Рішення № 35400521, 22.11.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/6894/13 Головуючий 1 інстанції: Гуляєв Г.М.

Справа № 614/1042/13-ц Доповідач : Пшенічна Л.В.

Категорія: стягнення заборгованості

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 року

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі :

головуючого судді - Пшенічної Л.В.

суддів колегії - Гуцал Л.В., Івах А.П.

за участю секретаря - Бабака О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою Борівського комунального підприємства теплових мереж

на рішення Борівського районного суду Харківської області від 17 вересня 2013 року

за позовом Борівського комунального підприємства теплових мереж до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а :

Борівське комунальне підприємство теплових мереж звернулось до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позову зазначало, що воно надає послугу з централізованого опалення шляхом постачання теплової енергії, що виробляється на власній котельні та постачається через теплові мережі кінцевим споживачем, в тому числі ОСОБА_3 у вигляді опалення місць загального користування будинку, яким користується відповідачка.

Протягом періоду з 01.03.2011 року по 15.04.2013 року позивачем було надано, а відповідачкою було фактично отримано послуги з центрального опалення на загальну суму 499 грн. 07 коп., які на дату подання позовної заяви є несплаченим боргом ОСОБА_3

Рішенням Борівського районного суду Харківської області від 17 вересня 2013 року у задоволенні позовних вимог Борівському комунальному підприємству теплових мереж відмовлено.

В апеляційній скарзі Борівське комунальне підприємство теплових мереж посилається на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позов Борівського комунального підприємства теплових мереж.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що ОСОБА_3 отримавши лист-повідомлення № 117 від 09.03.2011 року та рахунки на оплату послуг з теплопостачання, надані позивачем, не виконала свій обов'язок щодо укладення договору про надання послуг з централізованого опалення місць загального користування № 3010, та не сплатив вартість спожитих послуг в сумі 499,07 грн. за період з 01.03.2011 року по 15.04.2013 року.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач не уклав договір про надання послуг щодо теплопостачання, то відповідач не має обов'язку по платі наданих послуг.

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки суд не правильно застосував норми матеріального права, які регулюють правовідносини що виникли між сторонами, а тому на підставі ч. 4 п. 1 ст. 309 ЦПК України скасовує рішення і ухвалює нове.

Судовим розглядом встановлено, що відповідач є власником АДРЕСА_1

Квартира відповідача відключена від системи центрального опалення та обладнана автономним опаленням, але відповідач використовує теплову енергію, якою опалюються місця загального користування, а саме під'їзд будинку.

За період з 01.03.2011 року по 15.04.2013 року за відповідачем мається заборгованість за надані послуги в сумі 499 грн. 07 коп., яку вона відмовляється сплатити, посилаючись на відсутність договору з позивачем про надання вказаних послуг.

Згідно зі ст..68 ЖК України та ст..ст. 19, 20, 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» наймач (споживач) зобов'язаний щомісячно оплачувати послуги.

Відповідачем не заперечується, що під'їзд будинку обігрівається тепловою енергією позивача і вони нею користуються.

Як передбачено ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обв'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відсутність договірних відносин між сторонами на послуги з теплопостачання не є підставою для відмови у сплачувати отримані послуги, оскільки послуги фактично надавалися і споживалися відповідачем.

На вказану норму права суд першої інстанції уваги не звернув і дійшов до помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення заборгованості.

Розрахунок суми заборгованості зроблений на підставі «Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків та визначення плати за їх опалення, затвердженої Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31 жовтня 2006 року № 359 і відповідачем не оспорюється.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що позов в частині стягнення заборгованості з відповідача за період з 01.03.2011 року по 15.04.2013 року сумі 499 грн. (чотириста дев'яносто дев'ять ) 07 коп. підлягає задоволенню.

Що стосується позовних вимог щодо визнання дійсним договору про надання послуг з центрального опалення місць загального користування, то вони не підлягають задоволенню, оскільки позивач не довів, що відповідачу було направлено пропозицію про укладення вказаного договору і вона була відхилена.

Відмова у задоволені позову у вказаній частині не позбавляє позивача права на звернення до суду.

Згідно зі ст. ст.. 10 і 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а ст. 11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи на підставі доказів поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що позивач частково довів свій позов.

Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення. суд присуджує понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

З матеріалів справи вбачається, що позивач при подачі позовної заяви сплатив судовий збір з сумі 114 грн. 70 коп., а мав сплатити згідно зі ст. 2 Закону України « Про судовий збір» - 229грн. 40 коп., тому судовий збір в сумі 114 грн. 70 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а 114 грн. 70 коп. на користь держави. Крім цього позивач сплатив судовий збір в сумі 114 грн. 40 коп. при подачі апеляційної скарги, який також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України судова колегія,-

вирішила:

Апеляційну скаргу Борівського комунального підприємства теплових мереж задовольнити частково.

Рішення Борівського районного суду Харківської області від 17 вересня 2013 року скасувати.

Позов Борівського комунального підприємства теплових мереж задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Борівського комунального підприємства теплових мереж заборгованість в сумі 499 грн. (чотириста дев'яносто дев'ять ) 07 коп. за період з 01.03.2011 року по 15.04.2013 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Борівського комунального підприємства теплових мереж судові витрати в сумі 229 грн. 40 коп. та на користь держави судовий збір в сумі 114 грн. 70 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальний справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя

Судді колегії