Ухвала суду № 35391907, 20.11.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кравцова Н.В.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 року справа №812/4171/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Ханова Р.Ф., Ястребова Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної інспекції сільського господарства в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року по адміністративній справі № 812/4171/13-а за позовом ОСОБА_2 до Державної інспекції сільського господарства в Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Артемівська районна у м. Луганську рада про визнання протиправними дій, визнання незаконним та таким, що підлягає скасуванню розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року позов задоволений частково (а.с.175, 176-179).

Скасовано розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (у межах населеного пункту) на суму 9547,91 грн. Державної інспекції сільського господарства в Луганській області. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, прийнятого з порушенням норм матеріального та процесуального права, приросив постанову скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що з огляду на наявну компетенцію, на підставі встановленого факту самочинного зайняття земельної ділянки, враховуючи положення Постанови КМ України №963 від 25.07.2007 року, факт наявності відповідного порушення надає можливість здійснити обрахунок спричиненої шкоди за зазначеною Постановою, встановлення факту, як додаткова процедура завдання такої шкоди не передбачено.

Судом надана не належна та помилкова оцінка щодо застосування коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель при розрахунку шкоди. Апелянт доводить обґрунтованість визначеного коефіцієнту, показники якого визначені на з урахуванням п.289.2 ст.289 ПК України. Висновки суду, що отримання позивачем згоди Аретмівської районної у м. Луганську ради на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки надає право на користування земельною ділянкою є безпідставними. Факт про використання позивачем земельної ділянки був встановлений до отримання відповідних дозвільних документів.

Апеляційний розгляд справи здійснювався у порядку письмового провадження з врахуванням приписів пункту 2 частини 1 статті 197 КАС.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що обставини які передували складанню оскаржуваного розрахунку від 03.08.2013, не є спірними між сторонами та підтверджені долученими до матеріалів справи, та полягають в наступному:

- здійснення перевірки на підставі листа Артемівської районної у місті Луганську ради від 01.06.2012 за № 652 (а.с. 60-61).

- складання акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 03.08.2012, яким встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки загальною площею 0,1182 га. для ведення садівництва, додатково до земельної ділянки п. 0,1000 га., яка надана гр. ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 27.09.2011. Правовстановлюючі документи на самовільно зайняту земельну ділянку відсутні, що є порушенням вимог ст.. ст.. 125,126 Земельного Кодексу України (а.с.11);

- складення протоколу про адміністративне правопорушення від 03 серпня 2012 року № 000003, по факту самовільного зайняття земельної ділянки (а.с. 5);

- видання припису 03 серпня 2012 року за № 000005, щодо усунення порушення земельного законодавства до 03.09.2012 (а.с. 4);

- винесення постанови про накладення адміністративного стягнення від 03.08.2012 № 00006, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 53-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., який позивач сплатив 06.11.2012 (а.с. 6, 120).

Зазначені обставини також встановлені рішенням Артімівського районного суду від 30.10.2012 (справа № 2а/1203/342/2012), а тому відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства не доказуються.

Як правильно визначив суд першої інстанції, що характером спірних відносин між сторонами у даній справі є наявність або відсутність підстав для складання розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (у межах населеного пункту) від 03.08.2013 року.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам під час апеляційного перегляду, колегія суддів зазначає, що відповідно до абзацу 1 ст. 19 Закону України "Про охорону земель" державний контроль за використанням та охороною земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Здійснюючи апеляційний перегляд постанови суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наданої оцінки про застосування коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель при розрахунку шкоди та про те, що отримання позивачем згоди Аретмівської районної у м. Луганську ради на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки надає право на користування земельною ділянкою. Такі висновки суду здійснені без врахування п.289.2 ст.289 ПК України, Порядку взаємодії органів виконавчої влади щодо обміну інформацією, необхідною для обчислення справляння плати за землю, затвердженого Постановою КМ України від 01.08.2006 року №1066. Крім того, факт самовільного використання позивачем земельної ділянки був встановлений до отримання відповідних дозвільних документів.

