Ухвала суду № 35418965, 14.11.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/8163/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Корольова Галина ЮріївнаНомер провадження 22-ц/788/2390/13 Суддя-доповідач - Таран С. А. Категорія - 26

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

14 листопада 2013 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Таран С. А.,

суддів - Хвостика С. Г., Собини О. І.,

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

розглянувши апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» Гоч Вячеслава Миколайовича

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 11 вересня 2013 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» третя особа: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми

про відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 11 вересня 2013 року позов ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Сумське МНВО ім. М.В. Фрунзе», 3-я особа - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми про відшкодування моральної шкоди - задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Сумське МНВО ім. М.В. Фрунзе» на користь ОСОБА_4 у відшкодування моральної шкоди 12 000 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з ПАТ «Сумське МНВО ім. М.В. Фрунзе» судовий збір 114,70 грн. у прибуток держави.

В апеляційній скарзі ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Апелянт вважає, що судом не врахований той факт, що професійне захворювання у позивача виникло з його вини, а саме з неефективністю використання самим позивачем засобів індивідуального захисту. Крім того, позивачем не доведена сума моральної шкоди. Судом не враховано принцип справедливості та розумності, стягнення суми моральної шкоди 12000 грн. при втраті 80% працездатності є надмірно завищеною сумою відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи, що позивач з 27 грудня 1971 року по 29 травня 2009 року перебував в трудових відносинах з ВАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» та працював слюсарем механозборочних робіт, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.5-6).

Згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання № 23 від 10 квітня 2009 року позивачу встановлено професійне захворювання: ХОЗЛ токсико-пилової етилогії 111 ст. у фазі нестійкої ремісії. Емфізема легень 11 ст. ЛН,111 ст. НК 11 ст. А ст. хронічне легеневе серце, субкомпенсоване. Захворювання професійне. Вібраційна хвороба від впливу локальної вібрації 11 ст. у формі вегетативно-сенсорної полі невропатії верхніх кінцівок з вираженим вегетативно-трофічним порушенням на кистях і ангіоспазмами пальців рук, в поєднані з двостороннім плече-лопаточним периартрозом, 2-х сторонній деформуючим остеоартрозом ліктьових і променева'пястних суглобів зі стійким більовим синдромом і вирженим обмеженням функції верхніх кінцівок. Захворювання професійне. Хронічна попереко-кресцева радикулопатія з 2-х стороннім корешковим синдромом 1,5-S1, спондилоартроз, деформуючий спондильоз, функціональна нестабільність на рівні 1,5-S1 з вираженим м'язово-тонічним і больовим синдромом, з порушенням опорно-кінетичної функції хребта і нижніх кінцівок. Захворювання професійне. Нейросенсорна туговухість з помірним ступеням зниження слуху (3 ст.) професійного характеру. Основний діагноз. ІХС.НК 11 А ст. атеросклеротичний кардіосклероз. Виразкова хвороба шлунку, не активна фаза. Профілуюча тубулярна аденома шлунку. РОХП з сенсорним порушеннями (супутний діагноз), вперше встановлено ПДЛЕК НДІ гігіени праці і профзахворювань ХНМУ 25.03.2009 року. Та в акті зазначено, що профзахворювання виникло внаслідок його роботи через недосконалість технологій, адміністрація цеху не забезпечила виконання вимог: ГОСТ 12.1.005-88 «Санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони», ДСН 3.3.6-037-99 «Державно-санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку», ГОСТ 12.1.003-83 «ССБТ. Шум. Загальні вимоги до повітря робочої зони», «Інструкція по утриманню виробничих приміщень» №658-66 (а.с.7).

Згідно довідки до акту огляду МСЕК від 17 червня 2010 року ОСОБА_4 встановлена друга група інвалідності та 80% втрати працездатності (а.с.8), та підтверджується повними актами огляду МСЕК за № 471 від 02 липня 2009 року та за № 537 від 17 червня 2010 року.

Таким чином судом першої інстанції встановлено, що роботодавцем було порушено право позивача на безпечні умови праці, внаслідок чого у нього виникло професійне захворювання, що спричинило йому душевні страждання в зв'язку зі значним погіршенням стану здоров'я. Внаслідок погіршення стану здоров'я позивач значно обмежений в життєдіяльності, звичках, бажаннях, що вимагає від нього вживати додаткових зусиль по організації його життя.

Правильно встановивши вказані обставини на підставі належним чином досліджених і оцінених доказів, суд дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_4

Згідно з ч.1 п.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких ч. 2 вказаної статті покладено на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Судом встановлено, що позивач працював у ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе». Внаслідок отримання професійного захворювання ОСОБА_4 згідно з висновком МСЕК встановлена втрата працездатності у розмірі 80 % та ІІ групу інвалідності.

У зв'язку з тим, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України обов'язок відшкодувати працівникові моральну шкоду у випадку, передбаченому вказаною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов'язків, і моральну шкоду йому завдано ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, то суд обґрунтовано стягнув на його користь відшкодування моральної шкоди з відповідача.

Трудове законодавство не містить положень про звільнення підприємств з небезпечними й тяжкими умовами праці від відшкодування моральної шкоди, завданої їх працівникам такими умовами.

Посилання апелянта на той факт, що причиною захворювання позивача є те, що він неефективно використовував засоби індивідуального захисту не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки однією з причин профзахворювання позивача є недосконалість технології виробництва, проведення робіт в умовах підвищеної загазованості та шуму.

Саме з урахуванням усіх обставин заподіяння моральної шкоди позивачу і визначений судом першої інстанції її розмір.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують.

Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині вирішення спору про стягнення моральної шкоди по даній справі постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівельне науково - виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» відхилити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 11 вересня 2013 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -