Ухвала суду № 35390539, 22.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 р.Справа № 820/5615/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2013р. по справі № 820/5615/13-а

за позовом Приватного акціонерного товариства "Хлібзавод "Салтівський"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Хлібзавод "Салтівський", звернувся до суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0000114200 від 15.03.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, код платежу 11020300, на суму 110263,50 грн., з яких 73513 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями - 36756,50 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2013р. позов задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення - рішення №0000114200 від 15.03.2013 року в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 109312 (сто дев'ять тисяч триста дванадцять) грн. 50 коп., у т.ч. за основним платежем - 72875 (сімдесят дві тисячі вісімсот сімдесят п'ять) грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 36437 (тридцять шість тисяч чотириста тридцять сім) грн. 50 коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову в цій частині скасувати та прийняти нову постанову якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача та представник відповідача у судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, письмових заперечень, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський", зареєстроване 31.01.2001 року Виконавчим комітетом Харківської міської ради та перебуває на обліку як платник податків та зборів в СДПІ з обслуговування ВП у м. Харкові.

Контролюючим органом, була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності декларування податку на прибуток по податковій декларації з 9 місяців 2012 року в частині достовірності декларування суми нарахованих податків та зборів, які віднесено до витрат по податковій декларації за 9 місяців, за наслідками якої складено Акт №121/42.0-10/31340536 від 28.02.2013 року.

За результатами проведеної перевірки було складений Акт перевірки № 121/42.0-10/31340536 від 08.02.2013 року (а.с. 8-12). Відповідно до висновків Акту перевірки № 121/42.0-10/31340536 від 08.02.2013 р., відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем п. 138.5.1 п. 138.5 ст. 138, п. 50.1 ст. 50, п.п. 139.1.6 п. 139.1 ст. 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток за 9 місяців 2012 (рядок 16) на 73513 грн.

На підставі вищевказаного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000114200 від 15.03.2013р., яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 110263,50 грн., у т.ч. за основним платежем - 73513 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 36756,50 грн. (а.с. 13).

Не погодившись з винесеним рішенням позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0000114200 від 15.03.2013 року в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 109312 (сто дев'ять тисяч триста дванадцять) грн. 50 коп., у т.ч. за основним платежем - 72875 (сімдесят дві тисячі вісімсот сімдесят п'ять) грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 36437 (тридцять шість тисяч чотириста тридцять сім) грн. 50 коп. суд першої інстанції дійшов до висновку, що вимоги позивача правомірні та такі, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується в зазначеній частині з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Пунктом п. 138.1. ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з 138.2. ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" було надано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток за 9 місяців 2011р. за №9070217482 від 09.11.2012 року та уточнену декларацію з податку на прибуток за №9074509976 від 26.11.2012 року та додаток ІВ (до рядка 06.4 декларації) від 26.11.12 року № 9074509903 в якому у рядку 06.4.13 "Суми нарахованих податків та зборів, установлених Податковим кодексом України, а також інших обов'язкових платежів, встановлених законодавчими актами" було визначено суму 1276710 грн.

У зв'язку з встановленням розбіжностей між даними, які зазначені підприємством в рядку 06.4.13 "Суми нарахованих податків та зборів, установлених Податковим кодексом України, а також інших обов'язкових платежів, встановлених законодавчими актами" додатку ІВ (до рядка 06.4 декларації) від 26.11.12 року № 9074509903 та даними, які були визначені у деклараціях по місцевим податкам (податок на землю, оренда плата за землю, збір за спеціальне використання радіочастотними ресурсами, податок за спеціальне користування надрами, екологічний податок та ін.), податковий орган 28.12.2012 року звернувся до позивача із запитом №11417/10/42-025 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження.

