Ухвала суду № 35412148, 22.11.2013, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

.

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 206/8093/13-к

22.11.2013 року Провадження № 1-кс/206/420/13

Слідчий суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Мірошниченко Н.В.

при секретаріСєдовій А.А.

за участю прокурораДвойнічної Л.М.

слідчого Носенко Р.І.

підозрюваногоОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 клопотання старшого слідчого СВ Самарського РВ ДМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області капітана міліції ОСОБА_3, матеріали досудового розслідування за фактом незаконного придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконного збуту психотропних речовин за ст. 307 ч. 1 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013040700001018 від 19.04.2013 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженеця м. Дніпропетровськ, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимий: 03.09.2012 р. Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ст. 190 КК України до 50 годин громадських робіт,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 Кримінального кодексу України,

В СТ АН О В И В:

21 листопада 2013 року старший слідчий СВ Самарського РВ ДМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області капітан міліції ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 08.11.2013 року приблизно в 12 годин 45 хвилин ОСОБА_2, перебуваючи за місцем мешкання, а саме: за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. А.Барто, 18/12 збув ОСОБА_4, в одноразовому медичному шприці обємом 2 мл. - близько 0,9 мл. рідини зовні схожої на психотропну речовину - метамфетамін. У той же день 08.11.2013 р. ОСОБА_4 приблизно о 13 годині 15 хвилин добровільно видав працівникам міліції вищевказану придбану рідину в одноразовому медичному шприці.

Згідно висновку судово-хімічної експертизи № 70/10-2794 від 19.11.2013 р. рідина обємом 0,9 мл., видана закупником ОСОБА_4, містить у своєму складі психотропну речовину - метамфетамін. Маса метамфетаміну в рідині складає 0,0228 г.

Слідчий вказує, що дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 307 КК України як незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, що повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: вилученими речовими доказами у закупника ОСОБА_4 08.11.2013 р., вилученими речовими доказами в ході огляду особистих речей ОСОБА_2, вилученими речовими доказами в ході обшуку за місцем мешкання та реєстрації ОСОБА_2 за адресою: м. Дніпропетровськ вул. А.Барто 18/12, а саме: скляна ємність з речовиною зовні схожою на психотропну речовину метамфетамін, вилученим згортоком з речовиною бурого кольору зовні схожою на прекурсор, ряд медичних шприців різної ємності з різними речовинами жовтуватого кольору, зовні схожими на психотропну речовину метамфетамін, по яких призначено відповідні експертизи, показами свідків: закупника під вигаданими даними ОСОБА_5, який пояснив, що придбав психотропну речовину метамфетамін у ОСОБА_2, показами свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Клопотання слідчого погодженого із прокурором прокуратури Самарського району м. Дніпропетровська ОСОБА_8, оформлене відповідно до вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України.

В судове засідання 21.11.2013 року підозрюваний ОСОБА_2 не зявився, у звязку з чим розгляд клопотання було відкладено на 22.11.2013 року.

Прокурор Двойнічна Л.М. в судовому засіданні стверджувала, що вжиття більш мяких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою з огляду на тяжкість інкримінованого злочину.

Підозрюваний ОСОБА_2 в судовому засіданні просив обрати інший запобіжний захід, не повязаний із триманням під вартою.

Вислухавши доводи та пояснення підозрюваного, доводи прокурора щодо неможливості застосування більш мякого запобіжного заходу, дослідивши подані матеріали, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити клопотання та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з наступних підстав.

Судом було встановлено, що 19.04.2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про те, що 18.04.2013 року о 21 год. 50 хв. до чергової частини Самарського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області надійшла заява від ОСОБА_9 про те, що громадянин ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, який мешкає за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Агнії Барто, 18/12, за місцем свого мешкання виготовляє та збуває психотропну речовину «метамфетамін».

20.11.2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про те, що 20.11.2013 року до чергової частини Самарського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області надійшов рапорт ст. слідчого СВ Самарського РВ про те, що під час проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12013040700001018 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України встановлено, що 18.04.2013 р. о 21 годині 50 хвилин до чергової частини Самарського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_9 про те, що громадянин ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, який мешкає за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Агнії Барто, 18/12, за місцем свого мешкання виготовляє та збуває психотропну речовину «метамфетамін». В рамках досудового розслідування згідно ст.. 271 КПК України проведено документування злочинної діяльності, повязаної з незаконним збутом психотропної речовини «метамфетамін». По результатам проведення негласних слідчих дій ОСОБА_4 придбав у збувача психотропну речовину «метамфетамін». Врамках кримінального провадження було призначено судово-хімічну експертизу під час проведення якої було встановлено, що речовина видана ОСОБА_4 згідно висновку експерта № 70/10-2794 від 19.11.2013 р. обємом 0,9 мл. містить психотропну речовину метамфетамін, маса якого складає 0,0228 г.

