Постанова № 35431479, 14.11.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шинкарьова І.В.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 року справа №2а/0570/15068/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Шишова О.О., Сіваченка І.В., Жаботинської С.В., секретарі судового засідання Сульженко А.В., за участю представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Карташева О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року у справі № 2а/0570/15068/2012 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів, третя особа: ВАТ «Допас», про визнання неправомірними дій та часткове скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_4 до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів, третя особа: ВАТ «Допас», про визнання неправомірними дії щодо порушень встановлених актами перевірки, часткове скасування податкового повідомлення - рішення від 06.11.2009 року № 0000631742/1 в частині донарахування податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 434621 грн. та про часткове скасування податкового повідомлення-рішення № 0000981742/0 в частині донарахування податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 3740 грн.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції від 06.11.2009 року № 0000631742/1 в частині донарахування податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 434621 грн., у тому числі 289665 грн. - основний платіж, 144956 грн. - фінансові санкції.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000981742/0 від 06.11.2009 року в частині донарахування податкового зобов'язання з ПДВ (фінансові санкції) в сумі 3740 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

З рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та звернулись з апеляційною скаргою у якій вказали, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначили, що у ході проведення плановою перевірки позивача було встановлено порушення ст. 1, 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» у 3 кварталі 2006 року допущене перевищення граничної суми виручки від реалізації товарів (робіт, послуг), яка передбачена статтею 1 вказаного Указу та не здійснений перехід на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду. Відповідно до п.9.4 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» особа, що не надала заяву в орган державної податкової служби стосовно реєстрації у якості платника податку на додану вартість, несе відповідальність за не нарахування та несплату податку на додану вартість на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту і отримання бюджетного відшкодування. Вважали що суд першої інстанції безпідставно зазначив, що податковий орган не довів факту перевищення граничної суми виручки. Просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засідання вважав, що суд першої інстанції прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Зазначив, що у 2006 році після проведеної перевірки не було встановлено фактів перевищення граничного розміру виручки та податковий орган не довів при перевірці у 2009 році наявність факту порушення ст. 1, 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» щодо перевищення граничного розміру виручки. Просили залишити апеляційну скаргу без задоволення а постанову суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Фізична особа ОСОБА_4 є фізичною особою - підприємцем відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії НОМЕР_2 (т.1 а.с. 129).

Відповідачем було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.03.2009 року, за результатами якої складений акт перевірки від 15.06.2009 року за № 638-17-313-2-2915401069. (т.1 а.с.14).

Під час апеляційного оскарження висновків акту перевірки та прийнятих на його підставі податкових повідомлень - рішень, відповідачем було проведено повторну документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового та іншого законодавства позивача за той же період. За наслідками перевірки складено акт від 30.10.09 №1335/17-313-2/НОМЕР_1 (т.1 а.с. 48).

Під час перевірки було встановлено порушення ст.13, ст.14 розділу ІV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року №13-92 «Про прибутковий податок з громадян», п.19.1 ст.19 Закону України від 22.05.2003 року №889- ІV «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в періоді, що перевірявся на загальну суму 119422,86 грн., у тому числі 2006 рік в сумі 16013,14 грн., 2007 рік в сумі 61363,07 грн., 2008 рік в сумі 42046,65 грн.;

п.п.2.3.1 п.2.3 ст.2, п.п.3.1.1. п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.6.1 ст.6, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7, п. 9.4 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 289862 грн., завищення податку на додану вартість за серпень 2008 року в сумі 247 грн..

На підставі вказаного акту перевірки, за результатами апеляційного узгодження в порядку Закону України №2181-ІІІ, відповідачем по справі прийняті наступні спірні податкові повідомлення-рішення:

- №0000631742/1 від 06.11.2009 року, відповідно до якого позивачу визначено загальну суму податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 434621 грн. (у т.ч. 289830 грн. ПДВ, 145038,5 грн. фінансові санкції). Позивачем вказане податкове повідомлення - рішення оскаржується в частині визначення суми податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 434621 грн. (у т.ч. 289665 грн. основний платіж, 144956 грн. - фінансові санкції) (т.1 а.с.8 );

- №0000981742/0 від 06.11.2009 року, відповідно до якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ в загальній сумі 3788 грн. (у т.ч. 32 грн. ПДВ, 3756 грн. фінансові санкції). Позивачем вказане податкове повідомлення рішення оскаржується в частині донарахування фінансових санкцій в сумі 3740 грн. (т.1 а.с.9).

