Постанова № 35429455, 05.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05 листопада 2013 року 11 год. 45 хв. № 826/2820/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до приватного підприємства "Ремагродеталь" про стягнення з відповідача коштів.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 04 березня 2013 року надійшов позов державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби (також далі - позивач) до приватного підприємства "Ремагродеталь" (також далі - відповідач) про стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 10885,16 грн.

Ухвалою суду від 06 березня 2013 року, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі - КАС України), відкрито скорочене провадження в адміністративній справі № 826/2820/13-а.

Ухвалою суду від 15 квітня 2013 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 826/4321/13-а.

У зв'язку із заміною судді, 13 серпня 2013 року, відповідно до автоматизованої системи документообігу суду, для нового розгляду та вирішення справи визначено суддю Данилишина В.М.

Ухвалою суду від 15 серпня 2013 року справу прийнято до провадження.

Ухвалою суду від 07 жовтня 2013 року провадження у справі поновлено та її призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити його повністю.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи відповідач повідомлений належним чином. При цьому, до суду 17 жовтня 2013 року через канцелярію надійшло письмове клопотання законного представника відповідача про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 18 жовтня 2013 року судом, згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження, про що відповідача повідомлено письмово.

Відповідно до ст. 55 КАС України, судом здійснено заміну позивача його процесуальним правонаступником - державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (також далі - відповідач).

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем проведено камеральну перевірку відповідача, за результатами якої 18 червня 2012 року складено акт № 2174-15/34425753 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість (також далі - ПДВ; акт перевірки), згідно з висновками якого, відповідачем занижено суму податкового зобов'язання у розмірі 43633,33 грн.

На підставі акту перевірки, 07 липня 2012 року позивачем складено податкове повідомлення-рішення № 0026571520, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 43633,00 грн. за основним платежем та у розмірі 10908,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (також далі - рішення № 0026571520).

У зв'язку з непогашенням вказаного грошового зобов'язання, 13 серпня 2012 року позивачем складено податкову вимогу № 1556, відповідно до якої, загальний розмір податкового боргу відповідача за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 13 серпня 2012 року склав 10885,16 грн. (штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 10908,00 грн. - сума переплати у розмірі 22,84 грн.).

Суд не погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для стягнення з відповідача податкового боргу у вказаному розмірі, виходячи з аналізу наявних у матеріалах справи доказів та наступних положень і обставин.

Так, згідно з підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14, підпунктом 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 57.3 ст. 57, п. 58.1 ст. 58, п. 59.1 ст. 59, п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Згідно з розділом ІІ Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платниками податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 жовтня 2012 року № 1113, податкова вимога формується органами державної податкової служби за місцем обліку платника податків.

Податкова вимога формується, якщо: платник податків не сплатив суми податкового зобов'язання, зазначеної у поданій ним податковій декларації, у встановлені Кодексом строки; платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеної в податковому повідомленні-рішенні, у встановлені законом строки; платник збору не сплатив узгодженої суми збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності у встановлені строки; платник єдиного податку першої або другої групи не сплатив суми авансового внеску у встановлені строки; контролюючий орган, що визначив суми грошового зобов'язання платника податків, не є органом державної податкової служби та надіслав відповідному органу державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру.

Протягом строків оскарження суми грошових зобов'язань, визначених Кодексом, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.

Враховуючи викладені положення та обставини, зважаючи при цьому, у ході розгляду справи судом з'ясовано, що рішення № 0026571520 у судовому порядку визнано протиправним та скасовано, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2013 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року у справі № 826/4321/13-а, суд прийшов до висновку про відсутність у відповідача податкового боргу, а отже, відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі викладених положень та обставин, суд прийшов до висновку, що позов державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до приватного підприємства "Ремагродеталь" про стягнення з відповідача коштів є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 7-11, 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві.

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин