Постанова № 35394590, 19.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року Справа № 910/8236/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого, Кочерової Н.О., Самусенко С.С. (доповідач),

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм" на рішення та постанову господарського суду міста Києва від 11 липня 2013 року Київського апеляційного господарського суду від 03 вересня 2013 року у справі№ 910/8236/13господарського судуміста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм"доПідприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі"простягнення 755 159 грн. 20 коп. за участю представника: від позивача: Цімох В.М.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Інтерфарм" звернулося до господарського суду із позовом до Підприємства з іноземною інвестицією у формі ТОВ "Фалбі" про стягнення 755159,20 грн., з яких: 544220,49 грн. основного боргу, 76010,91 грн. пені, 58699,37 грн. - 3% річних та 76228,43 грн. інфляційних втрат, у зв'язку із порушенням відповідачем зобов'язань з повної та своєчасної оплати товару.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.07.2013 (суддя Ковтун С.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суд від 03.09.2013 (судді: Сітайло Л.Г. - головуючий, Баранець О.М., Кондес Л.О.), позов задоволено частково, стягнуто з відповідача 143551,48 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 10719,83 грн. 3 % річних у зв'язку з доведеністю вимог. В іншій частині позовних вимог відмовлено за позовною давністю.

Не погоджуючись із даними судовими рішеннями в частині відмови у задоволенні позову ТОВ "Інтерфарм" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх у вказаній частині та прийняти нове рішення про задоволення позову. Скаржник стверджує, що причини, по яким пропущено строк позовної давності, поважні.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.10.2013 у справі №910/8236/13 порушено касаційне провадження.

Розпорядженням секретаря першої судової палати від 11.11.2013 у зв'язку з виходом судді Плюшка І.А. з відпустки для розгляду справи №910/8236/13 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Плюшко І.А., судді Кочерова Н.О., Самусенко С.С. (доповідач).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.11.2013 розгляд касаційної скарги відкладено.

З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За статтею 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Господарськими судами встановлено, що 25.06.2009 між позивачем як продавцем та відповідачем як покупцем укладено договір № 4/2009, за яким позивач продав, а відповідач купив товар виробництва компанії "ЮС Фармація" і АТ "Лабораторія Алкала Фарма" (лікарські препарати та засоби косметичної промисловості) в асортименті, кількості та за цінами, що вказані у видаткових накладних. За п.3.1 договору оплата за товар здійснюється не пізніше ніж 90 календарних днів від дати видаткової накладної.

Судами з'ясовано, що на виконання умов договору позивач в період з 30.06.2009 по 01.02.2011 поставив відповідачу товар на загальну суму 760569,35 грн. Відповідач розрахувався за отриманий товар частково, сплативши 216348,86 грн., внаслідок чого в останнього виникла заборгованість в сумі 544220,49 грн.

Відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за видатковими накладними в період з 30.06.2009 по 30.12.2009.

Господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про неповажність причин пропуску строків позовної давності.

За ч.2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не заслуговують уваги, оскільки зводяться до переоцінки встановленого попередніми судовими інстанціями.

Касаційна інстанція дійшла висновку, що господарські суди, правильно застосувавши норми ст.ст. 257-258, 266 ЦК України, обгрунтовано відмовили в стягненні боргу та додаткових вимог по накладним, строк позовної давності за якими пропущено, як встановлено судами, без поважних причин.

Посилаючись на ст.ст.509, 525, 526, 625, 629, 665 ЦК України, ст.ст. 193, 232 ГК України суди правомірно задовольнили решту позовних вимог, що не заперечується скаржником.

Відповідно до ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Інтерфарм" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2013 у справі №910/8236/13 залишити без змін.

Головуючий суддя І. Плюшко

Судді: Н. Кочерова

С. Самусенко