Позивач, листом від 22.01.2013 року №65 повідомило, що сума розбіжностей виникла, внаслідок врахування податків, в т.ч. попередніх періодів, які не були включені до декларації з податку на прибуток за 2011 рік, зокрема: суми орендної плати на землю та податку на землю у загальному розмірі 347022,6 грн., яка була визначена платнику податків на підставі податкових повідомлень-рішень №0001890854 від 23.12.2011 року на суму 305472,73 грн., №0001880854 від 23.12.2011 року на суму 40449,26 грн. та №0000120042 від 03.05.12 року на суму 1100,61 грн. Крім того, позивач повідомив, що помилково включений в Додатку ІВ податкової декларації з податку на прибуток за І півріччя 2012 року (до рядка 06.4.13) прибутковий податок на суму 3040,06 грн. був відкорегований в Уточнюючий податковій декларації від 11.01.2013 року №9084333852.

Так, відповідно до приписів абз. в) п.п. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138 ПК України визначено, що до складу інших витрат включаються інші операційні витрати, що включають, зокрема, інші витрати операційної діяльності, пов'язані з господарською діяльністю, у тому числі, але не виключно:

суми коштів, внесені до страхових резервів у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу;

суми нарахованих податків та зборів, установлених цим Кодексом (крім тих, що не визначені в переліку податків та зборів, встановлених цим Кодексом), єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відшкодування Пенсійному фонду України сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право особа, які згідно із законодавством фінансуються за рахунок коштів підприємств, установ, організацій в обов'язковому порядку, а також інших обов'язкових платежів, встановлених законодавчими актами, за винятком податків та зборів, передбачених підпунктами 139.1.6 і 139.1.10 статті 139 цього Кодексу, та пені, штрафів, неустойки, передбачених підпунктом 139.1.11 статті 139 цього Кодексу.

Положеннями пп. 14.1.147. п.14.1. ст.14 ПК України встановлено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

У відповідності до п.286.1. ст.286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Згідно з п. 288.1. ст.288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача встановленого законом права на віднесення до складу витрат суми орендної плати на землю та податку на землю у загальному розмірі 347022,6 грн., яка була визначена платнику податків та сплачена останнім на підставі відповідних податкових повідомлень-рішень, та як наслідок, віднесення даної суми до рядку 06.4.13 "Суми нарахованих податків та зборів, установлених Податковим кодексом України, а також інших обов'язкових платежів, встановлених законодавчими актами" додатку ІВ декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2011р. за №9070217482 від 09.11.2012 року, з урахуванням уточненої декларації з податку на прибуток за №9074509976 від 26.11.2012 року.

Щодо посилань контролюючого органу, як на підставу правомірності прийнятого рішення, на положення п.п.138.5.1 п. 138.5 ст.138 ПК України, згідно із якими підприємство не мало права на віднесення вказаних витрат у даному періоді, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до положень п.138.5.1 п. 138.5 ст.138 ПК України визначено, що інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку, з урахуванням того, що датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору.

Отже, вказані положення стосуються безпосередньо випадку самостійного нарахування платником податку сум відповідних податків та зборів. Разом з тим, суми орендної плати на землю та податку на землю не були самостійно визначені позивачем, а були нараховані податковим органом на підставі відповідних повідомлень-рішень.

Положеннями абз. 2, 3 п. 138.11 ст. 138 ПК України встановлено, що до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відносяться суми витрат, не враховані в минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлені у звітному податковому періоді в розрахунку податкового зобов'язання.

Зазначені в цьому пункті витрати, здійснені в минулі звітні роки, відображаються у складі інших витрат, а ті, які здійснені у звітному податковому році, - у складі витрат відповідної групи (собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, загальновиробничих витрат, адміністративних витрат тощо).

Отже, враховуючи положення абз. в) п.п. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138 та абз. 2, 3 п. 138.11 ст. 138 ПК України колегія суддів зауважує, що позивачем на законних підставах включено до складу витрат сплачені суми податків у 2012 році, а саме: 04.01.2012 року сплачено 305472,73 грн. та 40449,26 грн.; 08.06.2012 року сплачено 1100,61 грн., згідно відповідних повідомлень-рішень № 0001890854 та № 0001880854 від 23.12.2011 року, № 0000120042 від 03.05.2012 року, саме в тому звітному періоді в якому виявлено помилку та фактично понесено витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2013р. по справі № 820/5615/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бершов Г.Є.Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.