Постанова № 35434805, 19.11.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2013 року 2а-3298/11/1070

м. Київ

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя Журавель В.О., при секретарі судового засідання Маслакова І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної інспекції України з контролю за цінами до Комунального підприємства «Виробниче управління житлово-комунального господарства виконкому Чабанівської селищної ради» про стягнення економічних санкцій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Державна інспекція з контролю за цінами в Київській області (далі-позивач, інспекція) з позовом до Комунального підприємства «Виробниче управління житлово-комунального господарства виконкому Чабанівської селищної ради» (далі-відповідач) про примусове стягнення економічних санкцій – необґрунтовано одержану виручку та штраф у розмірі 83232,73 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Комунальним підприємством «Виробниче управління житлово-комунального господарства виконкому Чабанівської селищної ради» порушено вимоги Закону України «Про житлово-комунальні послуги», постанови Кабінету Міністрів України №560 від 12.07.2005 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій і Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», в результат чого відповідачем за період з 01.05.2010 по 31.03.2011 отримано необґрунтованої виручки в сумі 28410,91 грн. За результатами перевірки інспекцією прийнято рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 15.04.2011 №67 на загальну суму 85232,73 грн. Оскільки штрафні (фінансові) санкції відповідачем не сплачено, позивач звернувся до суду для їх стягнення.

У порядку процесуального правонаступництва судом здійснено заміну первинного позивача на Державну інспекцію України з контролю за цінами. Представник позивача 18.11.2013 подав до суду письмове клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не прибув, про розгляд справи повідомлявся належним чином, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив. Ухвали про відкриття провадження у справі та призначення її до судового розгляду, надсилались відповідачу за адресою, за якою відповідач зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (стаття 93 Цивільного кодексу України, стаття 1 Закону України від 15.05.2003 №755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”).

Відповідно до статті 16 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 15.05.2003 № 755-IV єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. В Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зокрема про адресу місцезнаходження юридичної особи чи адресу місця проживання фізичної особи. Згідно з ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними. Відповідно до ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка вказана її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

За таких обставин суд вважає відповідача повідомленим належним чином, а його неприбуття в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, у зв’язку з чим ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача (частина друга статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. За таких обставин справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.

Комунальне підприємство «Виробниче управління житлово-комунального господарства виконкому Чабанівської селищної ради» є юридичною особою, зареєстрованою Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області 01.07.1997, взято на облік платників податків 28.04.1994 за № 34 в ДПІ у Києво-Святошинському районі.

12 квітня 2011 року працівниками Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області проведено позапланову перевірку Комунального підприємства «Виробниче управління житлово-комунального господарства виконкому Чабанівської селищної ради» щодо додержання порядку формування, встановлення та застосування цін та тарифів за період з 01.01.2010 по 31.03.2011, за результатами якої складено Акт № 187, яким встановлено, що всупереч вимог п. 4 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відсутнє рішення органу місцевого самоврядування про визначенні КП «ВУЖКГ смт. Чабани» виконавцем житлово-комунальних послуг. Тарифи на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій затверджено з порушенням постанови Кабінету Міністрів України №560 від 12.07.2005 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій і Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» в тій частині, що тарифи (нормативні витрати, пов'язані з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій) розраховуються окремо за кожним будинком. Підприємством в статтю «Обслуговування ліфтів» окрім обслуговування ліфтів включено також прибирання, що призвело до порушення п. 11 постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 12.07.2005. В результаті цих дій КП «ВУЖКГ смт. Чабани» отримано необґрунтовану виручку за період з 01.01.2010 по 31.03.2011 в сумі 20591,55 грн. Перевіркою встановлено, що перелік послуг з утримання будинків та прибудинкової території формувався на основі наказу Державного Комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 03.09.1999 № 214, який на момент затвердження тарифів втратив чинність. Підприємством всупереч вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 12.07.2005 до переліку послуг включено послугу з «утримання виробничих майстерень, транспортних засобів та механізмів для обслуговування житла, поточного ремонту і ліквідації аварій», яку не передбачено постановою. В результаті цих дій КП «ВУЖКГ смт. Чабани» отримано необґрунтовану виручку за період з 01.01.2010 по 31.03.2011 в сумі 14789,40 грн. Підприємством в порушення вимог ст.22 п. 2 пп.3 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» мешканцям безпідставно нараховувалась плата за утилізацію ТПВ, яка надавалась не в повному обсязі. В результаті цих дій КП «ВУЖКГ смт. Чабани» отримано необґрунтовану виручку за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 в сумі 3697,32 грн. Загальна сума необґрунтованої виручки, отриманої підприємством складає 39078,27 грн (20591,55 грн + 14789,40 грн + 3697,32 грн).

