Рішення № 35379903, 19.11.2013, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/45/2013

Справа № 1615/4057/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.11.2013 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді: Сьоря С.І., при секретарі Ткач О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці Полтавської області цивільну справу за позовом фізичної особи ОСОБА_1 до фізичної особи ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, відповідно до якого просить суд ухвалити рішення, яким визнати спільним сумісним майном подружжя земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_1 та розташований на ній фундамент об»єкта незавершеного будівництва, виділити їй та відповідачу в рівних частках у власність ? частину земельної ділянки, що розташована в АДРЕСА_1, ? частину фундаменту об»єкта незавершеного будівництва на цій земельній ділянці, зобов»язати ОСОБА_2 виплатити на її користь грошову компенсацію за ? частину спільного сумісного майна подружжя в розмірі 55 117 грн. 50 коп.

В подальшому позивачка уточнювала та доповнювала позовні вимоги та остаточно просила суд ухвалити рішення, яким визнати спільним сумісним майном подружжя земельну ділянку, що розташована за адресою АДРЕСА_1 без врахування вартості робіт (витрат) по її газифікації та електрифікації та розташований на ній фундамент об»єкта незавершеного будівництва, виділити ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в рівних частках у власність по ? частині земельної ділянки, що розташована за адресою АДРЕСА_1 без врахування вартості робіт (витрат) по її газифікації та електрифікації, ? частину фундаменту об»єкту незавершеного будівництва та ? частину автомобіля марки «FAW» модель СA 1031, 2007 року випуску, д.н. НОМЕР_1, зобов»язати ОСОБА_2 виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за ? частину спільного майна подружжя.

Свої вимоги мотивувала тим, що вона 22 липня 2000 року уклала шлюб з ОСОБА_2 . Шлюб виявився невдалим і шлюбно-сімейні відносини між нами були припинені з серпня 2011 року, після чого з ініціативи відповідача 03 листопада 2011 року рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області шлюб було розірвано. В шлюбі у них з відповідачем народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. За час спільного проживання однією сім'єю ними було придбано автомобіль марки «FAW» модель СA 1031, 2007 року випуску, д.н. НОМЕР_1 та земельна ділянка, що розташована в АДРЕСА_1, розміром 0,1 га. За час їхнього з відповідачем перебування у зареєстрованому шлюбі вони почали будівництво на даній земельній ділянці, а саме мали намір збудувати будинок з господарськими спорудами. На момент розірвання між ними шлюбу на земельній ділянці було залито фундамент будинку, із господарських споруд фундамент для туалету та літнього душу й криниця. Вважає, оскільки вказане майно набуте ними за час їхнього перебування у шлюбі, то воно підлягає поділу, як спільне сумісне майно.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги, з урахуванням доповнень та уточнень підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, не заперечував проти визнання спільним сумісним майном подружжя земельної ділянки, що розташована за адресою АДРЕСА_2, автомобіля марки «FAW» та стягнення з відповідача грошової компенсації за ? частину вказаного спільного майна, а проти задоволення позовних вимог в частині визнання спільним сумісним майном подружжя фундаменту об'єкта незавершеного будівництва, що розташований за адресою АДРЕСА_1 та стягнення на користь позивачки грошової компенсації заперечив, зазначивши, що фундамент будувався відповідачем за власні кошти, після припинення шлюбних відносин.