В той же час, доводи апелянта, що факт наявності відповідного порушення надає можливість здійснити обрахунок спричиненої шкоди, а встановлення факту, як додаткова процедура, завдання такої шкоди не є обов'язковим та не передбачено законодавством, колегія суддів вважає безпідставними виходячи з наступного.

Як було встановлено, та підтверджується матеріалами справи, 03.08.2012 відповідачем при перевірці дотримання вимог земельного законодавства ОСОБА_2 був встановлений факт самовільного зайняття земельної ділянки пл.. 0,1182 га для ведення садівництва, додатково до земельної ділянки пл.. 0,1000 га., яка надана йому для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. На підставі встановленого факту та Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, відповідачем складено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки від 03.08.2012 у розмірі 9547,91 грн. (а.с. 7).

Статтею 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначені повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель. Аналогічні повноваження Державної інспекції сільського господарства України закріплені в Положенні про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженої Указом Президента України від 13.04.2011 № 459.

Спору щодо повноважень проведення перевірки та складання розрахунку шкоди не є спірним.

Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 12.12.2003 № № 312, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин (далі за текстом - Порядок) встановлює процедуру планування та проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами, визначає підготовчі заходи, які необхідно здійснити перед початком проведення перевірки.

Пунктом другим Порядку визначено, що відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про здійснення державного контролю за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється шляхом, зокрема, проведення перевірок.

Згідно з п. 4.3 Порядку при виявленні порушення земельного законодавства державний інспектор: з'ясовує обставини та суть скоєного порушення земельного законодавства; установлює особу, яка здійснила порушення земельного законодавства; установлює, чи є в діях чи бездіяльності особи, яка вчинила порушення земельного законодавства, ознаки адміністративного правопорушення або склад злочину; обстежує земельну ділянку і встановлює, чи завдана юридичними чи фізичними особами шкода земельним ресурсам унаслідок їхньої господарської та іншої діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963 затверджена Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (далі - Методика), яка спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (далі - розмір шкоди).

Пункт 4 Методики визначає формулу обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки. Зазначена формула була застосована при розрахунку шкоди.

Згідно п. 7 Методики розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться Держекоінспекцією та її територіальними органами або держсільгоспінспекцією та її територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Держсільгоспінспекції на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2000 р. N 1619.

З метою формування єдиних підходів при застосуванні територіальними органами Держземінспекції Методики №963, Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель, розроблені Методичні рекомендації щодо застосування Методики №963 (Наказ №110 від 12.09.2007 року (із змінами та доповненнями). Зазначеними Методичними рекомендаціями також роз'яснено про суб'єктів, яким може бути заподіяна та відшкодована шкода, підстави для здійснення розрахунку, порядок обстеження земельних ділянок, визначення розміру, порядок стягнення.

Як вбачається із Методичних рекомендацій, держінспектори фактично повинні встановити належність земельної ділянки, що впливає на встановлення особи, якій завдана шкода, підставами для здійснення розрахунку розміру шкоди, визначені матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, протокол про адмінправопорушеня, припис, акт обстеження земельної ділянки.

При чому колегія суддів звертає увагу, для розрахунку розміру шкоди встановлена необхідність встановити не лише факт вчинення правопорушення, що підтверджується певними документами, а також існує необхідність у певному порядку обстежити земельну ділянку. Належним документом фіксації такого обстеження, є складений акт обстеження. Акт обстеження земельної ділянки за формою визначений у Додатку 1 до цих Методичних рекомендацій, які використовує у своїй діяльності відповідач.

Виходячи із системного аналізу зазначених положень та правового їх змісту, колегія суддів приходить до висновку, що при визначенні державним інспектором розміру заподіяної шкоди, обов'язковою умовою при такому визначенні є обстеження земельної ділянки, та на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку N 1619, встановлення, чи завдана юридичними чи фізичними особами шкода земельним ресурсам унаслідок їхньої господарської та іншої діяльності.