На підставі Акту перевірки винесено рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 15.04.2011 №67, в якому визначено економічні санкції в розмірі 85232,73 грн, з них необґрунтовано одержана сума виручки - 28410,91 грн та штраф - 56821,82 грн.

Судом досліджено надані відповідачем рішення №149 від 10.06.2008 виконавчого комітету Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району «Про внесення змін до рішення №97 від 13.05.2008 про затвердження тарифів на утримання будинків та при будинкової території для населення по ДКП «Новосілки» та ВУЖКГ смт Чабани»; рішення №207 від 08.07.2008 виконавчого комітету Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району «Про упорядкування тарифів на утримання житла та прибудинковової території в смт. Чабани по вул. Кірова 7,9,9-а, 3 з серпня 2008 року; перелік послуг на утримання будинків та прибудинкової території та розрахунок їх вартості на 2008 рік; розрахунок витрат з утримання будинків та прибудинкової території від 03.08.2008; платіжні доручення; рахунки фактури та акти про надання послуг (т.1 а.с.53-109).

Вищезазначене рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін не оскаржувалось, отже борг є узгодженим.

Крім того, відповідно до платіжного доручення №201 від 13.05.2011 відповідачем перераховано 2000 грн штрафних санкцій за рішення №67 від 15.04.2011.

Станом на день судового розгляду спору заборгованість відповідачем не сплачено. Сума боргу становить 83232,73 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 6 Закону України від 03.12.1990 № 507-XII “Про ціни і ціноутворення” встановлено, що у народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Відповідно до положень статті 7 вказаного Закону України вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Приписами частини першої та частини другої статті 9 Закону України від 03.12.1990 № 507-XII “Про ціни і ціноутворення” передбачено, що державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України.

Статтею 4 Закону України від 03.12.1990 № 507-XII “Про ціни і ціноутворення” передбачено, що Кабінет Міністрів України визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи, які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій; визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Відповідно до підпункту 3 пункту 2 статті 22 Закону України від 24.06.2004 року № 1875-IV “Про житлово-комунальні послуги”, виробник зобов'язаний проводити в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості.

Згідно зі статтею 14 Закону України від 03.12.1990 № 507-XII “Про ціни і ціноутворення”, вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем за порушення чинного законодавства отримано необґрунтовану виручку. Позивачем винесено рішення про застосування економічних санкції в сумі 85232,73 грн. Відповідачем рішення про застосування економічних санкцій не оскаржено, а на його виконання добровільно перераховано 2000 грн. На день розгляду справи заборгованість відповідачем у повному обсязі не погашено.

Дослідивши наявні у справі докази з урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що суму економічних санкцій визначено правомірно, а винесене щодо відповідача рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін ним в установленому законом порядку не оскаржувалось, отже економічні санкції є узгодженими, але їх добровільно не сплачено.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Позивачем надано суду докази наявності у нього компетенції відносно стягнення з відповідача економічних санкцій, а також правильності визначення відповідачу економічних санкцій.

Відповідач на пропозицію суду надати заперечення проти позову та докази, що їх підтверджують, викладену в ухвалах про відкриття провадження в адміністративній справі та про закінчення підготовчого провадження, жодних заперечень проти позову або доказів, що спростовують твердження позивача, не надав.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги інспекції правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства «Виробниче управління житлово-комунального господарства виконкому Чабанівської селищної ради» (08162, Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, буд. 2а, ідентифікаційний код 05392105) до Державного бюджету України необґрунтовану одержану суму виручки та штраф в розмірі 82232 (вісімдесят дві тисячі двісті тридцять дві) грн 73 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Журавель В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 19 листопада 2013 р.