Вислухавши пояснення позивачки та її представника, пояснення представника відповідача, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що в лютому 2010 року до нього звернувся ОСОБА_2 та на його прохання він дав йому в борг кошти в сумі 32 000 грн. для придбання земельної ділянки. В двадцятих числах листопада 2011 року він бачив, як на вказаній земельній ділянці заливався фундамент та в цей час сторони разом вже не проживали.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що сторін по справі знає, так як проживає по сусідству з АДРЕСА_2. Спідкувалася з ними, коли вони придбавали земельну ділянку чи то в 2010 році чи то 2011 році. Фундамент заливався в грудні 2011 році. Позивачку бачила на ділянці влітку 2011 року, коли вони прибирали на цій ділянці.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що він знайомий із сторонами. В середині листопада 2011 року ОСОБА_2 звертався до нього та він з братом допомагали йому заливати фундамент. Коли заливали фундамент то ОСОБА_1 він там не бачив. Коли придбав свою земельну ділянку, то на земельній ділянці ОСОБА_2 він будівельних матеріалів не мачив.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що в середині листопада 2011 року від йшов додому та підійшов до відповідача, який знаходився на своїй ділянці, яка розташована по АДРЕСА_2 та запропонував свою допомогу на яку останній погодився. На наступний день він прийшов йому допомагати, а саме допомагав заливати фундамент. Весною, до травня місяця 2012 року, вони закінчили заливати фундамент. Коли він прийшов допомогти ОСОБА_2 заливати фундамент, то побачив, що вже був викопаний котлован під фундамент і придбані цемент та інструменти для закладення фундаменту.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що позивачка являється йому дочкою. Позивач та відповідач купили земельну ділянку по АДРЕСА_2 в кінці лютого місяця 2010 року та було викопано котлован під фундамент. ОСОБА_2 вирішив продовжувати будівництво. Коли температура не дозволяла проводити заливку фундаменту вони за порадою сусідів всю зиму їздили за битою цеглою. Привезли 2-2,5 машини буту. Коли потепліло вони вирішили продовжити будівництво весною 2011 року. Заливати котлован їм допомагали цигани. Крім нього, дочки, та циган на ділянці нікого не було. Будівництво почалось в кінці літа 2010 року. На момент розлучення сторін фундамент вже був готовий.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що позивачка являється їй дочкою. Восени 2010 року вона допомагала ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прибирати земельну ділянку по АДРЕСА_2 . На той час вже було залито фундамент на рівень. Восени 2010 року вона останній раз була присутня на вказаній ділянці.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що в листопаді 2010 року позивачка всі свої кошти витратила на будівництво фундаменту та після сварки з відповідачем ОСОБА_1 позичала у неї гроші. На ділянці в листопаді 2010 року вже був залитий фундамент, його трішки було видно.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що з позивачкою вона знайома вже шість років. Позивачка та відповідач 2010 року купили ділянку. Найчастіше вона бачила Юліного батька на вказаній земельній ділянці. Коли купили ділянку, там вже були котлован та зариті сваї. Вона особисто бачила коли заливався фундамент. В котлован не заглядала.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі з 22.07.2000 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження від 22.07.2000 року серії НОМЕР_3 та відповідно до рішення Крюківського районного суду м.Кременчука від 03.11.2011 року вказаний шлюб було розірвано.

Відповідно до ст..61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Рішенням Крюківського районного суду м.Кременчука від 03.11.2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили 14.11.2011 року, встановлено, що шлюбно - сімейні відносини між сторонами припинені в серпні 2011 року.

Від вказаного шлюбу сторони мають дитину - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Крюківського районного управління юстиції м.Кременчука Полтавської області від 10.06.2003 року.

Відповідно до договору купівлі продажу земельної ділянки від 11.02.2010 року, що посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_14, ОСОБА_15 продала, а ОСОБА_1 придбав земельну ділянку площею 1011 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1.

Як вбачається із змісту вказаного договору, в ньому відсутні будь - які дані, що на вказаній земельній ділянці маються якісь об»єкти, зокрема котловани, ями, фундаменти, споруди.

Відповідно договору купівлі - продажу від 14 січня 2008 року, ОСОБА_2 придбав автомобіль марки «FAW» модель СA 1031-2010, 2007 року випуску, держаний номер НОМЕР_1.

