Рішення № 35406291, 31.10.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2013 р. Справа № 911/3598/13

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Мариненко С. П. (паспорт серії ММ № 446424, виданий Ніжинським МВ УДМС України в Чернігівській області від 11.01.2013 р.); Дмитренко О. М. (договір про надання правової допомоги № 17-г/10.09.13 від 10.09.2013 р.);

від відповідача: Куприянський Б. О. (довіреність № б/н від 13.09.2013 р.);

розглянувши матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Мариненка Сергія Петровича, м. Ніжин, Чернігівська область

до Публічного акціонерного товариства „Калитянський експериментальний завод комбікормів і преміксів", смт Калита, Броварський район, Київська область

про стягнення 272 534, 82 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ФОП Мариненко С. П. звернувся в господарський суд Київської області із позовом до ПАТ „Калитянський експериментальний завод комбікормів і преміксів" про стягнення 265 788, 30 грн. основної заборгованості, 6 746, 52 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати в повному обсязі за товар згідно договору поставки № 13/06/17-2 від 17.06.2013 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.09.2013 р. порушено провадження у справі № 911/3598/13 за позовом ФОП Мариненка С. П. до ПАТ „Калитянський експериментальний завод комбікормів і преміксів" про стягнення 272 534, 82 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 02.10.2013 р.

02.10.2013 р. до загальної канцелярії господарського суду від відповідача надійшов відзив на позов № б/н від 01.10.2013 р., у якому він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю, та документи, витребувані судом.

02.10.2013 р. за наслідками судового засідання судом оголошено перерву на 16.10.2013 р.

02.10.2013 р. після судового засідання до загальної канцелярії господарського суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову № б/н від 02.10.2013 р., в якій він просить суд вжити заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти боржника. Також до загальної канцелярії господарського суду від позивача надійшла уточнююча позовна заява про збільшення позовних вимог № б/н від 02.10.2013 р., в якій він просить суд стягнути з відповідача 265 788, 30 грн. основної заборгованості, 8 238, 52 грн. пені та 5 000, 00 грн. витрат на правову допомогу.

15.10.2013 р. до загальної канцелярії господарського суду від позивача надійшло клопотання про приєднання документів до матеріалів справи № б/н від 15.10.2013 р.

16.10.2013 р. до загальної канцелярії господарського суду від відповідача надійшло заперечення проти забезпечення позову № б/н від 15.10.2013 р., в якому він просив суд відмовити позивачу в задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки вона не підтверджена належними та допустимими доказами. Також від відповідача надійшла заява № б/н від 16.10.2013 р. про витребування з позивача належного доказу для підтвердження часткової оплати відповідачем поставленого товару.

16.10.2013 р. у судовому засіданні уточнююча позовна заява про збільшення позовних вимог № б/н від 02.10.2013 р. прийнята судом до розгляду. За наслідками судового засідання судом оголошено перерву на 31.10.2013 р.

31.10.2013 р. у судовому засіданні представник позивача надав суду усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві з врахуванням уточнюючої позовної заяви про збільшення позовних вимог № б/н від 02.10.2013 р.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, проти позову заперечував з підстав, зазначених у відзиві на позов.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

17.06.2013 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 13/06/17-2, згідно умов п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити в обумовлений цим договором термін предмет поставки (товар) у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти предмет поставки та сплатити за нього грошову суму, передбачену умовами цього договору.

Згідно п. 2.1. договору поставка товарів здійснюється партіями. Під партією слід розуміти ту кількість товарів, що вказана у специфікації, що надсилається покупцем на адресу постачальника чи передається по електронному або факсимільному зв'язку.

Відповідно до п. 2.2. договору асортимент, кількість, вимоги до якості та пакування товарів, ціна, умови оплати та термін поставки вказуються у специфікації, яка узгоджується та підписується сторонами перед поставкою і є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що оплата товару здійснюється покупцем на розрахунковий рахунок продавця протягом чотирнадцяти календарних днів з моменту отримання товару, якщо сторони не домовляться про інше, що вказується в специфікації.

