Ухвала суду № 35430942, 18.11.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/4603/13 18.11.2013 18.11.2013 18.11.2013

Провадження №22-ц/784/3627/13 Суддя по 1 інстанції - Черенкова Н.П.

Категорія 27 Доповідач апеляційного суду - Шолох З.Л.

Ухвала

Іменем України

18 листопада 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Шолох З.Л.,

суддів - Самчишиної Н.В., Серебрякової Т.В.,

при секретарі судового засідання - Орельській Н.М.,

за участю:

- представника позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

- представника відповідача - ПАТ «Форум» - Орла А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

представника позивачки ОСОБА_2

на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 грудня 2012 року у справі

за позовом

ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Банк Форум», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання припиненими договорів поруки та іпотеки,

в с т а н о в и л а :

У травні 2012 року ОСОБА_2 через представника звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Банк Форум», яке є правонаступником акціонерного комерційного банку «Форум», про визнання припиненими договорів іпотеки та поруки.

Позов обґрунтовано тим, що 12 серпня 2008 року позивачка уклала з відповідачем кредитний договір, за умовами якого отримала кредит в сумі 92 000 доларів США під 13,5 % річних зі строком повернення до 10 серпня 2018 року.

Поручителем за її кредитним зобов'язанням виступив її чоловік - ОСОБА_8, який 12 серпня 2008 року уклав з банком два договори - поруки, а також в нотаріальній формі договір іпотеки, за яким передав в іпотеку житловий будинок у АДРЕСА_1.

ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Посилаючись на викладені обставини та на те, що смерть поручителя припиняє правовідносини щодо поруки та іпотеки, позивачка просила визнати припиненими договори поруки та іпотеки, укладені між банком та ОСОБА_8

Заперечуючи проти позову, банк посилався на безпідставність позовних вимог.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 листопада 2012 року до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, залучені спадкоємці померлого ОСОБА_8 - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7.

Рішенням того ж суду від 19 грудня 2012 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2

В апеляційній скарзі представник позивачки, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 12 серпня 2008 року позивачка уклала з відповідачем кредитний договір, за умовами якого отримала кредит в сумі 92 000 доларів США під 13,5 % річних зі строком повернення до 10 серпня 2018 року.

В забезпечення кредитного зобов'язання 12 серпня 2008 року між чоловіком позивачки - ОСОБА_8 та відповідачем укладено договір поруки, а також в нотаріальній формі договір іпотеки, за яким іпотекодавець передав в іпотеку банку житловий будинок у АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 помер.

За заявою ОСОБА_2 у Першій Миколаївській державній нотаріальній конторі 11 жовтня 2010 року заведена спадкова справа за № 667/2010.

Із спадкової справи вбачається, що спадщину після смерті ОСОБА_8, як спадкоємці першої черги за законом, прийняли: його дружина - позивачка у справі та їх син ОСОБА_5, який на час смерті спадкодавця був неповнолітнім.

В матеріалах справи міститься інформація і про наявність інших спадкоємців першої черги за законом, якими є ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

Відповідно до ч. 1 ст. 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Проте, із змісту ст. 546 ЦК України вбачається, що застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення зобов'язання.

Як роз'яснено у п. 23 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» (далі - постанова Пленуму), норми цивільного законодавства, що регулюють поруку (статті 553- 559 ЦК України), не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем.

Згідно із ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання.

Статтею 23 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язаннями у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця. Таким чином відбувається заміна боржника за зобов'язанням.

Як роз'яснено у п. 36 вищезазначеної постанови Пленуму, у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до третьої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, суди мають враховувати, що іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі й на тих самих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки (ст. 23 Закону України «Про іпотеку»).

За такого, відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність законних підстав для визнання договору іпотеки припиненим, в зв'язку зі смертю іпотекодавця.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку (ч. 1 ст. 553 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, за своєю сутністю порука є особистим зобов'язанням і припиняється смертю поручителя.

Однак, із обставин цієї справи вбачається, що зазначене не впливає на права та обов'язки позивачки, яка є основним боржником (позичальником) за кредитним договором.

За змістом ст. 3 ЦПК України та ст. 15 ЦК України, судовому захисту підлягають порушені, невизнані або оспорювані законні права та інтереси осіб.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог і щодо визнання припиненим договору поруки.

За такого, доводи апеляційної скарги про порушення прав позивачки є необґрунтованими, оскільки пов'язані з невірним тлумаченням норм цивільного законодавства щодо відповідальності боржника за кредитним договором, який є відмінним від поручителя.

З врахуванням викладеного, колегія не вбачає підстав для скасування рішення районного суду.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 відхилити, а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді: