Ухвала суду № 35389155, 14.11.2013, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/9991/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Государський А.В.

Провадження № 22-ц/783/6656/13 Доповідач в 2-й інстанції: Каблак П. І.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Каблака П.І.,

Суддів: Крайник Н.П., Курій Н.М.,

з участю секретаря: Данилик І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укргазпромбанк» на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 27 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Укргазпромбанк», з участю третьої особи: Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

встановила:

Оскаржуваною ухвалою задоволено заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про забезпечення позову.

Заборонено будь-яким фізичним та юридичним особам вчиняти будь-які дії з реалізації арештованого майна, а саме: готельного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування, загальною площею 1413.9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, до складу якого входить готель, приміщення громадського харчування, житлова квартира площею 158,9 кв. м., підвальні приміщення, реєстраційний номер 12828043 та земельної ділянки, площею 0,1000 га, кадастровий номер 4620310100:11:004:0004, цільове призначення будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 які належать на праві власності ОСОБА_2

Зупинено стягнення по виконавчому провадженню ВП №38122214, відкритому 27.06.2013 року головним державним виконавцем відділу ПВР управління ДВС ГУЮ у Львівській області - ОСОБА_5 на підставі виконавчого напису, який вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за № 1001, щодо звернення стягнення на нерухоме майно - готельний комплекс з вбудованими приміщеннями громадського харчування, загальною площею 1413.9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до складу якого входить готель, приміщення громадського харчування, житлова квартира площею 158,9 кв. м., підвальні приміщення, реєстраційний номер 12828043 та земельну ділянку, площею 0,1000 га, кадастровий номер 4620310100:11:004:0004, цільове призначення будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 які належать на праві власності ОСОБА_2

Ухвалу суду оскаржив ПАТ «Укргазпромбанк». В апеляційній скарзі зазначає, що ухвала є необгрунтованою, оскільки було неправильно застосовано норми процесуального права. Стверджує, що на сьогоднішній день не існує жодного закону, який би передбачав застосування такого спеціального виду забезпечення позову як зупинення стягнення по виконавчому провадженню, натомість п. 6 ч. 1 ст. 152 ЦПК України передбачено вид забезпечення позову як зупинення стягнення на підставі виконавчого документу. Також, апелянт звертає увагу, що п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України передбачено вид забезпечення позову як заборона вчиняти певні дії, на думку апелянта, в даному випадку, мова йде про обов'язкове зазначення в рішенні суду конкретних дій, які заборонено вчиняти особі, а тому такого виду забезпечення позову як заборона вчиняти будь-які дії з реалізації арештованого майна діючим законодавством не передбачено. Враховуючи наведені обставини, просить ухвалу суду скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Згідно преамбули Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до вимог ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Частиною 2 ст. 152 ЦПК України передбачено, що у разі необхідності, судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Згідно ч. 4 вищезазначеної постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з»ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову у вигляді заборони будь-яким фізичним та юридичним особам вчиняти будь-які з реалізації арештованого майна та зупинення стягнення по виконавчому провадженні, суд вірно виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим в майбутньому виконання рішення суду. На думку колегії суддів, вжиті заходи забезпечення позову безпосередньо спрямовані на виконання можливого рішення суду щодо задоволення позовних вимог про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Представником позивача представлено суду належні та допустимі докази про можливу реалізацію готельного комплексу з прилюдних торгів до моменту вирішення судом справи по суті (а.с.36-39), яким суд першої інстанції та колегія суддів дала належну правову оцінку.

Доводи апеляційної скарги - результат невірного трактування апелянтом норм процесуального права, висновків суду не спростовують. Судом першої інстанції правильно і всебічно встановлено всі обставини справи та прийнято ухвалу з дотриманням норм матеріального і процесуального закону, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування такої.

Згідно із ч. 3. ст. 154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу, якщо зацікавленою особою будуть представлені додаткові докази на спростування доводів заяви про забезпечення позову.

Відповідно до положень ч.1 п.1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

З урахуванням зазначеного та керуючись ст.ст. 303, п. 1 ч.2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, п.4 ч.1 ст. 314, 315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазпромбанк» відхилити.

Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 27 серпня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: Каблак П.І.

Судді: Крайник Н.П.

Курій Н.М.