Постанова № 35431211, 21.11.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2013 року 810/6111/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скрипки І.М., секретар судового засідання Маджар О.М., за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області про визнання дій протиправними, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

13 листопада 2013 року до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 із позовом до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та скасування постанови.

Зазначав, що звертався до відповідача із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа, виданого судом та оформленого належним чином, проте головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, за наслідками розгляду такої заяви, прийнято постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, з підстав, не передбачених законодавством.

Посилаючись на порушення відповідачем вимог Закону України «Про виконавче провадження», просив: визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Микитин О.С. щодо не відкриття виконавчого провадження незаконними; визнати протиправними дії цього ж державного виконавця стосовно прийняття рішення про неприйняття до провадження виконавчого листа; визнати протиправною та скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) №40319049 від 18 жовтня 2013 року; зобов'язати управління державної виконавчої служби відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню листа Київського окружного адміністративного суду №2а-3842/12/1070; зобов'язати відповідача подати до Київського окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови Київського окружного адміністративного суду у справі за позовом ОСОБА_2 до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області щодо виконання постанови суду від 10 жовтня 2012 року у справі №2-а-3842/12/1070 та про скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав повністю та просив його задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, жодних заперечень та документів, які витребовувалися судом, - не надав, хоча про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх часткового задоволення, виходячи із такого.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року у справі №2-а-3842/12/1070 позов ОСОБА_2 до Броварської ОДПІ та Броварського управління державної казначейської служби України Київської області було задоволено, зокрема визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби №0077911703 від 27 липня 2011 року (а.с.8-11). Така постанова суду набрала законної сили 23 листопада 2012 року.

10 жовтня 2013 року Київським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі №2-а-3842/12/1070 про примусове виконання вказаного вище рішення суду від 10 жовтня 2012 року (а.с.12).

15 жовтня 2013 року ОСОБА_2 звернувся із заявою до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа від 10 жовтня 2013 року щодо виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року у справі №2-а-3842/12/1070 (а.с.13).

22 жовтня 2013 року управлінням державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області на адресу ОСОБА_2 направлено лист (вих. №9718) із постановою про відмову у відкритті виконавчого провадження, а також постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Микитин О.С. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) №40319049 від 18 жовтня 2013 року.

У такій постанові зазначено, що у процесі проведення перевірки встановлено порушення вимоги статті 32 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: у виконавчому документі відсутні заходи примусового виконання рішення. У зв'язку із такими обставинами, на підставі пункту 8 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» постановлено відмовити в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документу - виконавчого листа №2а-3842/12/1070, виданого 10 жовтня 2013 року Київським окружним адміністративним судом, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області державної податкової служби № №0077911703 від 27 липня 2011 року (а.с.15).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Реквізити виконавчого документа закріплені частинами першою та третьої статті 18 вказаного Закону (назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України).

Як передбачено у частині першій статті 19 Закону Україна «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; в інших передбачених законом випадках.

За приписами частини першої статті 25 цього ж Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

За правилами статті 26 Закону Україна «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Статтею 32 такого Закону встановлено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Перераховані вище законодавчі норми закріплюють вичерпний перелік обов'язкових реквізитів для виконавчого документу та підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження. За наслідками дослідження виконавчого листа №2а-3842/12/1070 суд констатує дотримання положень статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» при його оформленні (наявні усі необхідні реквізити).

Підстав же для відмови у відкриття виконавчого провадження за таким виконавчим документом суд не вбачає.

Суд звертає увагу, що перелік заходів примусового виконання рішення не є вичерпним, а державний виконавець наділений правом звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення (стаття 11 Закону України «Про виконавче провадження»), зокрема і у випадку відсутності зазначення заходів його примусового виконання у виконавчому листі.

Також суд погоджується із доводами позивача про те, що надання оцінки виконавчому документу на стадії прийняття рішення про відкриття виконавчого провадження або відмову у цьому через відсутність чи наявність у такому документі вказівки на заходи примусового виконання рішення - законодавчо не передбачено.

За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Це покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Суд наголошує, що у цьому випадку орган державної виконавчої служби не довів правомірності своїх дій. Більше того, відповідач не надав заперечень на адміністративний позов, що також, саме по собі, є підставою для задоволення позову.

Тому позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування оскаржуваної постанови державного виконавця, а також зобов'язаня відкрити виконавче провадження - підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про зобов'язання відповідача подати до суду звіт про виконання рішення, суд зазначає наступне.

За нормами частини першої статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Тобто положеннями вказаної статті закріплено право саме суду встановлювати контроль за виконанням судового рішення і вирішувати у яких випадках належить подавати відповідний звіт. Крім того, така вимога не є способом захисту порушеного права особи. Тому суд відмовляє у задоволенні цієї вимоги.

На підставі викладеного та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

За положеннями частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки обсяг задоволених позовних вимог охоплює розмір сплаченого судового збору, то він підлягає присудженню на користь позивача у повному обсязі його сплати.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області від 18 жовтня 2013 року Микитин О.С. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) №40319049.

Зобов'язати управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа Київського окружного адміністративного суду №2а-3842/12/1070, виданого 10 жовтня 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 68 (шістдесят вісім) грн. 82 коп.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Скрипка І.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 25 листопада 2013 р.