Постанова № 35421943, 21.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2013 року Справа № 925/308/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіДерепи В.І.суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Палія В.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Азот"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.09.13у справі№925/308/13-ггосподарського судуЧеркаської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"доПублічного акціонерного товариства "Азот"простягнення сумиза участю представників від:позивачаБодашко О.О. (дов. від 20.06.13)відповідачаВедернікова О.С. (дов. від 29.12.12), Ахмістов О.М. (дов. від 29.12.12)

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго" звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом про стягнення із Публічного акціонерного товариства "Азот" 22 735 664,90 грн., в тому числі: 22 535 398,42 грн. боргу, 200 266,42 грн. 3% річних та судові витрати.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 11.04.13 (суддя Грачов В.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.13 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Яковлєва М.Л., суддів: Гончарова С.А.,

Куксова В.В.), позов задоволено повністю, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Азот" на користь Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" 22 535 398,48 грн. боргу, 200 266,42 грн. 3% річних та 68 820,00 грн. витрат на сплату судового збору. Судові акти мотивовані наявністю заборгованості та доведеністю факту прострочки виконання зобов'язання.

Не погоджуючись із рішенням та постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, в позові відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами ст. 625 Цивільного кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.05.05 між Відкритим акціонерним товариством "Черкасиобленерго" (постачальник, позивач) та відкритим акціонерним товариством "Азот" (найменування якого змінено на публічне акціонерне товариство "Азот") (споживач, відповідач) укладено договір поставки електричної енергії за № 524-213/24. Позивачем умови договору виконано належним чином та поставлено за період з 01.09.10 по 31.10.10 електричну енергію на суму 50 704 646,63 грн. Однак, зазначена сума відповідачем не оплачена, таким чином, заборгованість складає 50 704 646,63 грн.

23.03.12 між Публічним акціонерним товариством "Черкасиобленерго" (кредитор, постачальник, позивач) та Публічним акціонерним товариством "Азот" (боржник, споживач, відповідач) укладено угоду про реструктуризацію боргу № 140-213 (а.с. 8-9).

Предметом угоди є умови і порядок сплати боржником кредитору заборгованості, яка нарахована відповідно до укладеного договору про постачання електричної енергії № 524-213/24 від 24.05.05. Боржник визнає, що станом на день укладення угоди заборгованість перед кредитором за поставлену електричну енергію з 01.09.10 по 31.10.10, відповідно до договору про постачання електроенергії, становить 50 704 646,63 грн., і зобов'язується оплатити кредитору зазначену суму заборгованості у період з 15.06.12 до 15.11.13 рівними частинами відповідно до графіка погашення заборгованості (додаток № 1 до угоди, а.с. 10).

Однак, відповідач (боржник) лише частково виконав взяті на себе зобов'язання і сплатив позивачу (кредитору) обумовлену у графіку грошову суму 2 816 924,81 грн. за 13.06.12 (а.с. 43). Інші грошові зобов'язання за вищевказаною угодою боржником не виконано. Таким чином, у період з 16.07.12 по 16.02.13 заборгованість відповідача перед позивачем становить 22 535 398,48 грн.

Враховуючи вищезазначене, суди попередніх інстанцій визнали доведеною суму основної заборгованості 22 535 398,48 грн., а відтак позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, судами стягнуто з відповідача 3% річних у розмірі 200 266,42 грн. на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що відповідач вважає саме ст. 625 Цивільного кодексу України такою, що застосована судами невірно.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами належним чином не була досліджена база для нарахування 3% річних та інфляційних на момент вирішення спору, оскільки заборгованість відповідачем мала погашатися у період з 15.06.12 до 15.11.13 рівними частинами відповідно до графіка погашення заборгованості (додаток № 1 до угоди, а.с. 10). Крім того, суди не перевірили доводи відповідача про те, що ним заборгованість уже частково погашена, не зазначено, чи ці проплати здійснені ним відповідно до вищевказаного графіка, чи є поточними платежами, а відтак, як вони впливають на остаточну суму заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на те, що періоди прострочення по кожному платежу та сума нарахувань не були належно встановлені судами, то судові акти у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

Клопотання відповідача про зупинення виконання рішення господарського суду Черкаської області від 11.04.13 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 10.09.13, яке надійшло за день до слухання справи, розглядається разом із касаційною скаргою, та не підлягає задоволенню, оскільки касаційне провадження у даній справі завершилося із винесенням даної постанови, а відтак відсутні підстави для застосування ст. 121-1 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 1211 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання Публічного акціонерного товариства "Азот" про зупинення виконання рішення господарського суду Черкаської області від 11.04.13 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 10.09.13 у справі №925/308/13-г відхилити.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Азот" задовольнити частково, рішення господарського суду Черкаської області від 11.04.13 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.09.13 у справі №925/308/13-г скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

Головуючий - суддя В. І. Дерепа

Судді Б. М. Грек

В. В. Палій