Ухвала суду № 35425956, 07.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/6580/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

07 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2013 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "реал, - Гіпермаркет Україна" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби про скасування повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.12.2012р. № 0027081502.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 липня 2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що, на думку відповідача, порушення норм податкового законодавства позивачем, встановлені податковим органом в акті камеральної перевірки є обґрунтованими, відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем правомірно.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведено камеральну перевірку декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року № 9064785027 від 19.10.2012 року Товариства з обмеженою відповідальністю «реал,-Гіпермаркет Україна», за результатами якої було складено Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість № 5790 від 13.11.2012 р.

Згідно висновків зазначеного Акту, податковим органом встановлено порушення позивачем п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення податку на додану вартість на 12 355,07 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у Дарницькому районі міста Києва ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0027071502 від 10.12.2012 р. за формою «В4», яким визначено суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість за податковою декларацією позивача, що зареєстрована 19.10.2012 року за № 9064785027 за звітний період - вересень 2012 р.; штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) не нараховано.

Не погоджуючись з таким рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, подавши декларацію за звітний період - вересень 2012 року, з урахуванням кредиту, сформованого на підставі не зареєстрованої податкової накладної, та додавши до декларації за звітний період -вересень 2012 року заяву про порушення контрагентом правил реєстрації податкової накладної, скористався своїм правом, наданим п. 10 статті 201 ПК України, відтак, норми податкового законодавства ним порушено не було, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Глобинський свинокомплекс» було укладено договір поставки № 24349 від 01.07.2010 року.

За наслідками виконання умов договору контрагентом позивача було виписано на користь останнього податкову накладну від 29.08.2012 р. № 24/2 на суму ПДВ 12 355,07 грн.

Зазначену податкову накладну позивачем було отримано 07.09.2012 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом із журналу реєстрації податкових накладних, отриманих ТОВ «реал,- Гіпермаркет Україна». Також позивачем було виявлено, що дана податкова накладна не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України, тому ним було додано до податкової декларації за вересень 2012 року додаток 8 «Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» на підставі п. 201.10 ст. 201 ПК України (а.с. 38).

Під час проведення камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012р. позивача, податковий орган встановив включення до складу податкового кредиту податкової накладної № 24/2, виписаної 29.08.2012 року продавцем ТОВ «Глобинський свинокомплекс» на суму ПДВ 12355,07 грн. Крім того, на підставі співставлення реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що податкова накладна не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі зазначеного податковий орган прийшов до висновку про порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 ПК України та прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Так, спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

П. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування податкового кредиту з податку на додану вартість допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Податковий кодекс України визначає податкові накладні.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, з наявної в матеріалах справи копії податкової накладної №24/2 від 29.08.2012 року (а.с. 32) вбачається, що вона повністю відповідає вимогам, встановленим до первинних документів п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Враховуючи наведені вище норми Податкового кодексу України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності в діях платника податків порушень вимог податкового законодавства, оскільки період виникнення права на податковий кредит та дата виписування податкової накладної можуть не збігатися, адже приписами п. 198.2 ст. 198 ПК України дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту поставлено в залежність зокрема від дати отримання товарів/послуг, підтверджених податковою накладною.

Оскільки в даному випадку позивачем податкову накладну було отримано із запізненням і, крім того, не було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних контрагентом позивача, колегія суддів вважає, що, в діях позивача, який відобразив в складі податкового кредиту суми ПДВ згідно належним чином оформлених податкових накладних, отриманих із запізненням у тих звітних періодах, в яких вони були отримані, а також враховуючи, що до податкової декларації за вересень 2012 року ним було подано додаток 8 «Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)», відсутнє порушення норм чинного податкового законодавства, зокрема п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2013 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "реал, - Гіпермаркет Україна" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби про скасування повідомлення рішення - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 червня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя А.Б. Парінов

Суддя О.О. Беспалов

Повний текст ухвали виготовлено 12 листопада 2013 року

.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.