Постанова № 35390516, 22.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 р. Справа № 643/5631/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Московського районного суду м. Харкова від 04.07.2013р. по справі № 643/5631/13-а

за позовом Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради

до ОСОБА_1

про стягнення виплачених надміру коштів у вигляді соціальної допомоги,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради, звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача, ОСОБА_1 виплачених надміру коштів у вигляді соціальної допомоги у розмірі 164,67 грн.

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 04.07.2013р. позов задоволено.

Стягнено з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серія НОМЕР_2 виданий Московським РВХМУГУМВСУ в Харківській області, код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради (адреса м.Харків, вул. Гв. Широнінців,38-г) надмірно виплачену державну соціальну допомогу у сумі 164 грн. 67 коп.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 114 (сто чотирнадцять ) гр. 70 коп..

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача та представник відповідача у судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, письмових заперечень, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що вимоги позивача правомірні та такі, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів суб'єкта владних повноважень, покладених в основу спірних правовідносин, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції виходить з наступного.

Аналізуючи характер спірних правовідносин та досліджуючи їх обставини, колегія суддів відзначає, що спір склався з приводу надмірно виплачених коштів у вигляді соціальної допомоги.

Отже, при вирішенні спору належить застосувати приписи Постанови Кабінету Міністрів № 1751 від

27 грудня 2001 р. "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми" (далі Постанова № 1751) та Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" № 2811-ХІІ від 21 листопада 1992 року (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" одержувачі державної допомоги зобов'язані повідомляти органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, про зміну всіх обставин, що впливають на виплату допомоги.

Пунктом 46 Постанови № 1751 встановлено, що особи, яким виплачується державна допомога сім'ям з дітьми, у разі виникнення обставин, які призводять до припинення виплати допомоги, зобов'язані у десятиденний строк повідомити про це органи праці та соціального захисту населення.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, відповідно до рішення Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради від 02.04.2010 року про призначення допомоги сім'ям з дітьми, надавалась одноразова допомога у розмірі 4800 грн. з 01.03.2010 р. по 31.03.2010 р. та щомісячно у розмірі 620 грн. за період з 01.04.2010 р. по 31. 03.2011 р., по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130 грн. за період з 29.03.2010 р. по 04.03.2013 р.

Позивач дійсно в заявах від 29.10.12 р. повідомила управління про її реєстрацію в центрі зайнятості та зобов'язалась повернути переплачену суму грошової допомоги. Та відповідно до листа Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат № 5543 від 11.12.2012 року на підставі рішення Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради від 06.12.2012 року за період з 23.11.2012 року по 31.12.2012 року за ОСОБА_1 числиться передплата у розмірі 164 грн. 67 коп.

Проте, колегія суддів вважає безпідставним висновок суду першої інстанції, про наявність вищезазначеної передплати відповідача, оскільки відповідно до листа Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат № 5802 від 08.02.2012 року на зміну листа № 5543 від 11.12.2012 року по причині неотримання коштів на поштовому відділенні за період з 23.11.2012 року по 31.12.2012 року за ОСОБА_1 переплата відсутня.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що вимоги суб'єкту владних повноважень є необгрунтованими та не підтвердженими матеріалами справи.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права.

Крім того, від представника позивача до суду надійшло клопотання про визнання нечинною постанову суду на підставі ч. 2 ст. 203 КАС України та закриття провадження по справі.

З зазначено приводу колегія суддів зауважує, що приписами частини 2 статті 203 КАС України передбачено, що якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, лист Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат № 5802 датовано 08.02.2012 року в той час як рішення по справі було ухвалено лише 04.07.2013р.

Тобто обставини на які посилається позивач у зазначеному клопотанні виникли до прийняття рішення по суті.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про визнання нечинним рішення суду та закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови порушені норми матеріального та процесуального права, постанова підлягає скасуванню, а апеляційна скарга підлягає задоволенню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Судові витрати підлягають стягненню згідно положень ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Московського районного суду м. Харкова від 04.07.2013р. по справі № 643/5631/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення виплачених надміру коштів у вигляді соціальної допомоги відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серія НОМЕР_2 виданий Московським РВХМУГУМВСУ в Харківській області, код НОМЕР_1, адреса АДРЕСА_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 58 (п'ятдесят вісім гривень) 00 копійок.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бершов Г.Є.Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.