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що в перевіряємому періоді, з 01.10.2006 року по 22.07.2008 року, позивач працювала на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, сплачувала єдиний податок.Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України.Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.Повноваження податкових органів визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні ", у тому числі ст. 10 визначені функції державних податкових інспекцій щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження податків, платежів.Згідно ст. 11 Закону України "Про систему оподаткування ", платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом застосовується з урахуванням положень п. 9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. №889-ІV.Судом апеляційної інстанції встановлено, що перевірка податкового зобов'язання по податку на додану вартість проводилась за результатами зустрічної перевірки Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька підприємства ВАТ "ДОПАС".

В акті перевірки зазначено, що перевірка обсягу виручки від надання послуг та продажі товарів, валового доходу за перевіряємий період проводилась по книзі обліку доходів і витрат ф.10, випискам банку, відомостям з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів, звітам позивача, первинним документам, довідки від 27.02.09 №305/23-3/03113785 ДПА у Ворошиловському районі м. Донецька, копіям первинних документів від підприємства ВАТ «Допас», а саме платіжним відомостям на видачу 90% від реалізації квитків Красноармійської автостанції, Путиловського автовокзалу м. Донецька, видатковим ордерам, договорам на перевезення пасажирів, відповіді Ясинуватської ОДПІ від 15.10.09 №11271/7/23-313, актам звірки суб'єктів підприємницької діяльності з позивачем.

Висновки відповідача про перевищення позивачем обсягу виручки від надання послуг та продажу товарів було зроблено на підставі довідки від 27.02.09 №305/23-3/03113785 ДПА у Ворошиловському районі м. Донецька та первинних документів ВАТ «Допас», відповідно до яких обсяг виручки за 9 місяців 2006 року 511099,70 грн., в той час як позивачем у звітності було заявлено 382262,00 грн..

Встановлено, та сторонами не заперечується, що в перевіряємому періоді, з 01.10.2006 року по 22.07.2008 року, позивач працювала за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, сплачувала єдиний податок.

Відповідно до звітів позивача, як суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку у першому кварталі 2006 року обсяг виручки складав 144063 грн. у другому кварталі 2006 року - 245809 грн. третьому кварталі 2006 року - 382262 грн. (т.1 а.с. 138, 133,132).

Відповідно до статті 1 Указу Президента України №727/98 від 03.07.1998 року «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджуються для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.

Отже, реалізація права суб'єкта малого підприємництва на запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності залежить від виконання останнім установлених Указом вимог.

Статтею 5 вказаного Указу Президента України передбачено, що в разі порушення вимог, встановлених статтею 1 цього Указу, платник податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

У той же час зазначений Указ не містить положень, які б регулювали питання оподаткування сум, що перевищують граничний обсяг виручки, встановлений законодавцем.

За таких обставин оподаткування доходів, отриманих платником єдиного податку з порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування, повинно здійснюватися із застосуванням правил загальної системи оподаткування.

Згідно п.п. 2.3.1, п. 2.3 ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР ) особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цимЗаконом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Згідно п.п. 3.1.1, п.3.1 ст.3 Закону № 168/97-ВР об'єктом оподаткування є операції платників податку з: поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з: передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом;