Згідно п. 2.5. договору разом з товаром постачальник зобов'язується передати покупцю наступні документи:

- видаткова накладна;

- рахунок-фактура;

- свідоцтво про якість;

- ветеринарне свідоцтво;

- податкова накладна;

- товарно-транспортна накладна;

- карантинне свідоцтво;

- протокол чи висновок експертизи про відсутність в товарі ГМО.

Відповідно до п. 8.1. договору цей договір набирає сили з моменту його підписання і діє протягом одного року.

17.06.2013 р. між сторонами було підписано специфікацію № 1 до договору поставки № 13/06/17-2 від 17.06.2013 р., відповідно до якої сторони дійшли згоди про поставку ячменю у кількості 80, 000 тонн на загальну суму 186 400, 00 грн. Згідно п. 2. специфікації термін оплати становить 14 банківських днів з моменту поставки товару та необхідних документів на товар.

На виконання умов договору позивачем в червні 2013 р. було поставлено відповідачу товар на загальну суму 280 788, 30 грн., що підтверджується накладною № 57 від 18.06.2013 р. на суму 76 890, 00 грн., накладною № 58 від 18.06.2013 р. на суму 51 726, 00 грн., накладною № 59 від 18.06.2013 р. на суму 71 973, 70 грн., накладною № 62 від 20.06.2013 р. на суму 80 198, 60 грн. та відповідною довіреністю серії ААД № 730186/415 від 18.06.2013 р., виданою відповідачем на свого представника Деревинського М. В. на отримання товару, наявними в матеріалах справи.

За період дії договору та на його виконання відповідачем було лише частково виконано свій обов'язок по оплаті товару у розмірі 15 000, 00 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача за 23.07.2013 р. від 04.09.2013 р.., наявною в матеріалах справи.

08.07.2013 р. між сторонами було підписано акт звірки розрахунків № АС-0081 від 08.07.2013 р., відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 08.07.2013 р. становить 280 788, 30 грн.

22.08. 2013 р. позивач звернувся до відповідача з листом-претензією № б/н від 21.08.2013 р., в якому просив погасити заборгованість у розмірі 265 788, 30 грн. Факт отримання відповідачем претензії підтверджується матеріалами справи.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару, виконанням робіт здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк та станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати товару у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 265 788, 30 грн., що підтверджується договором поставки № 13/06/17-2 від 17.06.2013 р., накладною № 57 від 18.06.2013 р. на суму 76 890, 00 грн., накладною № 58 від 18.06.2013 р. на суму 51 726, 00 грн., накладною № 59 від 18.06.2013 р. на суму 71 973, 70 грн., накладною № 62 від 20.06.2013 р. на суму 80 198, 60 грн. та відповідною довіреністю серії ААД № 730186/415 від 18.06.2013 р., виданою відповідачем на свого представника Деревинського М. В. на отримання товару, випискою з банківського рахунку позивача за 23.07.2013 р. від 04.09.2013 р., наявними в матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 265 788, 30 грн. за договором поставки № 13/06/17-2 від 17.06.2013 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором поставки № 13/06/17-2 від 17.06.2013 р., за період прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару з 11.07.2013 р. по 02.10.2013 р. на загальну суму 8 238, 52 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.3. договору передбачено, що у випадку несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за цим договором покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період такого прострочення, від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок пені від суми основної заборгованості за договором наступний:

період заборгованості - з 11.07.2013 р. - по 22.07.2013 р., сума основної заборгованості - 200 589, 70 грн., кількість днів заборгованості - 12 днів, розмір облікової ставки НБУ - 7, 00 %.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення200589.711.07.2013 - 22.07.2013127.0000 %0.038 %*923.26200 589, 70 грн. х 7, 00 % х 2 х 12/365 = 923, 26 грн.

період заборгованості - з 23.07.2013 р. - по 02.10.2013 р., сума основної заборгованості - 185 589, 70 грн., кількість днів заборгованості - 72 дні, розмір облікової ставки НБУ - 7, 00 %, 6, 50 %.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення185589.723.07.2013 - 12.08.2013217.0000 %0.038 %*1494.89185589.713.08.2013 - 02.10.2013516.5000 %0.036 %*3371.12185 589, 70 грн. х 7, 00 % х 2 х 21/365 = 1 494, 89 грн.

185 589, 70 грн. х 6, 50 % х 2 х 51/365 = 3 371, 12 грн.

період заборгованості - з 13.07.2013 р. - по 02.10.2013 р., сума основної заборгованості - 80 198, 60 грн., кількість днів заборгованості - 82 дні, розмір облікової ставки НБУ - 7, 00 %, 6, 50 %.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення80198.6013.07.2013 - 12.08.2013317.0000 %0.038 %*953.5980198.6013.08.2013 - 02.10.2013516.5000 %0.036 %*1456.7680 198, 60 грн. х 7, 00 % х 2 х 31/365 = 953, 59 грн.

80 198, 60 грн. х 6, 50 % х 2 х 51/365 = 1 456, 76 грн.

Отже, загальний розмір пені від суми основної заборгованості за договором поставки № 13/06/17-2 від 07.06.2013 р. у вищевказаний період становить 8 199, 62 грн.

Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказаний період у розмірі 8 199, 62 грн.

Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача понесені ним витрати на послуги адвоката у розмірі 5 000, 00 грн.

Пунктом 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Понесені позивачем витрати на послуги адвоката у розмірі 5 000, 00 грн. підтверджуються договором № 17-г/10.09.13 про надання правової допомоги у господарських справах від 10.09.2013 р., укладеним між ФОП Мариненком С. П. та адвокатом Дмитренком О. М., платіжним дорученням № 343 від 01.10.2013 р. на суму 5 000, 00 грн., свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 1286 від 16.05.2005 р., наявними у матеріалах справи.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розмірі задоволених позовних вимог вимог.

Також, як було зазначено вище, позивач у своїй заяві про забезпечення позову № б/н від 02.10.2013 р. просить суд вжити заходи до забезпечення позову, а саме накласти арешт на грошові кошти та майно, що належать відповідачеві.

У відповідності до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ст. 44 цього ж кодексу судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 ст. 3 Закону України „Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється:

за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством;

за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України;

за видачу судами документів.

Згідно ч. 1 ст. 4 цього ж закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п. 3) п. 2 ч. 2 ст. 4 цього ж закону розмір ставки судового збору із заяв про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову, що подаються до господарського суду, становить 1, 5 розміру мінімальної заробітної плати.

Як вбачається із матеріалів справи, до даної позовної заяви та у процесі розгляду справи позивачем не було додано та надано жодних належних та допустимих доказів, що підтверджували б сплату ним судового збору за подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову у встановлених порядку і розмірі.

У зв'язку із тим, що позивач не надав жодних належних та допустимих доказів, що підтверджували б сплату ним судового збору за подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову у встановлених порядку і розмірі, суд дійшов висновку про залишення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову без розгляду.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 66, 67, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Калитянський експериментальний завод комбікормів і преміксів" (ідентифікаційний код 00951758) на користь Фізичної особи-підприємця Мариненка Сергія Петровича (ідентифікаційний номер 2662706297) 265 788 (двісті шістдесят п'ять тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 30 (тридцять) коп. основної заборгованості, 8 199 (вісім тисяч сто дев'яносто дев'ять) грн. 62 (шістдесят дві) коп. пені, судові витрати 5 479 (п'ять тисяч чотириста сімдесят дев'ять) грн. 76 (сімдесят шість) коп. судового збору та 4 999 (чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 29 (двадцять дев'ять) коп. витрат на послуги адвоката.

3. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

4. Залишити заяву Фізичної особи-підприємця Мариненка Сергія Петровича про вжиття заходів про забезпечення позову № б/н від 02.10.2013 р. без розгляду.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

18 листопада 2013 р.