму розрахунків згідно фіскального звітного чека № 0430 від 07.09.2012 здійснено позивачем 07.09.2013, тобто своєчасно. Крім того, позивач звернув увагу податкового органу на те, що підприємством 07.09.2012 також здійснено оприбуткування вказаної суми готівки у касовій книзі на підставі прибуткового касового ордеру № 251 від 07.09.2013. На підтвердження зазначених обставин позивачем подано до податкового органу відповідні підтверджуючі документи, у тому числі копії касової книги та прибуткового касового ордеру.

Вказані заперечення не були прийняті податковим органом до уваги.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 17.04.2013 № 0004442200, яким відповідно до приписів підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу Украни та абзацу 3 статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми готівки, що становить 8535 грн. 75 коп. (1707 грн. 15 коп. х 5 = 8535 грн. 75 коп.).

Позивач із вказаним податковим повідомленням - рішенням не погодився та оскаржив його в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у Київській області та Міністерства доходів і зборів України.

Скарги позивача рішеннями Головного управління Міндоходів у Київській області від 26.06.2013 № 146/10-36-10-00-304/305 та Міністерства доходів і зборів України від 20.07.2013 № 7706/6/99-99-10-01-15 залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 17.04.2013 № 0004442200 - без змін.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням - рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Податковий контроль в силу приписів пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України є системою заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю за дотриманням законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, перевірка, що здійснюється податковим органом за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника є фактичною перевіркою. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання, зокрема, норм законодавства з питань регулювання обігу готівки та порядку ведення платниками податків касових операцій.

Порядок проведення операцій, пов`язаних з прийманням, зберіганням, видачею підприємством готівки, визначено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (далі - Положення № 637).

Абзацом 1 пункту 2.2 зазначеного Положення передбачено, що підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Згідно з приписами абзацу 2 пункту 2.2 Положення № 637, підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

При цьому, в силу приписів пункту 1.2 цього Положення книгами обліку є: касова книга, книга обліку доходів і витрат, книга обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей або книга обліку розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 4.3 Положення № 637, записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не провадитися. Щоденно в кінці робочого дня касир підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня і передає до бухгалтерії як звіт касира другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги (копію записів у касовій книзі за день), з прибутковими і видатковими касовими ордерами під підпис у касовій книзі.

Відповідно до пункту 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614, використання книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на реєстратор розрахункових операцій, передбачає: наявність книги книги обліку розрахункових операцій на місці проведення розрахунків, де встановлено реєстратор розрахункових операцій; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги книги обліку розрахункових операцій; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Абзацом 1 пункту 2.6 Положення № 637 встановлено, що вся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки вважається проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій (пункт 1.2 Положення № 637).

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що позивач проводить готівкові розрахунки із застосуванням 4-х реєстраторів розрахункових операцій та з оформленням їх відповідними касовими ордерами.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «Чікен Київ» здійснює облік готівкових коштів у книгах обліку розрахункових операцій (зареєстрованих на кожний з 4-х реєстраторів розрахункових операцій) та у касовій книзі, що ведеться підприємством.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що під час проведення контролюючого заходу податковим органом встановлено, що 07.09.2012 позивачем у книзі обліку розрахункових операцій № 1004003197р/2 не вчинено запис про рух готівки та суму розрахунків згідно фіскального звітного чека № 0430 від 07.09.2012 на суму 1707 грн. 15 коп.

Як зазначено посадовими особами контролюючого органу в акті перевірки, вказаний запис здійснено позивачем 08.09.2012.

У свою чергу, позивач наголошує на тому, що запис про рух готівки та суму розрахунків згідно фіскального звітного чека № 0430 від 07.09.2012 на суму 1707 грн. 15 коп. здійснено службовою особою підприємства 07.09.2012, тобто своєчасно.

Позивач вказує та те, що у графі 1 «дата» розділу 2 книги обліку розрахункових операцій № 1004003197р/2 запис « 07.09.12» дійсно вчинено нерозбірливо, проте висновки відповідача про те, що вказаний запис здійснено позивачем 08.09.2012 є лише припущенням цих посадових осіб податкового органу.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що підприємство для обліку розрахункових документів щодо руху готівкових коштів використовує 4 книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованих на кожний з 4-х реєстраторів розрахункових операцій, за №№ 1004003196р/2, 1004003197р/2, 1004003198р/2 та 1004003199р/2.

07.09.2012 згідно фіскальних звітних чеків, роздрукованих з 4-х реєстраторів розрахунових операцій, однією і тією ж службовою особою підприємства вчинено у наведених вище книгах обліку розрахункових операцій у графах 1 «дата» розділу 2 книг записи « 07.09.12» ідентичним почерком.

