Постанова № 35423925, 03.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2013 р. справа № 804/3471/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Чабаненко С.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці Міндоходів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2013 року в адміністративній справі

за позовом Публічного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат»

до Дніпропетровської митниці Міндоходів

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень,-

в с т а н о в и в :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Публічного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», в якому позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.01.2013 № 17 та № 18, прийняті Дніпропетровською митницею.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2013 позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини справи та порушено норми матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Дніпропетровською митницею Міндоходів було проведено перевірку стану дотримання Публічним акціонерним товариством «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» законодавства України з питань митної справи, за результатами якої складено Акт № Н88/12/110050000/00191023 від 17 грудня 2012 року, відповідно до висновків якого встановлено порушення декларантом митного законодавства в частині класифікації товару.

Враховуючи виявлені порушення митним органом 23.01.2013 були прийняті податкові повідомлення форми «Р» № 17 та № 18, згідно з якими позивачеві визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій на суму 132505,64 грн. та 26501,95 грн. відповідно.

Надаючи оцінку спірним рішенням колегія суддів встановила, що в період з 25.03.2011 по 06.07.2012 позивачем на підставі вантажних митних декларацій було оформлено товар «цегла вогнетривка» за кодом УКТЗЕТ 6902209100 зі ставкою ввізного мита 5%.

За результатами перевірки митний орган дійшов висновку, що оформлений товар мав бути класифікований за якісними характеристиками за кодом 6901000000 зі ставкою ввізного мита 10%.

Розглядаючи спір по суті заявлених позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки під час виникнення спірних правовідносин чинним був Митний кодекс України від 11.07.2002, то застосуванню підлягає саме цей Кодекс.

Суд апеляційної інстанції з таким висновком суду першої інстанції погоджується частково, адже судом не було враховано, що Митний кодекс України 2002 року підлягає застосуванню виключно щодо правовідносин по здійсненню митного оформлення в період з 25.03.2011 по 31.05.2012, тоді як до правовідносин по здійсненню митного оформлення товару за ВМД від 04.07.2012 та від 06.07.2012 застосовується Митний кодекс України, який набрав чинності 01.06.2012. Новий Митний кодекс України також підлягає застосуванню до правовідносин щодо проведення митним органом перевірки та прийняття рішень суб'єктом владних повноважень за її наслідками, адже такі дії були вчинені відповідачем після набрання ним чинності.

Відповідно до пункту 35 статті 1 Митного кодексу України 2002 року пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

Пунктом 19 статті 1 МК України передбачено, що митними процедурами є операції, пов'язані із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Відповідно до статті 17 Закону України від «Про Єдиний митний тариф», який втратив чинність 01.06.2012, мито нараховується митним органом України відповідно до положень цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинними на день подання митної декларації, і сплачується як у валюті України, так і в іноземній валюті, яку купує Національний банк України.

За змістом статті 313 МК України класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, є виключною компетенцією митних органів.

Так само статтею 69 діючого Митного кодексу України (в редакції, чинній на момент оформлення ВМД від 04.07.2012 та від 06.07.2012) визначено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД .

На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари. Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД , вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо. Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення у порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 351 МК України встановлено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: 1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; 2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органові документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України допущено порушення законодавства України.

Таких обставин в Акті перевірки № Н88/12/110050000/00191023 від 17 грудня 2012 року не зазначено, а судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи не встановлено.

Таким чином колегія суддів доходить висновку, що якщо митний орган, приймаючи вантажні митні декларації, відніс товар до певного коду товарної номенклатури та пропустив товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не мав правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару.

Разом з тим ухвалюючи судове рішення суд першої інстанції визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 23.01.2013 № 17 та № 18, прийняті відповідачем, помилково не взявши до уваги, що Дніпропетровською митницею Міндоходів 23 січня 2013 року були прийняті податкові повідомлення форми «Р» за № 17 та № 18.

Натомість помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального права не потягло за собою помилковість його висновків, а тому в силу ст. 201 КАС України постанова суду підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 201, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2013 року в адміністративній справі № 804/3471/13-а змінити, виклавши абзац перший та другий резолютивної частини постанови в наступній редакції:

«Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» до Дніпропетровської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення Дніпропетровської митниці Міндоходів № 17 від 23 січня 2013 року, № 18 від 23 січня 2013 року».

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст постанови складений 07 жовтня 2013 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: Т.І. Ясенова