Ухвала суду № 35381736, 21.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2013 р.Справа № 814/1531/13-а

Категорія: 8.1.1 Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача - Косцової І.П.

суддів - Турецької І.О.

- Стас Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Міністерства доходів і зборів України, Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «Югевротранс» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, Міністрества доходів і зборів України про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Югевротранс» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просило визнати неправомірними дії відповідачів щодо не реєстрації податкових накладних №4 від 12.03.2013р., №5 від 12.03.2013р., №11 від 18.03.2013р. №27 від 25.03.2013р. в Єдиному реєстрі податкових накладних та визнати вказані податкові накладні такими, що зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 02.04.2013 року.

В обґрунтування позову зазначено, що зазначена відповідачами підстава для не прийняття направлених Товариством засобами електронного зв'язку податкових накладних - «не відповідність вказаного в накладних місцезнаходження юридичної особи продавця товарів інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» не відповідає дійсності та є надуманою, оскільки державним реєстратором не вносились зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо місцезнаходження ТОВ «Югевротранс» або запис про відсутність Товариства за місцезнаходженням.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року позов задоволено в повному обсязі.

В апеляційних скаргах Міністрество доходів і зборів України та Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що на підставі Договору про визнання електронних документів від 16.06.2011 року №3286, укладеного між ТОВ "Югевротранс" та Державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, позивачем 21.03.2013 року засобами електронного зв'язку на адресу ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби направлено наступні податкові накладні: №4 від 12.03.2013р., №5 від 12.03.2013р., №11 від 18.03.2013р. та №27 від 25.03.2013року для проведення реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зазначені податкові накладні не були прийняті центральним порталом прийому звітності ДПС України та не були зареєстровані, з посиланням на те, що «місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі, не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки державним реєстратором Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців не вносилися зміни щодо місцезнаходження позивача або запис про відсутність Товариства за місцезнаходженням: 54036, м. Миколаїв, провулок Очаківський 42-А, дії відповідачів щодо відмови в реєстрації податкових накладних є неправомірними.

Колегія суддів такий висновок суду першої інстанції вважає правильним та обґрунтованим, з огляду на наступне.

За приписами ст. 19 ч.2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що діяльність органів або посадових осіб, які здійснюють владні управлінські функції, має здійснюватись виключно в межах їх законодавчо визначених повноважень і реалізація таких повноважень повинна відповідати способу, встановленому законодавством.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, що настають за датою їх складання.

З огляду на викладене реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов'язком постачальника товарів чи послуг.

Цьому обов'язку кореспондує обов'язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відмовити у прийнятті для реєстрації наданих платником податку податкових накладних центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, може лише в разі, якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України. У такому разі протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді в текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин такого неприйняття.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Таким чином, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

З огляду на це правовідносини щодо реєстрації податкових накладних у Єдиному державному реєстрі податкових накладних і, зокрема, щодо безпідставного неприйняття податкових накладних для їх реєстрації є предметом розгляду в адміністративних судах відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 9 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого постановою КМУ №1246 від 29.12.10р., встановлено, що причиною відмови у прийнятті податкової накладної до реєстрації є: наявність помилок; відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факт реєстрації податкової накладної з такими ж реквізитами.

Таким чином, податковим органом може бути відмовлено в прийнятті податкової накладної, надісланої для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у випадку, якщо в такій накладній допущено помилку, а саме, сформовано її з порушенням вимог, передбачених п.201.1 ст.201 та/або пунктом 192.1 ст.192 ПК України, зокрема, якщо в ній не зазначено адресу місцезнаходження юридичної особи - продавця.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачами було відмовлено у реєстрації податкових накладних позивача у ЄРПН із посиланням на невідповідність місцезнаходження позивача інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

В той же час, як вірно встановлено судом першої інстанції, державним реєстратором Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців не вносилися зміни щодо місцезнаходження позивача або запис про відсутність Товариства за місцезнаходженням: 54036, м. Миколаїв, провулок Очаківський 42-А.

Згідно Витягу з Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців місцезнаходження позивача вказано м. Миколаїв, провулок Очаківський 42-А, яке до цього часу є незмінним за даними Реєстру.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не наведено ґрунтовних доводів на підтвердження правомірності прийнятого рішення та вчинених дій, також не доведено наявність порушень податкового законодавства з боку позивача.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційних скарг не вбачається.

Керуючись ст.ст.195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Міністрества доходів і зборів України, Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «Югевротранс» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, Міністрества доходів і зборів України про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Суддя - доповідач: І.П. Косцова

Судді: І.О. Турецька

Л.В.Стас.