Разом з тим, сумнівів щодо дати вчинення записів у книгах обліку розрахункових операцій № 1004003196р/2, № 1004003198р/2 та № 1004003199р/2 у посадових осіб податкового органу не виникло, в той час у графах 1 «дата» розділу 2 цих книг записи « 07.09.12» є ідентичними запису « 07.09.12» у книзі обліку розрахункових операцій № 1004003197р/2, який відповідач вважає здійсненим 08.09.2012.

Крім того, позивач зазначає, що одночасно із офомленням записів за 07.09.2012 у книгах обліку розрахункових операцій, у тому числі і запису згідно фіскального звітного чека № 0430 від 07.09.2012 на суму 1707 грн. 15 коп., позивачем також здійснювалось оформлення обліку готівки у повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткового касового ордеру від 07.09.2012 № 251, що у свою чергу спростовує висновок податкового органу про неоприбуткування підприємством готівки у сумі 1707 грн. 15 коп.

Оцінюючи висновки податкового органу про порушення позивачем вимог Положення № 637, суд зазначає наступне.

В силу приписів пункту 2.6 Положення № 637, оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У свою чергу, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки).

Аналізуючи вказані норми у сукупності, суд дійшов висновку, що Положення № 637, що встановлює порядок ведення підприємствами касових операцій у національній валюті України, не визначає пріоритету оприбуткування коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у касовій книзі або у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій.

Із досліджених судом копій касової книги та книг обліку розрахункових операцій підприємства вбачається, що позивач у повній мірі оприбутковував готівкові кошти, які отримував 07.09.2012 від споживачів товарів (послуг) шляхом здійснення розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, забезпечував виконання щоденного друку фіскальних звітних чеків та підклеював їх до книг обліку розрахункових операцій, оприбутковував готівку до каси підприємства на підставі прибуткового касового ордеру, записи про оприбуткування готівки відображав у касовій книзі.

За результатами вчинення операції згідно фіскального звітного чека № 0430 від 07.09.2012 на суму 1707 грн. 15 коп. позивач здійснив збереження цього чека у книзі обліку розрахункових операцій № 1004003197р/2 шляхом його підклеювання та відобразив інформацію про рух готівки та суму розрахунків за вказаним звітним документом у розділі 2 книги.

Жодних доказів того, що на момент проведення фактичної перевірки позивача у книзі обліку розрахункових операцій № 1004003197р/2 був відсутній фіскальний звітний чек № 0430 від 07.09.2012 на суму 1707 грн. 15 коп. або запис про рух готівки та суму розрахунків на підставі цього звітного документа, представником відповідача суду надано не було.

Допитана судом у якості свідка громадянка ОСОБА_2, працівник підприємства позивача, пояснила, що 07.09.2012 після закриття робочої зміни нею, з метою дотримання касової дисципліни, роздруковано фіскальні звітні чеки з усіх реєстраторів розрахункових операцій, здійснено їх підклеювання до відповідних книг обліку розрахункових операцій та перенесено дані фіскальних звітних чеків до розділу 2 цих книг, у тому числі і дані фіскального звітного чека № 0430 від 07.09.2012 на суму 1707 грн. 15 коп. ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначила, що самостійно здійснювала запис даних про рух готівки та суму розрахунків згідно цього звітного документа саме у день одержання готівкових коштів, тобто 07.09.2012.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На момент прийняття рішення у даній справі відповідачем не надано суду жодних доказів порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Чікен Київ» законодавчо визначених умов здійснення обліку готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень.

Суд звертає увагу на те, що при одночасному оформленні позивачем 07.09.2012 обліку готівки у повній сумі її фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскального звітного чека та у касовій книзі на підставі прибуткового касового ордеру, висновки посадових осіб податкового органу про вчинення позивачем запису про рух готівки та суму розрахунків згідно фіскального звітного чека № 0430 від 07.09.2012 на суму 1707 грн. 15 коп. саме 08.09.2012 є виключно припущенням таких осіб, не підтвердженим документально, та не може свідчити про порушення підприємством норм з регулювання обігу готівки у національній валюті України.

Відповідно до абзацу 3 статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Під час судового розгляду судом встановлено відсутність в діях позивача порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

За таких обставин, податкове повідомлення - рішення Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 17.04.2013 № 0004442200, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чікен Київ» застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 8535 грн. 75 коп., є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Статтею 97 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Оскільки позивачем вимоги про відшкодування з Державного бюджету України понесених ним судових витрат не заявлялись, судові витрати стягненню з бюджету не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Податкове повідомлення - рішення Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 17.04.2013 № 0004442200, - визнати протиправним та скасувати.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Харченко С.В.

Постанову складено у повному обсязі 16 жовтня 2013 року.