Згідно п. 4.1, ст.4 Закону № 168/97-ВР база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Згідно п. 6.1, ст.6 Закону № 168/97-ВР об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Згідно пп.7.4.5. п. 7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями(іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно пп.7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п. 9.4. ст.9 Закону № 168/97-ВР Якщо особа, на яку не поширюється дія пункту 2.3 статті 2 цього Закону, як платник податку, вважає за доцільне добровільно зареєструватися платником податку і відповідає вимогам підпункту 2.2 статті 2 цього Закону, така реєстрація провадиться за її заявою. Якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, не більше ніж у два рази, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом.Якщо особа укладає одну чи більше цивільно-правових угод (договорів), унаслідок виконання яких планується здійснення оподатковуваних операцій, обсяг яких перевищуватиме протягом звітного податкового періоду у два чи більше разів суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, то така особа зобов'язана зареєструватися як платник цього податку до кінця такого звітного податкового періоду. Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Суд першої інстанції застосував вимоги статті 71 КАС України та зазначив, що первинні документи, які були використані під час проведення перевірки позивача, як на час проведення перевірки так і на час судового розгляду знаходились у відповідача, та надані суду не в повному обсязі, тобто відповідач відмовився від свого обов'язку доказувати правомірність свого рішення, та позбавив суд можливості перевірити правильність висновків акту перевірки.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками та вважає, що акт перевірки Красноармійської ОДПІ, довідка від 27.02.09 №305/23-3/03113785 ДПА у Ворошиловському районі м.Донецька підтверджують факт перевищення граничного розміру виручки за 3 квартал 2006 року.

Крім того, відповідно акту Красноармійської ОДПІ від 15.06.2009 року під час перевірки були досліджені книга обліку доходів та витрат № 230-2 від 14.04.2003 року, № 56/3 від 04.02.2009 року, виписки по розрахунковим рахункам та первинні документи до виписок банків, відомості форми 1 ДФ, форма 15, реєстри виданих податкових накладних, реєстри отриманих податкових накладних, книги обліку розрахункових операцій: 0516000907/3 від 13.06.06; 0516000907/4 від 28.09.06; 0516000907/5 від 29.01.07; 0516000907/6 від 15.05.07; 0516000950/1 від 13.06.06; 0516000950/2 від 28.09.06; 0516000950/3 від 29.01.07; 0516000950/4 від 15.05.07; 0516000950/6 від 20.03.08; 0516000950/7 від 26.08.08; 0516000821/7 від 17.11.05; 3516000821/8 від 27.02.06; 3516000821/9 від 13.06.06; 0516000821/10 від 28.09.06; 0516000821/11 від 29.01.07; 0516000797/10 від 17.11.05; 0516000797/11 від 27.02.06; 0516000797/12 від 13.06.06; 0516000797/13 від 28.09.06; 0516000797/14 від 29.01.07; 0516000984/1 від 03.07.08; 0516000984/3 від 20.03.08.

Колегія суддів не приймає до уваги відомості викладені у листі Генерального директора ОАО «»ДОПАС» від 05 грудня 2006 року (арк..справи 11) у якому підприємство просить податковий орган не приймати до уваги відомості, викладені у листі від 01.12.2006 року (арк..справи 10) про отримання ОСОБА_4 за 9 місяців 2006 року виручки у розмірі 511674 грн.

Колегія суддів вважає достовірними відомості, які були викладені у довідці ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька від 27.02.2009 року № 305/23-03113785 «Про результати документальної невиїзної перевірки ВАТ «ДОПАС», щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків з СПД ОСОБА_4 за період 2006-2008 року (арк.справи 165168).

Твердження колегії суддів про достовірність даних викладених в акті перевірки Красноармійської ОДПІ та у довідці ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька грунтується на тому, що саме під час перевірок у 2009 році факт порушення ОСОБА_4 вимог ст. 1, 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» у 3 кварталі 2006 року підтверджений шляхом перевірки первинних документів на відміну того що відомості які викладені у листуванні з ВАТ «ДОПАС» у 2006 році нічим не підтверджуються та ці відомості не перевірялися.

При таких обставинах колегія суддів вважає доведеним факт порушення ОСОБА_4 вимог ст. 1, 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» у 3 кварталі 2006 року.

На підставі викладеного колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем не доведена.

Пунктом 3 частини 1 статті 202 КАС України передбачено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив висновки які не відповідають обставинам справи, тому постанову суду першої інстанції необхідно скасувати а у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Повний текст постанови складений 18 листопада 2013 року.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року у справі № 2а/0570/15068/2012 - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року у справі № 2а/0570/15068/2012 - скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів відмовити в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий О.О.Шишов

Судді: І.В.Сіваченко

С.В.Жаботинська