Ухвала суду № 35411625, 06.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2013 р. Справа № 30044/10/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Костіва М.В.

суддів: Шавеля Р.М., Савицької Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження м. Львові апеляційну скаргу Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.06.2010 року у справі за позовом Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства до Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування акту,-

встановила:

У квітні 2010 року позивач звернувся адміністративним позовом до Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про скасування акту №1 від 31.03.2010 року.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що 31.03.2010 року Шепетівською об'єднаною державною податковою інспекцією Хмельницької області складено акт №1 яким виключено позивача з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування. Вважаючи, що висновки які викладені в акті є неправомірними, відомості викладеш в акті не відповідає дійсним обставинам справи він є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки висновки відповідача суперечать вимогам ст.8-1 Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про Митний тариф України". Просив позов задоволити.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.06.2010 року у задоволені адміністративного позову Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства до Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування акту №1 від 31.03.2010 року - відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржило Шепетівське районне спеціалізоване лісокомунальне підприємство. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою адміністративний позов задоволити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що у період 15 по 24 березня 2010 року Шепетівською ОДНІ була проведена перевірка достовірності відомостей відображених п. 8 заяви про реєстрацію сільськогосподарського підприємства, як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

29.03.2010 року відповідачем за результатами перевірки складено довідку №523/1500/30849940 з якої вбачається що позивачем протягом січня-грудня 2008 року здійснено поставку товарів (послуг), які вносяться до групи товарів 44 УКТ ЗЕД Закону України "Про Митий тариф України" в сумі 1618784 грн.

На підставі вказаної перевірки відповідачем прийнято акт №1 від 31.03.2010 року про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

Відповідно до ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" спеціальний режим оподаткування може обрати сільськогосподарське підприємство, яке проводить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства.

Згідно п.8-1.2 ст.8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування су ми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих потреб.

Разом з тим, п.8-1.6 ст.8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Відповідно до п.8-1.7 ст.8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України" якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Системний аналіз законодавства дає змогу зрозуміти, що платник ПДВ може бути зареєстрований як суб'єкт спеціального режиму оподаткування, якщо він відповідає критеріям, встановленим ст.8-1 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: платник здійснює діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства (п.8-1.1); види діяльності платника відповідають встановленому Постановою КМУ №23 від 21.01.2009р. переліку видів діяльності, на які поширюються норми ст.8-1 (п.п.8-1.15.6 п.8-1.15); виробництво сільськогосподарської продукції платник здійснює на власних або орендованих виробничих потужностях (п.8-1.6); обсяг поставки вироблених платником сільськогосподарських товарів (послуг) складає не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно (п.8-1.6); сільськогосподарські товари, які вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) платником податку, а також продукти обробки (переробки) таких товарів, відносяться до групи 1-24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України" (п.8-1.7).

Лісове господарство не є виробниками сільськогосподарських товарів зазначених у групах 1-24 УКТ ЗЕД, оскільки продукція лісового господарства міститься в групі 44 (Деревина і вироби з деревини, деревне вугілля) УКТ ЗЕД Закону України „Про Митний тариф України", а саме: 4401 - Деревина паливна у вигляді колод, полін, хмизу, гілок, сучків тощо; деревна тріска або стружка, тирса, тріска, стружка, уламки та відходи деревини на скрап, агломеровані, у вигляді колод, полін, брикетів, гранул тощо; 4402 - Вугілля деревне (включаючи вугілля з шкарлупи або з горіхів) агломероване або неагломероване; 4403 - Лісоматеріали необроблені, з видаленою або невидаленою корою або заболонню, або небрусовані; 4404 - Деревина бондарна; колоди колоті; палі, кілки, стовпи загострені із дерева, але не розпиляні уздовж; лісоматеріали, начорно обтесані, але не обточені, не вигнуті або не оброблені іншим способом, що використовуються для виробництва ціпків, парасольок, ручок для інструментів або подібних виробів; деревина лущена та аналогічна; 4405- Шерсть деревна або тонка стружка, борошно деревне; 4406 - Шпали дерев'яні для залізничних або трамвайних колій; 4407 - Лісоматеріали оброблені, розпиляні або розколоті уздовж, розділені на шари або лущені, стругані або нестругані або нешліфовані, які мають або не мають торцеві з'єднання, завтовшки більше як б мм.

Таким чином, судова колегія апеляційного суду приходить до переконання, що виготовлена позивачем продукція відноситься до 44 групи УКТ ЗЕД, що підтверджується відомостями по поставці лісопродукції за 2008, 2009 роки відповідно до якої позивач реалізовував наступну продукцію пиловник різних порід, будівельний ліс різних порід, дровяна деревина для технологічних потреб, дуб технологічний, жердя та дрова паливні.

Отже, аналізуючи викладене суд апеляційної інстанції вважає, що діяльність позивача не відповідає критеріям встановленими ст.8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: продукція яка виробляється Шепетівським районним спеціалізованим лісокомунальним підприємством не відноситься до групи 1 -24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про митний тариф України", а відноситься до групи 44 УКТ ЗЕД.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.06.2010 року у справі №2а-2814/10/2270 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: Костів М.В.

Судді: Шавель Р.М.

Савицька Н.В.