Ухвала суду № 35388329, 07.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2013 року Справа № 9104/31096/10

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Большакової О.О.,

суддів Пліша М.А., Глушка І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2010 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудмонтажпроект» до Державної податкої інспекції у Пустомитівському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецбудмонтажпроект» (далі - ТОВ «Спецбудмонтажпроект») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області (далі - ДПІ у Пустомитівському районі) про зобов'язання надати позивачу оригінал акту перевірки № 1195/150/30796714 від 28.09.2009 року, оригінал податкового повідомлення-рішення № 0011031550/0 від 06.10.2009 року, скасування податкового повідомлення-рішення № 0011031550/0 від 06.10.2009 року, яким позивачу визначено зобов'язання по податку на прибуток в загальній сумі 39015 гривень.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2010 року позовні вимоги ТОВ «Спецбудмонтажпроект» про зобов'язання надати позивачу оригінал акту перевірки № 1195/150/30796714 від 28.09.2009 року, оригінал податкового повідомлення-рішення № 0011031550/0 від 06.10.2009 року залишено без розгляду.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2010 року позов було задоволено повністю та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області № 0011031550/0 від 06 жовтня 2009 року.

Не погодившись з таким судовим рішенням, його оскаржила ДПІ у Пустомитівському районі, подавши апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального законодавства, просила скасувати оскаржувану постанову та постановити нову, якою у позові відмовити.

В апеляційній скарзі ДПІ у Пустомитівському районі зазначила, що не погоджується з постановою суду про задоволення позовних вимог. Апелянт зазначив, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про протиправність оскарженого податкового повідомлення - рішення про донарахування податку на прибуток в сумі 39015 гривень, оскільки перевіркою встановлено, що позивачем було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 1-е півріччя 2009 року, в якому збільшено валові витрати на 153493 гривні та відображено суму переплати, нарахованої у зв'язку з виправленням помилки в сумі 37373 гривні. У декларації по податку на прибуток за перше півріччя 2009 року «об'єкт оподаткування» становить 4862 гривні, податкове зобов'язання звітного періоду становить 1216 гривень. Враховуючи викладене, об'єкт оподаткування має становити - 148631 гривню, а податкове зобов'язання звітного періоду - 0 гривень. Помилка, допущена в уточнюючому розрахунку призвела до заниження суми податкового зобов'язання звітного періоду, при розрахунку якого виявлена помилка на 37157 гривень та виникнення суми переплати в сумі 37157 гривень, чим порушено п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та п. 2 «Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства», затвердженого наказом ДПА України від 29 березня 2003 року. Судом першої інстанції порушено вимоги п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якої у разі, якщо платник податку самостійно виявив помилки у раніше поданій ним декларації, він має право подати до податкового органу уточнюючий розрахунок. Однак, суд не взяв до уваги, що якщо помилки допущено у різних звітних податкових періодах, уточнюючий розрахунок подається за кожний період окремо. Тому, апелянт вважає, що податкове зобов'язання позивачу донараховано правильно.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що є підставою для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, в межах викладених в ній доводів, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ДПІ в Пустомитівському районі слід залишити без задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Спецбудмонтажпроект» подало до ДПІ у Пустомитівському районі декларацію з податку на прибуток підприємства за І квартал 2009 року, а 03 вересня 2009 року ТОВ «Спецбудмонтажпроект» подало до ДПІ у Пустомитівському районі уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за І півріччя 2009 року.

З листа ТОВ «Спецбудмонтажпроект» № 09 від 14 вересня 2009 року вбачається, що позивачем була надана довідка, про те що, Товариством не враховані витрати попередніх звітних періодів в декларації з податку на прибуток на суму 153493 грн., де розшифровано невключені суми у 2006-2008 роках та у І кварталі 2009 року, які вказані в уточнюючому розрахунку.

Згідно акту № 938/232/30790714 від 11 серпня 2009 року про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Спецбудмонтажпроект» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року валютного та іншого законодавства, він узгоджений з керівником ТОВ «Спецбудмонтажпроект», заяви керівника про те, що товариством не враховані витрати попередніх звітних періодів у декларації з податку на прибуток на суму 153493 грн. відсутні, хоча в матеріалах справи містяться довідки позивача від 04 серпня 2009 року про невключення валових витрат за 2007-2009 роки.