Тобто, Порядок №312 встановлює обов'язок держінспектора з'ясувати не тільки обставини та суть скоєного порушення земельного законодавства; установити особу порушника, чи є в діях чи бездіяльності особи, ознаки адміністративного правопорушення або склад злочину,

але ж зобов'язує суб'єкта владних повноважень, обстежити земельну ділянку та встановити чи була завдана юридичними чи фізичними особами шкода земельним ресурсам унаслідок їхньої господарської та іншої діяльності. Безпосередньо Порядок №312 покладає на держінспектора обов'язок по встановленню у визначеному законом порядку факту спричинення та завдання шкоди, тобто встановлення негативних наслідків, які настали внаслідок допущеного з боку особи порушень вимог земельного законодавства, в даному випадку внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Не кожен факт самовільного зайняття земельної ділянки доводить факт заподіяння матеріальної шкоди. Факт завдання такої шкоди підлягає доведенню. В даному випадку, якщо факт самовільного зайняття земельної ділянки створює одні наслідки у вигляді притягнення до відповідальності, то факт завдання шкоди може мати та створює інші правові наслідки, як можливість їх стягнення.

Колегія суддів зазначає, що якщо Порядок №312 визначає обов'язок встановити завдання шкоди, то Методика №963, яка використовувалась відповідачем, надає можливість обчислити у цифровому визначенні розмір такої шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок. Як Порядок так і Методика надає можливість провести таке обчислення за певних умов. Тобто, щоб обчислити розмір шкоди, необхідно встановити на підставі та у визначеному порядку, що така шкода була завдана, тобто, що настали певні наслідки.

Крім того, колегія суддів зазначає, що разом із встановленням спричинення шкоди, обов'язково встановлюється особа, якій така шкода завдана. Це є також складовою визначення шкоди.

Як вбачається із оскаржуваного Розрахунку від 03.08.2012 року, відповідачем визначена категорія земель за основним цільовим призначенням, як землі житлової та громадської забудови. В той же час, відповідачем встановлена особа, якій завдана шкода, що витікає із змісту встановленої за формою власності на землю, держава. Відповідачем не доведено перед судом, що шкода на підставі здійсненого розрахунку, за формою власності належить до державної власності, а не до комунальної власності (територіальній громаді на відповідній території).

В судовому засіданні не доведено перед судом, що відповідачем виконанні обов'язкові умови вимог п.4.3 Порядку №312, п.7 Методики №963, не дотримані також і Методичні рекомендації. При цьому в судовому засіданні встановлено, що у відповідача відсутні матеріали, які підтверджують погіршення стану земельної ділянки за період її використання позивачем, хімічного і радіоактивного забруднення території, експлуатація на даній земельній ділянці обладнання, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами тощо.

В даному випадку суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що відповідач здійснив розрахунок розміру шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки без з'ясування та встановлення обставин, чи була фактично заподіяна така шкода.

Колегія суддів погоджується з висновками суду, що Методика застосовується виключно для розрахунку шкоди, яка була заподіяна внаслідок вчинення правопорушень, - самовільного зайняття земельних ділянок. Внаслідок чого, встановлення факту наявності шкоди повинно бути доведено до стадії розрахунку її розміру. Тобто, якщо шкода не заподіяна, або не встановлювати, то немає чого розраховувати.

Тобто, оскаржуваний розрахунок складений без дотримання вимог наведеного законодавства, що регулює спірні правовідносини, що вказує на його протиправність.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновки суду першої інстанції про необхідність скасування оскаржуваного розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки від 03.08.2012 року.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

В даному випадку визначені порушення судом першої інстанції розрахунку, які не прийняті судом апеляційної інстанції до уваги, не дає підстав для скасування постанови, якою правильно вирішений спір по суті заявлених вимог.

Судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого рішення.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної інспекції сільського господарства в Луганській області - залишити без задоволення.

Постанову Державної інспекції сільського господарства в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року по адміністративній справі № 812/4171/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Р.Ф. Ханова

Л.В.Ястребова