21.11.2013 року о 11 годині 30хв. ОСОБА_2 в порядку ст.ст. 276-279 Кримінального процесуального кодексу України було письмово повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 Кримінального кодексу України.

Копію клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із доданими матеріалами було вручено ОСОБА_2 21.11.2013 року о 12 год. 05 хв.

У відповідності до ст. 176 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжними заходами є: особисте зобовязання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш мяких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш мяким запобіжним заходом є особисте зобовязання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

За змістом ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 178 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоровя підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних звязків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2, ч. 3 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обовязки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє про Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє увязнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейський суд з прав людини слідує, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє увязнення може бути застосоване. Суд зобовязаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Врахувавши дійсні обставини справи, суд схиляється та приймає за дійсні доводи прокурора про те, що застосування до підозрюваного більш мяких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, а також не зможе запобігти спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Зазначені висновки суду засновані перед усім на тому, що підозрюваний ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчинені тяжкого злочину, за який передбачено покарання до 8 років, знаходячись на волі може перешкоджати встановленню істини по справі, як то незаконно впливати на свідків, оскільки вони мешкають в тому ж районі, де й ОСОБА_2, підозрюваний офіційно не працевлаштований та тривалий час не має постійного джерела прибутку, має негативну характеристику за місцем мешкання, що може свідчити про подальше зайняття ОСОБА_2 злочинною діяльністю, в тому числі, повязаною з незаконним збутом психотропних речовин, а також знаючи про покарання за вчинений їм злочин, сховався від органу слідства, прокуратури з 21.11.2013 по 22.11.2013 року тим самим, перешкоджаючи виконанню процесуальних рішень.

Оскільки осіб, які б виявили бажання особисто поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обовязків відповідно до статті 194 Кримінального процесуального кодексу України і зобовязалися за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу не знайшлося, застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особиста порука не виявляється можливим.

Передбачений статтею 181 КПК України запобіжний захід домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Беручи до уваги наведені вище обставини, вважаю за неможливе застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки, враховуючи характеризуючи дані підозрюваного, є достатні та обґрунтовані підстави вважати, що він знаючи про покарання за вчинений їм злочин, може сховатися від органу слідства, прокуратури та суду, перешкоджати виконанню процесуальних рішень.

Відповідно до ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обовязків.

У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

При цьому вважаю за необхідне визначити розмір застави відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2013 року - 1147,00 грн. Враховуючи характеризуючи данні підозрюваного, вважаю, що сума у розмірі 91760 грн. буде достатньою для внесення у якості застави. Зазначена сума підлягає внесенню на розрахунковий рахунок 37312022006709, одержувач: ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, банк одержувача ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області, код ОКПО 26239738, МФО 805012.

В силу ч. 3 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків. У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 197 Кримінального процесуального кодексу України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-184, 193-194, 196, 197, 369, 370, 371, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого СВ Самарського РВ ДМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області капітана міліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк в 60 (шістдесят) днів, який обраховувати з моменту затримання, тобто з 22 листопада 2013 року по 20 січня 2014 року включно.

Визначити, що грошова сума розмірі 91760 (девяносто одна тисяча сімсот шістдесят) грн. є достатньою для внесення її якості застави.

В разі внесення визначеної в даному кримінальному провадженні, негайно звільнити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 з-під варти, про що невідкладно повідомити слідчого, прокурора та/або суд.

Зобов'язати уповноважену службову особу місця ув'язнення, де попередньо утримуватиметься ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, у разі звільнення останнього під заставу, роз'яснити йому положення ч. 8 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України, що: у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Крім того, при звільненні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 під заставу, покласти на нього наступні обов'язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом для проведення процесуальних дій;

2) не відлучатися із м. Дніпропетровська без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування з особами, що вживають наркотичні та психотропні речовини та займаються їх збутом;

5) не відвідувати місця, де збираються особи, що вживають або збувають наркотичні та психотропні речовини;

6) докласти зусиль до пошуку роботи.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом пяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області

Слідчий суддя Н.В.Мірошниченко