Ухвала суду № 35428123, 16.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 р.Справа № 818/5137/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.

представника позивача Петрищева О.О., представника відповідача Сороколіта І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської митниці Державної митної служби України на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.07.2013р. по справі № 818/5137/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"

до Сумської митниці Державної митної служби України

про визнання протиправним і скасування рішення та стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром" звернувся до суду з позовом до Сумської митниці Державної митної служби України, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 25.01.2013 р. № 805130000/2013/000011/1 та стягнення суми надмірно сплаченого ПДВ у розмірі 87 139, 22 грн.

25 липня 2013 року постановою Сумського окружного адміністративного суду адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Сумської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним і скасування рішення та стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість - задоволений.

Визнано протиправним та скасовано рішення Сумської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 25 січня 2013 року № 805130000/2013/000011/1.

Відповідач, не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвели до неправильного вирішення справи, просив скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про порушення судом першої інстанції ст. ст. 49, 51, 53-55, 57, 58, 59, 61 Митного кодексу України.

Зокрема зазначає, що митним органом правомірно було прийнято рішення про коригування митної вартості, враховуючи ненадання позивачем у повному обсязі документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін по справі, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 03.01.2013 р. між ПАТ "Сумихімпром" та ЗАТ "Білоруська калійна компанія" було укладено зовнішньоекономічний контракт № 2013-0004, відповідно до якого Продавець зобов'язується поставити калій хлористий на умовах поставки DAF кордон Білорусь/України за ціною 305 Євро за одну метричну тону.

Для здійснення митного оформлення товару по контракту № 2013-0004, ПАТ "Сумихімпром" було подано митну декларацію (далі - МД) від 21.01.2013 р. № 805130000/2013/000531, до якої було додано наступні документи: рахунки-фактури на оплату калію хлористого від 09.01. 13 р. № 1-15, від 12.01.13 р. № 49-63, платіжні доручення в іноземній валюті № 16 від 15.01.13 р., № 24 від 18.01.13 р., ЗД накладні від 09.01.13 р. та від 12.01.13 р.

Після розгляду наданих для митного оформлення товару документів, посадовою особою Сумської митниці було запропоновано декларанту подати документи, що підтверджують митну вартість товарів, а саме: договір із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором, рахунки про оплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору, виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки про якість та вартість характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Митна вартість пред'явлених до митного оформлення товарів (калій хлористий дрібний рожевий (ГОСТ 4568-95) сорт І, вагою 2 000 000 кг. була визначена декларантом за основним методом (за ціною договору (контракту)) і становила загальну суму 6 496 422, 53 грн. (при курсі Євро 10.649873).

Під час митного оформлення вказаних товарів інспектор митної служби дійшов висновку, що документи, надані для митного оформлення, не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, у зв'язку з чим у Сумської митниці виникли сумніви щодо правильності визначення митної вартості товарів та достовірності відомостей, необхідних для її підтвердження.

21 січня 2013 року інспектором митниці у письмовому вигляді на зворотній сторінці декларації митної вартості № 805130000/2013/000531 затребувано додаткові документи:

1) договір із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором;

3) рахунки про оплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору;

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

6) висновки про якість та вартість характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

На виконання вимоги щодо надання додаткових документів (зазначеній на зворотному аркуші декларації митної вартості № 805130000/2013/000531) декларантом позивача 24 січня 2013 року додатково надано: копію рахунку № 1 від 09.01.2013 р., лист ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 15.01.2013 р. № 127, платіжні доручення від 15.01.2013 р. № 16 та від 18.01.2013 р. № 24, лист ЗАТ «Білоруська калійна компанія» від 02.11.2012 р. № 04/4098 та копію Указу Президента Республіки Білорусь від 25.08.2005 р. № 398.

В зв'язку з ненаданням декларантом всіх запитуваних документів, Сумською митницею Державної митної служби України 25.01.2013 р. прийнято рішення № 805130000/2013/000011/1 про коригування митної вартості товарів на рівні 539,9 євро за 1 тону метричну, другорядним методом - за ціною договору щодо ідентичних товарів та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 25.01.2013 р. № 805130000/2013/00013.

Не погоджуючись з винесеним відповідачем рішенням, позивач звернувся до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Сумська митниця, як суб'єкт владних повноважень, не довела правомірності свого рішення.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та зазначає наступне.

Як вбачається із змісту оскаржуваного рішення, підставою для його прийняття слугувало те, що основний метод не застосовувався у зв'язку з використання декларантом відомостей, не підтверджених документально, а саме, у зв'язку з відсутністю договору із третіми особами, пов'язаного з договором на поставку товарів, митна вартість яких визначається, рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс - листів) виробника товару, висновку про якість та вартість характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту).

Митний орган використав другорядний метод визначення митної вартості: за ціною договору щодо ідентичних товарів, оскільки наявна інформація по операціях з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів та є максимально наближеними до нього.

При цьому в якості підстави для визначення митної вартості зазначив цінову інформацію щодо імпортних операцій ЄАІС Держмитслужби України: МД № 101050000/2012/003871 від 19.11.2012 р.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками митного органу.

Відносини, з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Згідно з ст. 7 Митного кодексу України (далі - МК України) митні органи визначено як спеціально уповноважений орган виконавчої влади в галузі митної справи, на які відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено її безпосереднє здійснення.

Відповідно до ст. 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

В силу приписів ст. 318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ст. 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК України).

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Статтями 51, 52 МК України визначення митної вартості під час її декларування віднесено до компетенції декларанта. За результатами здійснення контрою правильності визначення митної вартості митний орган визнає заявлену декларантом митну вартість або приймає письмове рішення про її коригування.

Частинами 4 та 5 ст. 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно із ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 МК України).

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

В силу ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу ч. 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Митна вартість пред'явлених до митного оформлення товарів (калій хлористий дрібний рожевий (ГОСТ 4568-95) сорт І, вагою 2 000 000 кг. була визначена декларантом за основним методом (за ціною договору (контракту)) і становила загальну суму 6 496 422, 53 грн. (при курсі Євро 10.649873).

Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно з ч. 4 та 5 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Обґрунтовуючи свою позицію щодо розбіжностей в первинних документах, наданих декларантом до митного оформлення, та наявних підстав у відповідача для витребування додаткових документів, апелянт посилається на ту обставину, що до митного оформлення разом із МД позивачем подані експортні митні декларації серії А № 06602/120113/0000170 від 12.01.2013, серії А № 06602/090113/0000115 від 09.01.2013 р. та серії А № 06602/090113/0000132 від 09.01.2013 р. Загальна вартість товару за цими деклараціями складає 608 879, 98 євро, в той час як в графі 22 «Валюта та загальна сума за рахунком» митної декларації № 805130000/2013/000531 від 21.01.2013 р. зазначена сума 610 000, 00 євро.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити на той факт, що відповідачем - Сумською митницею, ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанцій не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивач в декларації митної вартості зазначив не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснив розрахунок, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості, або що надані митному органу документи містили розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

З системного аналізу положень ч.3 ст. 53, ч.1, 2 та 5 ст. 54, ст. 58 МК України вбачається, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в частині другій статті 53 Митного кодексу України.

Крім того, п. 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Згідно з ч.3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити на те, що відповідно до листа ДП "Укрпромзовнішекспертиза" щодо проведення аналізу відповідності цінових умов контракту № 2013-0004 від 03.01.2013 р. між ПАТ "Сумихімпром" (Україна) та ЗАТ "Белорусская калийная компанія" (Білорусь) поточній кон'юктурі ринку встановлено, що згідно додаткової угоди № 1 від 03.01.2013 р. до контракту № 2013-0004 від 03.01.2013 предметом імпорту є дрібний калій хлористий, рожевого кольору (ГОСТ 4568-95) за ціною 305, 00 євро/т, на умовах поставки DAF - кордон Білорусь - України, ст. Терехівка - Хоробичи. Згідно аналізу ринку мінеральних добрив та цінової інформації виробників та постачальників відповідної продукції рівень ціни на дрібний калій хлористий, рожевого кольору (ГОСТ 4568-95), а саме 305, 00 євро/т, на умовах поставки DAF - кордон Білорусь - України, ст. Терехівка - Хоробичи, що імпортується згідно додаткової угоди № 1 від 03.01.2013 до контракту № 2013-0004 від 03.01.2013 р. відповідає поточній кон'юктурі ринку. Рівень цін може змінюватися в залежності від якості зазначеного товару, умов оплати, розміру партії, кон'юктурної ситуації на ринку тощо.

В листі-відповіді від 02.11.2012 № 05/4098 на запит позивача ЗАТ "Білоруська калійна компанія" повідомила, що свою діяльність це підприємство здійснює на підставі Указу Президента Республіки Беларусь від 25.08.2005 № 398, яким визначено порядок взаємовідносин між ЗАТ "Білоруська калійна компанія" та ВАТ "Беларуськалій" і відповідно до цього Указу ЗАТ "Білоруська калійна компанія" фактично є першим ціноутворювачем при експорті калійний добрив виробництва ВАТ "Беларуськалій". Прейскурантів, каталогів, калькуляцій експортного ціноутворення ВАТ "Беларуськалій" на калійні добрива, що поставляються на експорт, не існує оскільки це підприємство не займається вказаним видом діяльності. Експортна ціна визначається двохстороннім контрактом між ЗАТ "Білоруська калійна компанія" та закордонним покупцем і залежить виключно від умов і обсягу поставки, виду товару і кон'юктури світового ринку. Зміст договору між ЗАТ "Білоруська калійна компанія" та ВАТ "Беларуськалій" складає комерційну таємницю. Цей лист ЗАТ "Білоруська калійна компанія" надало ПАТ "Сумихімпром" як офіційне повідомлення для взаємодії з українськими митними органами при митному оформленні калійних добрив, що поставляються ЗАТ "Білоруська калійна компанія".

Такі обставини діяльності ЗАТ "Білоруська калійна компанія" та ВАТ "Білоруськалій" повністю підтверджуються Указом Президента Республіки Білорусь № 398 від 25.08.2005 з послідуючими змінами та доповненнями (а.с. 94-97), в пункті 1.1 та пункті 1.2 якого вказуються, що виключне право зовнішньої торгівлі (в частині експорту) мінеральними чи хімічними калійними добривами закріплюється за державою і реалізується ВАТ "Білоруськалій" і ЗАТ "Білоруська калійна компанія", при цьому ВАТ "Білоруськалій" здійснює вивіз калійних добрив за межі республіки Білорусь та їх реалізацію тільки ЗАТ "Білоруська калійна компанія", яке здійснює продажу придбаних калійних добрив за межами республіки. Калійні добрива, що вивозяться за межі Республіки Білорусь, надаються до митного оформлення ВАТ "Білоруськалій".

Таким чином, враховуючи викладене , колегія суддів вважає, що в даних правовідносинах відсутні підстави для укладання договорів з 3 особами.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач об'єктивно не міг надати для митного оформлення Сумській митниці: договір із третіми особами, пов'язаний з договором на поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, тобто позивач не мав можливості виконати вимоги митного органу щодо надання цих документів. Інші документи, що витребовувалися Сумською митницею під час митного оформлення калійних добрив, були похідними від вище перелічених документів.

Митний орган при здійсненні митного контролю має діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про те, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при митному оформленні та при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів, що є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного від 25.07.2013 року по справі № 818/5137/13-а відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів підтверджує, що, при прийнятті судового рішення у справі в частині задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сумської митниці Державної митної служби України залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.07.2013р. по справі № 818/5137/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.

Повний текст ухвали виготовлений 21.10.2013 р.