Ухвала суду № 35411548, 12.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 р. Справа № 20653/10

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Улицького В.З., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання - Гелецького П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ТзОВ "555-Торгова мережа" на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 січня 2010 року у справі за позовом Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ТзОВ "555-Торгова мережа" про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 87421,67 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2009 року Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до ТзОВ "555-Торгова мережа" про стягнення адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів в сумі 87.421,67 грн..

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 січня 2010 року, позов задоволено.

Стягнуто з ТзОВ "555-Торгова мережа", вул. Б.Хмельницького, 73, м. Калуш, Івано - Франківська область, код ЄДРПОУ 35170272 на користь Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, вул. Гуцульська, 9, м. Івано-Франківськ, 76007 - адміністративно-господарські санкції в сумі 87.421, 67 грн..

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ТзОВ "555-Торгова мережа" подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволені позову відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що що Івано-Франківським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів здійснено перевірку ТзОВ "555-Торгова мережа" на предмет виконання роботодавцями статтей 19 і 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

За результатами даної перевірки було складено акт №225 від 08.10.2009 року, яким встановлено, що у 2008 році на підприємстві середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становила 438 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства України встановлена інвалідність - 6 осіб обраховується у відповідності до Інструкції щодо заповнення форми № 10ПІ (річна) „Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів" затвердженої наказом Мінпраці та соціальної політки України від 10.02.2007 року № 42 та зареєстрованої в Мінюсті України 13.02.07р. за № 117/13384 (далі Інструкція).

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 працював на підприємтсві у 2008 році 5 місяців, ОСОБА_3 -1 місяць, ОСОБА_4 -1 місяць, ОСОБА_5 - 3 місяці, ОСОБА_1 - 2 місяці, ОСОБА_6 - 12 місяці, ОСОБА_7 -12 місяці, ОСОБА_8 - 12 місяців, ОСОБА_9 - 12 місяців, ОСОБА_10 - 12 місяців. Таким чином, разом працівники інваліди відпрацювали 77 місяців.

Перевіряючи правомірність висновків суду першої інстанції шляхом всебічного та об'єктивного дослідження матеріалів справи, колегія суддів погодилась з такими з огляду на наступне:

- ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

- згідно із ст. 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», інвалід, який не досяг пенсійного віку не працює але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості, як безробітний. Рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань;

- за змістом статті 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості;

- відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів;

- статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Таким чином, колегія суддів вказує на те, що за 12 робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів і фактично не зайнятих інвалідами, відповідач до 16.04.2009 року повинен був самостійно сплатити адміністративно господарські санкції у розмірі 82.356,12 грн.

Дана сума заборгованості по адміністративно господарських санкціях підтверджується актом перевірки №225 від 08.1-0.2009 (а.с.6) та розрахунком заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій (а.с.7).

При цьому, апеляційний суд зазначає, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (ч. 2 ст. 20 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»).

Звідси і розмір пені в сумі 5065,55 грн., підтверджується розрахунком пені на суму заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій (а.с.7).

На підставі викладеного, сума заборгованості по сплаті адміністративно- господарських санкцій за нестворені робочі місця для забезпечення працевлаштування 12 інвалідів становить 87421,67 грн., що підтверджуються матеріалами справи, а саме: актом перевірки №225 від 08.10.2009 (а.с.6) та розрахунком заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій (а.с.7).

Слід зазначити, що заявлені до стягнення суми є адміністративно-господарськими санкціями, а тому на них розповсюджуються загальні засади відповідальності учасників господарських відносин визначені у статтях 216-218, 238, 241 Господарського кодексу України, системний аналіз яких дозволяє зробити висновок, що підставою для їх сплати є наявність складу правопорушення, склад якого у межах спірних правовідносин позивачем є доведений, оскільки підприємства, установи та організації звільняються від господарсько-правової відповідальності виключно за умови вжиття заходів для працевлаштування інвалідів.

Суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ТзОВ "555-Торгова мережа" - залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 січня 2010 року у справі № 2а-3009/09/0970- без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий : Гулид Р.М.

Судді : Улицький В.З.

Каралюс В.М.

Повний текст ухвали виготовлено і підписано 18.11.2013 року