Згідно акту перевірки ДПІ у Пустомитівському районі № 1195/150-30780714 від 28 вересня 2009 року встановлено, що ТОВ «Спецбудмонтажпроект» подало уточнюючий розрахунок за І півріччя 2009 року, в якому збільшено валові витрати (графа 2) на 153493 грн., також відображено завищення об'єкта оподаткування (графа 4) в сумі 153493 гривні та суму переплати, нарахованої у зв'язку з виправленням помилки (графа 7) (-38373 грн.). У декларації з податку на прибуток за І півріччя 2009 року показник «об'єкт оподаткування» (графа 08) становить 4862 грн. та «податкове зобов'язання звітного періоду» (графа 14) - 1216 грн.. Враховуючи вищенаведене, за І півріччя 2009 року об'єкт оподаткування має становити - 148631 грн. збитки та податкове зобо'язання звітного періоду» (графа 14) має становити 0 грн. Помилка допущена в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за І півріччя 2009 року привела до заниження суми виправленого (вірного) податкового зобов'язання звітного періоду, при розрахунку якого виявлена помилка (графа 7.2) на 37157 грн. та виникнення нереальної суми переплати, нарахованої у зв'язку з виправленням помилки» (графа 7) в розмірі 37157 грн., чим порушено п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» і п. 2 «Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства». Таким чином, перевіркою встановлено, що платник податків занизив податкове зобов'язання з податку на прибуток в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за І півріччя 2009 року на 37157 грн..

6 жовтня 2009 року ДПІ у Пустомитівському районі прийнято податкове повідомлення-рішення про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 39015 гривень (37157 гривень за оснивним платежем та 1858 гривень штрафних санкцій).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про незаконність оскаржуваного повідомлення-рішення з таких підстав.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпункт 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону визначає, що валові витрати включають суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України від 20.12.2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами») податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

На підставі викладених правових норм позивач самостійно виявив помилки у показниках раніше поданих податкових декларацій з урахуванням строків давності, передбачених ст. 15 Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами») .

Оскільки уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок прирівнюється до податкової декларації, то його показники з моменту подання розрахунку вважаються узгодженими та вносяться до даних особового рахунку платника податку. Право платника на подання уточнюючого розрахунку підтверджено також і пунктом 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в якому передбачено, що платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Положення наведеної норми не ставлять право платника подавати уточнюючий розрахунок за певний період в залежність від того, чи такий період перевірявся податковим органом.

Тобто, хоч період за який подавався уточнюючий розрахунк позивачем був раніше перевірений відповідачем, підприємство мало право на виправлення помилки, оскільки період виправлення не перевищує 1095 днів, що відповідає нормам ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем під час проведення перевірки податковому органу було подано документи, що підтверджують здійснені позивачем валові витрати за попередні звітні періоди.

Згідно довідки ПП «Західно-української аудиторської компанії» № 336/10 від 06 травня 2010 року (а.с. 50) ТОВ «Спецбудмонтажпроект» має укладений з ПП «Західно-українська аудиторська компанія» договір на ведення бухгалтерського обліку. У деклараціях з податку на прибуток позивачем не відображались усі фактичні витрати ТОВ «Спецбудмонтажпроект» за період IV квартал 2006 року - І квартал 2009 року. Також наведено розрахунок валових витрат за 2006-2008 роки та перший квартал 2009 року на суму 153493 гривні.

Також у матеріалах справи містяться копії первинних документів на підтвердження вказаних в уточнюючому розрахунку валових витрат (а.с. 95-183).

Як вбачається з акту перевірки № 1195/150-30780714 від 28 вересня 2009 року ДПІ у Пустомитівському районі не дало оцінки первинним документам, які підтверджують валові витрати підприємства, що вказані ТОВ «Спецбудмонтажпроект» в уточнюючому розрахунку за перше півріччя 2009 року.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність висновку податкового органу про заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток на 37157 гривень.

Доводи апелянта щодо невідповідності поданого позивачем уточнюючого розрахунку за різні звітні періоди, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки нормами п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не встановлено, що уточнюючий розрахунок подається за кожен період окремо.

Така вимога відсутня і у пункті 2 Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання» від 29 березня 2003 року № 143.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2010 року у справі № 7605/09/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді М.А. Пліш

І.В. Глушко