Копія
УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
______________
Справа № 676/3750/13-ц
Провадження № 22-ц/792/2400/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2013 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого-судді Ярмолюка О.І.,
суддів Власенка О.В., Юзюка О.М.,
при секретарі Байдичі О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Кам'янець-Подільського комунального підприємства «Житловик» про визнання відмови у наданні інформації протиправною та зобов'язання до надання інформації за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 жовтня 2013 року,
встановила:
У травні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Кам'янець-Подільського комунального підприємства «Житловик» (далі - КП «Житловик») про визнання відмови адміністрації КП «Житловик» у наданні їй належним чином завіреної копії посадової інструкції головного інженера підприємства протиправною та зобов'язання відповідача до надання їй цього документа.
ОСОБА_1 зазначила, що 4 січня 2013 року мало місце несанкціоноване проникнення посадових осіб КП «Житловик» до належної їй квартири АДРЕСА_1. У зв'язку з цим 22 квітня 2013 року позивачка звернулася до адміністрації підприємства із інформаційним запитом щодо надання їй копії посадової інструкції головного інженера КП «Житловик», однак листом відповідача № 01-03/540 від 23 квітня 2013 року їй було неправомірно відмовлено у наданні необхідної інформації.
Тоді ж ОСОБА_1 звернулася до суду з аналогічним позовом до КП «Житловик» щодо витребування у відповідача посадової інструкції майстра підприємства посилаючись на те, що листом № 01-03/534 від 23 квітня 2013 року КП «Житловик» відмовило їй у наданні цього документа.
Зазначені позови об'єднані в одне провадження.
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 жовтня 2013 року в позові відмовлено.
Суд виходив з того, що КП «Житловик» правомірно відмовило позивачці у наданні запитуваних нею документів і у спірних відносинах права ОСОБА_1 не порушені.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Учасники процесу, які у встановленому законом порядку оповіщені про час і місце судового засідання, до суду не з'явилися. Від представника КП «Житловик» Свідерського В.А. на адресу апеляційного суду надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу та заява про розгляд справи за його відсутності.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Разом з тим, зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.
Частиною 1 статті 309 цього Кодексу визначено, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.
Суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував обставини, якими обґрунтовувались позовні вимоги та заперечення сторін, не застосував закон (ст. 34 Конституції України; ст.ст. 2, 3, 5, 20, 21 Закону України від 2 жовтня 1992 року № 2657-ХІІ «Про інформацію» (далі - Закон № 2657-ХІІ); ст. 1, 4 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-ХІІ); ст.ст. 1, 20, 21 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-ІV «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 1875-ІV), який підлягав застосуванню та помилково застосував положення Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VІ), який не регулює спірні відносини.
У зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та порушенням судом норм матеріального права оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України має бути змінений розподіл судових витрат.
Встановлено, що ОСОБА_1 належить квартира АДРЕСА_1. КП «Житловик» є виконавцем житлово-комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території за вказаною адресою.
25 червня 2012 року директором КП «Житловик» Бахталовським А.В. затверджені посадові інструкції головного інженера та майстра підприємства.
22 квітня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до КП «Житловик» з інформаційними запитами, в яких вона просила відповідача надати їй належним чином завірені копії вказаних посадових інструкцій.
Листами від 23 квітня 2013 року № 01-03/540 і № 01-03/534 підприємство відмовило позивачці у наданні запитуваної нею інформації, зіславшись на те, що ці документи призначені для службового використання.
Дані обставини визнані сторонами та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами.
Статтею 34 Конституції України встановлено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2657-ХІІ основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в особисте та сімейне життя.
Одними з основних напрямків державної інформаційної політики є: забезпечення доступу кожного до інформації; забезпечення рівних можливостей щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації (ч. 1 ст. 3 Закону № 2657-ХІІ).
Як передбачено ст. 5 Закону № 2657-ХІІ кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
В силу ст. 20, ч. 1 ст. 21 Закону № 2657-ХІІ за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом. Інформація з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.
Стаття 9 Закону № 2939-VІ відносить до службової інформації інформацію: 1) що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напрямку діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; 2) зібрану в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці. Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф «для службового користування».
Статтею 1 Закону № 1023-ХІІ визначено, що: послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (п. 17); продукція - будь-який виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (п. 19).
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 1023-ХІІ споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця).
У відповідності до ст. 1 Закону № 1875-ІV: житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Споживач має право одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо (п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону № 1875-ІV). Виконавець зобов'язаний надати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру цін/тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо (п. 4 ч. 2 ст. 21 Закону № 1875-ІV).
Чинне законодавство визначає право ОСОБА_1 вільно збирати, зберігати та використовувати інформацію.
За своїми характером і правовою природою запитувана нею у КП «Житловик» інформація є відкритою. Документи, які ОСОБА_1 просила у відповідача, не віднесені законом (ст. 21 Закону № 2657-ХІІ) до інформації з обмеженим доступом.
Натомість, ОСОБА_1 як споживач житлово-комунальних послуг намагалась з'ясувати у відповідача інформацію щодо повноважень і відповідальності його посадових осіб. Ці відомості є інформацією про виконавця житлово-комунальних послуг, а право позивачки на цю інформацію не може бути обмежене.
Указані обставини та норми чинного законодавства залишились поза увагою суду першої інстанції, який помилково виходив з того, що відмова КП «Житловик» у наданні ОСОБА_1 інформації є правомірною.
Посилання відповідача на те, що документи, які ОСОБА_1 намагалась витребувати у нього, містять службову інформацію, не відповідають діючому законодавству.
В силу ст. 1 Закону № 2939-VІ запитувана позивачкою інформація не є публічною, тому суд неправомірно застосував до спірних відносин положення цього Закону.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
У зв'язку з цим з КП «Житловик» в дохід держави слід стягнути 114 грн. 70 коп. судового збору.
Керуючись ст.ст. 88, 307, 309, 314, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 жовтня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов задовольнити.
Визнати відмову Кам'янець-Подільського комунального підприємства «Житловик» у наданні ОСОБА_1 інформації неправомірною.
Зобов'язати Кам'янець-Подільське комунальне підприємство «Житловик» надати ОСОБА_1 належним чином завірені копії діючих посадових інструкцій головного інженера та майстра підприємства.
Стягнути з Кам'янець-Подільського комунального підприємства «Житловик» на користь держави 114 грн. 70 коп. судового збору.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/
Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду О.І. Ярмолюк
Головуючий у першій інстанції - Швець О.Д.
Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 57
Судове рішення № 35421362, Апеляційний суд Хмельницької області було прийнято 20.11.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 676/3750/13-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: