Ухвала суду № 35402119, 14.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 року Справа № 9104/147660/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.

за участю секретаря судового засідання: Копанишин Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.07.2012 р. по справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі до Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" про стягнення боргу,-

встановив:

15.06.2012 року управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі звернулося з адміністративним позовом до Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» про стягнення заборгованості в сумі 4523,95 грн.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що об'єктом оподаткування для платника зазначеного збору є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Згідно зазначених вимог законодавства та відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідач повинен відшкодувати фактичні витрати на виплату пільгових пенсій та їх доставку за період з 01.01.2012 року по 30.04.2012 року за списком № 2 у розмірі 4523,95 грн. Однак, дана сума ним не відшкодована, а тому просить стягнути її в судовому порядку.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.07.2012 р. адміністративний позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства «Івано-Франківський військовий лісопромисловий комбінат» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 08033772) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі борг зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 4523 (чотири тисячі п'ятсот двадцять три) грн. 95 коп.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Державне підприємство "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" посилається на те, що згідно приписів частини 1 і 2 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: 1) суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші юридичні особи , а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; 2) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.

Тернопільське УВТК, відповідно до п. 1.3. Положення, здійснює свою діяльність на принципах госпрозрахунку, має розрахунковий рахунок в банку, круглу печатку, штамп та бланки із своєю назвою та емблемою.

Так, як відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій проводиться з Тернопільського УВТК державного підприємства Міністерства оборони України «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», то і стягнення повинно проводитись за рахунок коштів, що належать Тернопільському управлінні виробничо-технічної комплектації.

В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Так, судом встановлено, підтверджено матеріалами справи наступні обставини.

Державне підприємство «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» 22.06.1993 року зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 21.05.2012 року за №13834938 (а.с. 9-10).

Товариство є платником страхових внесків на соціальне страхування та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Об'єктом оподаткування для платника зазначеного збору є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б" -"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 вказаного Закону.

Працівнику відповідача Шулю Ю.П. призначена та виплачується пенсія на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за списком №2.

Заборгованість відповідача в сумі 4523,95 грн. підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 01.01.2012 року по 30.04.2012 року та розрахунком заборгованості до Пенсійного фонду України по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій призначених відповідно до п. «б»-«з» статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення", якими відповідачу визначено до відшкодування витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списками № 1 (а.с. 11, 13, 15, 17, 19).

Вказаними розрахунками позивачем було повідомлено відповідача про дану заборгованість, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 12, 14, 16, 18,).

Однак, заборгованість управлінню Пенсійного фонду України в м. Тернополі в сумі 4523,95 грн. станом на день розгляду справи судом, відповідачем не відшкодована.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів виходить з наступного.

Так, згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV (надалі - Закон № 1058-ІV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-ХІІ (надалі - Закон № 1788-ХІІ). При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" відшкодуванню підлягають пенсії, призначені за пунктами "а", „б"-„з" статті 13 Закону №1788-ХІІ.

Крім того, статтею 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року №400/97-ВР (надалі - Закон №400/97-ВР) визначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (а це суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених вище, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади) крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів „б" - „з" статті 13 Закону №1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного Фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року N21-1 (надалі - Інструкція).

Пунктом 6.1 Інструкції передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону №1058-ІV у розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень вказаного Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.4 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону №1058-ІV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно із пунктом 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Борг відповідача з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, становить 4523,95 грн.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідачем доказів про сплату заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 4523,95 грн. не подано, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції та вважає, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.07.2012 р. по справі № 2а-1656/12/0970 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя І.В. Глушко

Судді О.О. Большакова

В.Я. Макарик