Ухвала суду № 35390553, 31.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2013 р.Справа № 820/3971/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Шабанової С.О. Ш

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Зміївське лісове господарство" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2013р. по справі № 820/3971/13-а за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства "Зміївське лісове господарство" про стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернулося до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача, Державного підприємства «Зміївське лісове господарство», адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів в сумі 58 145,32 грн. та пені в розмірі 11,63 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2013 року по справі № 820/3971/13-а вимоги позивача були задоволені в повному обсязі. Стягнуто з Державного підприємства «Зміївське лісове господарство» адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів в розмірі 58 145,32 грн. та пеню в розмірі 11,63 грн.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2013 року по справі № 820/3971/13-а відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Позивач вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2013 року по справі № 820/3971/13-а прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Розглянувши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши суддю-доповідача, думку представників відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами є Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-XII від 21.03.1991 року (далі -Закон).

Статтею 19 Закону встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно зі ст. 20 Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Частиною 3 статті 20 Закону визначено, що сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ст. 18 Закону, забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 року № 420 «Про затвердження форм звітності та інструкцій щодо їх заповнення» встановлена форма звітності роботодавців про наявність вакантних місць, в тому числі призначених для працевлаштування інвалідів № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», яка відповідно до п. 4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» (в редакції від 20.11.2012 року Закону № 5492-VI) подається роботодавцями до державної служби зайнятості щомісячно.

Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік, що надавався відповідачем до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2012 році становила 139 осіб, з них середньооблікова чисельність фактично працюючих інвалідів - 6 осіб, а кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених, відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 6 осіб (а.с. 5).

Відповідно до листа Зміївського районного центру зайнятості за вих. № 467 від 28.03.2013 року, встановлено, що протягом 2012 року ДП «Зміївське лісове господарство» надавало звіти про наявність вакансій для інвалідів лише у червні, липні, серпні та жовтні. Протягом 2012 року на даному підприємстві за направленням центру зайнятості інвалідів не працевлаштовано. Відмов у працевлаштуванні не було (а.с. 32).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до списку працюючих інвалідів на ДП «Зміївське лісве господарство», протягом 2012 року на підприємстві працювало 6 осіб, з яких: 1 особа - 2 місяці, 1 особа - 1,5 місяців (а.с. 36).

Таким чином, всупереч вимогам законодавства, відповідач не виконав обов'язок щодо своєчасного щомісячного інформування державної служби зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів.

Згідно з ч. 1 ст. 217 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і доказів у їх обґрунтування відповідачем не надано.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Зміївське лісове господарство" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2013р. по справі № 820/3971/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Тацій Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 05.11.2013 р.