Рішення № 35408080, 19.11.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа №344/7774/13-ц

Провадження №22ц/779/2571/2013

Категорія 19

головуючий у 1інст. Ковалюк І.П.

суддя-доповідач Фединяк В.Д.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Фединяка В.Д.

суддів: Мелінишин Г.П., Ясеновенко Л.В.

секретаря Драганчук У.М.

з участю представників: Банку Рокецької С.В.

ОСОБА_4 - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_4 на рішення Івано-Франківського міського суду від 19 червня 2013 року , -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2013 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось в суд із указаним позовом і зазначало, що 21 листопада 2006 року на строк 12 місяців - по 21.11.2007 року Банк уклав з ОСОБА_4 кредитний договір № DNH4KP33630424 згідно якого останній отримав кредит у розмірі 4680 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Проте позичальник належним чином не виконує умови кредитного договору. У зв'язку з цим, станом на 20 березня 2013 року має заборгованість за кредитом в сумі 50523,59 грн., з яких: 4680 грн. - заборгованість за кредитом, 17803,55 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 25157,96 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 500 грн. - штраф (фіксована ціна); 2382,08 - (процентна складова), яку просив стягнути з відповідача.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 19 червня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 25365, 63 грн. та 253,65 грн. судових витрат.

В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» ставиться питання про зміну оскаржуваного рішення та ухвалення нового про повне задоволення позову, посилаючись на те, що суд помилково застосував позовну давність до вимог про стягнення пені.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову вказуючи на те, що суд помилково не застосував позовної давності до даних договірних відносин про застосування якої ним подано заяву.

У судовому засіданні представник ПАТ КБ «Приватбанк» підтримала доводи апеляційної скарги, просить цю скаргу задовольнити. Апеляційну скаргу ОСОБА_4 не визнає.

ОСОБА_4 підтримав доводи поданої ним апеляційної скарги, просить їх задовольнити. Скаргу ПАТ КБ «Приватбанк» не визнає.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 303 ЦПК України наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги ПАТ КБ «Приватбанк» та задоволення апеляційної скарги ОСОБА_4 з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що 21 листопада 2006 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 4680,00 грн. зі сплатою 25.08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. У зв'язку з неналежним виконанням кредитного договору станом на 20.03.13 року має заборгованість за кредитом в сумі 50523.59 грн. Урахувавши, що пеня нарахована в розмірі 25157.96 грн. значно превищує розмір збитків, суд в цій частині відмовив у задоволенні позову і стягнув заборгованість за кредитним договором у розмірі 25365,63 грн.

Висновок суду не повністю відповідає вимогам закону і матеріалам справи.

Відповідно ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено, що 21 листопада 2006 року уклав з ОСОБА_4 споживчий кредитний договір № DNH4KP33630424 згідно якого останній отримав кредит у розмірі 4680 грн. на строк 12 місяців по 21.11.2007 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом із зобов'язанням сплати відсотків, комісійної винагороди, в обумовлені даним договором терміни, а саме, шляхом внесення щомісячних платежів в розмірі 445,78 грн. у період з 21 по 28 число кожного місяця.(а.с.4.5).

Також установлено, що отримавши споживчий кредит у розмірі 4680 грн., відповідач з часу його отримання, тобто з листопада 2006 року не погашає кредит та проценти за користування грошима. Даного факту позивач не заперечує і підтверджується розрахунком заборгованості за кредитом.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно з ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 267 ЦК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Як роз'яснено в п.3.3 розділу 3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29 травня 2013 року умова укладеного сторонами договору про те, що останній діє до повного виконання зобов'язань не є умовою про збільшення позовної давності, оскільки остання за своєю правовою природою є певним періодом у часі (частина перша статті 251, стаття 256 ЦК України), який починається від конкретного дня і спливає також у певний момент часу.

Таким чином, судом першої інстанції не враховано, що перебіг строку позовної давності почався з дня проведення останнього платежу листопада 2006 року, однак позов пред'явлено до суду лише 21 травня 2013 року, тобто з спливом строку позовної давності. Згідно роз'яснень даних у п. 31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин», враховуючи положення п. 7 ч. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Так як між сторонами укладено споживчий кредит, то позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі. Разом з тим, у матеріалах справи міститься заява ОСОБА_4 про застосування позовної давності (а.с.60).

Суд відхиляє доводи апеляційної скарги ПАТ КБ «Приватбанк» проте, що за згодою сторін строк позовної давності збільшений до 50 (п'ятдесят років), оскільки Умови та правила надання банківських послуг" відповідачем не підписані та суперечать ст. 257 ЦК України.

Крім цього, відповідно договору споживчого кредиту укладеного між сторонами від 21.11.2006 року відповідача роз'яснювались Умови про надання споживчого кредиту фізичним особам, які у матеріалах справи відсутні.

За правилами п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення судом норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи даний спір суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, допустив порушення норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з підстав встановлених п.п.1,4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову ПАТ КБ «Приватбанк» у задоволенні позову в повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити. Рішення Івано-Франківського міського суду від 19 червня 2013 року в частині стягнення 25365,63 грн. заборгованості за споживчим кредитним договором скасувати.

Ухвалити у цій частині нове рішення.

Відмовити Публічному акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк» у задоволенні позову до ОСОБА_4 про стягнення 25365,63 грн. заборгованості за споживчим кредитним договором за спливом строку позовної давності.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з часу набрання законної сили.

Головуючий-суддяВ.Д.Фединяк

Судді: Г.П.Мелінишин

Л.В.Ясеновенко