Постанова № 35394588, 19.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року Справа № 904/2737/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Глос О.І., Поляк О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"на постановувід 04.09.2013 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№ 904/2737/13господарського суду Дніпропетровської областіза позовомДержавного підприємства "Придніпровська залізниця"доПублічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"простягнення 49 626,48 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: не з'явилисьвід відповідача:Сінюхіна І.В. (довіреність № 53/81 від 26.09.2013р.)В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Колісник І.І.) від 27.05.2013 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Прудніков В.В., судді - Дармін М.О., Подобєд І.М.) від 04.09.2013 року, у справі № 904/2737/13 позов задоволено повністю; стягнуто з ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" плату за користування вагонами у сумі 49626,48 грн., судовий збір у сумі 1720,50 грн.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: пунктів 2, 3, 8, 9, 12 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року №113, ст.ст.2, 31, 71, 119 Статуту залізниць України, ст.ст.253, 264 ЦК України, ст.41 Конституції України, ст.ст.42, 104 ГПК України.

Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.

Позивач не скористався наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника відповідача, який підтримав викладені в ній доводи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулося до суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" плати за користування вагонами у сумі 49 626,48 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди правомірно виходили із такого.

Між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" та Публічним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" укладено договір №ПР/М-12-2/14-1438 НЮдч "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Терни і Рядова ДП "Придніпровська залізниця" від 21.09.2012 року.

На підставі укладеної вище угоди, за накладними №№52739299, 52752433, 52665908 порожні вагони власності ДП "Укрспецвагон" були прийняті залізницею до перевезення на адресу одержувача ПАТ "Північний ГЗК". На шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9, 10 розділу III Правил користування вагонами та контейнерами (далі Правила), затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999 року №113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 року за №165/3458, дані вагони були затримані на підставі наказу №423 від 02.10.2012 року через зайнятість колій на станції призначення Рядова у зв'язку з неприйняттям вантажу одержувачем ПАТ "Північний ГЗК" на свою під'їзну колію. За час затримки вагонів, залізницею було нараховано плату за користування вагонами за відомістю ф.ГУ-46 №13109508 у сумі 49626,48 грн.

Відомість плати за користування вагонами працівниками ПАТ "Північний ГЗК" підписана із запереченням: "З сумою за затримку не згодні. ПАТ "Північний ГЗК" готовий був прийняти вагони на під'їзну колію".

Стаття 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із ст.307 Господарського кодексу України встановлює, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Стаття 46 Статуту залізниць України встановлює, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби.

Згідно зі статтею 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та увільнення від зазначеної плати у разі затримки вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

Плата за користування вагонами не є мірою відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини у сторони у зобов'язанні.

Пунктом 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділу 1 Тарифного керівництва №1. Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом №1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Порожні вагони, що прибули на адресу відповідача, мали статус вантажу, та відповідач повинен був прийняти їх на свої під'їзні колії в установлені Статутом та договором строки, що ним не було зроблено.

Як вбачається з матеріалів справи затримка спірних вагонів відбулась з причин, що залежали від вантажоодержувача, а саме несвоєчасного забирання вагонів, що прибули на його адресу раніше.

Відповідно до ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Факт затримки вагонів на станції в очікувані під вантажні операції з вини ПАТ "Північний ГЗК" підтверджується актами загальної форми, доданими позивачем до матеріалів справи (а.с.23-67), які підписано відповідальними представниками комбінату без заперечень.

Дані акти доводять вину відповідача у зайнятості колій станції, що послужило причиною неможливості доставки вантажу до станції призначення.

Наказ про затримку спірних вагонів на підході до станції призначення був виданий через наявність на коліях станції призначення Рядова неприйнятих ПАТ "Північний ГЗК" вагонів, що надійшли на його адресу. За цим фактом станцією затримки Вісунь, у порядку передбаченому п.п.9, 10 розділу III Правил, складено акт про затримку вагонів форми ГУ-23а №6 від 02.10.2012 року, акт загальної форми ГУ-23 №6 від 02.10.2012 року. Повідомлення про затримку вагонів станцією призначення Рядова представникам комбінату вручено в порядку і строки, визначені, абзацом 4 п.10 розділу III Правил користування вагонами та контейнерами.

На момент прийняття наказу №423 про затримку вагонів на станції Рядова була лише 1 вільна колія №3 для обгону локомотивів, інші колії зайняті. Зайнятість прийомо-відправочних колій по ст. Рядова, згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер дирекції з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку УЗ і власних, вагонів з вантажами на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів і Північного ГЗК, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції. Згідно п.13.2.1 п.13.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.08.2005 року №5076, приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції.

З огляду на це, посилання відповідача на наявність на станції вільних колій, як на доказ відсутності своєї вини у затримці вагонів, суд вважає безпідставними.

Позивачем додано до матеріалів справи Положення зайнятості колій по ст. Рядова (т.1 а.с.131,т.2 а.с.11-23).

Як вбачається з цих Положень, а також пояснень поїзного диспетчера Криворізької дирекції залізничних перевезень Невеселого А.І. (т.2 а.с.10) на момент прийняття наказу №423 на станції Рядова була лише 1 вільна колія №3 для обгону локомотивів, інші колії зайняті. Колії №№5,2,6,8,9 зайняті вагонами, які були затримані з вини одержувача вантажу, тобто відповідача. Колії №№3,4,1,7,10 були зайняті під технологічними операціями з вагонами, передбаченими ЄТП роботи під'їзної колії на станції Терни та Рядова. З причини несвоєчасного забирання відповідачем вагонів, які надійшли на його адресу була знижена пропускна спроможність не тільки станції Рядова, а й на підходах до неї.

Підготовка залізницею на коліях станції порожніх власних вагонів під навантаження - звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, положеннями Тимчасової угоди та ЄТП. У той час як несвоєчасне забирання з колій станції одержувачем ПАТ "Північний ГЗК" вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог п.33 Правил видачі вантажів та ст.ст.46, 47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням тощо).

Крім того, пунктом 16 Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами у наступних випадках: якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переборну спроможність. Вказана максимальна переборна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки користування вагонами (контейнерами), цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

За оцінкою судів відповідач не надав доказів, які б свідчили, що він, у випадку який розглядається, може бути звільнений від плати за користування вагонами на підставі п.16 Правил, якими визначені підстави звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами і контейнерами.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.09.2013 року у справі № 904/2737/13 залишити без змін.

Головуючий-суддя С.Бакуліна

Судді О.Глос

О.Поляк