Згідно рішення апеляційного суду Полтавської області від 02.07.2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_8 про визнання правочину недійсним, визнано недійсним договір купівлі - продажу автомобіля марки FAW модель СА 1031, д.н. НОМЕР_1, 2007 року випуску, що укладений 24.06.2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 та зобов»язано ОСОБА_8 передати вказаний автомобіль у спільну сумісну власність ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Тобто вказаним рішенням суду встановлено, що автомобіль марки FAW модель СА 1031, д.н. НОМЕР_1, 2007 року випуску є спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1, як майно, що набуте за час шлюбу.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ст. 368 ЦК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто судом достовірно встановлено, що земельну ділянку площею 1011 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 та автомобіль марки «FAW» модель СA 1031, 2007 року випуску, держаний номер НОМЕР_1 придбано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в період шлюбу, а тому вказана земельна ділянка та автомобіль є спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 і в разі поділу майна кожний із них має право на 1/2 частину вказаного майна.

Також позивачка просить суд визнати спільним сумісним майном подружжя та здійснити поділ фундаменту об»єкту незавершеного будівництва, який розташований на земельній ділянці АДРЕСА_1.

Відповідно до ст..60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ст..57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов'язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них.

Як встановлено судом та зазначено вище, шлюб між сторонами було розірвано рішенням Крюківського районного суду м.Кременчука від 03.11.2011 року, яке набрало законної сили 14.11.2011 року, при цьому вказаним рішенням суду встановлено, що шлюбно - сімейні відносини між сторонами припинені в серпні 2011 року.

При обґрунтуванні позовних вимог та в судовому засіданні позивачка зазначила, що під час шлюбу вони з відповідачем за спільні кошти залили фундамент будинку, із господарських споруд фундамент для туалету та літнього душу на земельній ділянці, що знаходиться в АДРЕСА_1, а тому вказаний об'єкт незавершеного будівництва підлягає поділу, як спільне сумісне майно подружжя.

Представник відповідача в судовому засіданні вказані обставини заперечив та зазначив, що будівельні матеріали із яких будувався фундамент, придбавались особисто відповідачем та за його власні кошти після припинення шлюбно - сімейних відносин із позивачкою та саме будівництво проводилося також після припинення шлюбно - сімейних відносин із позивачкою.

На обґрунтування вказаних доводів відповідачем суду надано квитанцію № 2597 від 03.11.2011 року та відповідний чек на суму 102 грн. 89 коп., квитанцію № 2638 від 09.11.2011 року та відповідний чек на суму 120 грн. 04 коп., квитанцію № 2642 від 09.11.2011 року та відповідний чек на суму 102 грн. 89 коп., квитанцію № 100 від 14.02.2012 року на суму 145 грн. 76 коп., квитанцію № 102 від 14.02.2012 року та відповідний чек на суму 120 грн. 04 коп., квитанцію № 652 від 10.05.2012 року та відповідний чек на суму 157 грн., квитанцію № 643 від 10.05.2012 року та відповідний чек на суму 134 грн. 57 коп., квитанцію № 648 від 10.05.2012 року та відповідний чек на суму 145 грн. 79 коп., квитанцію № 843 від 29.05.2012 року та відповідний чек на суму 112 грн. 14 коп., квитанцію № 854 від 29.05.2012 року та відповідний чек на суму 134 грн. 57 коп., квитанцію № 904 від 06.06.2012 року та відповідний чек на суму 134 грн. 57 коп., квитанцію № 908 від 06.06.2012 року та відповідний чек на суму 174 грн. 64 коп., квитанцію № 897 від 06.06.2012 року та відповідний чек на суму 179 грн. 42 коп., накладну № 5333 від 31.07.2012 року, товарний чек від 04.11.2011 року на суму 500 грн., товарний чек від 08.11.2011року на суму 480 грн., товарний чек від 12.11.2011 року на суму 96 грн., товарний чек від 04.11.2011 року на суму 500 грн., товарний чек від 19.05.2012 року на суму 364 грн., рахунок фактуру від 24.04.2012 року на суму 300 грн., накладну від 25.04.2012 року на суму 360 грн., видаткову накладну №П000000090 від 02.05.2012 року на суму 486 грн., чек № 148669 від 02.05.2012 року, чек № 135158 від 03.05.2012 року, чек № 7184 від 05.05.2012 року, чек № 133527 від 06.05.2012 року, чек № 138184 від 06.05.2012 року, чек № 149881 від 07.05.2012 року, чек № 138965 від 10.05.2012 року, чек № 137804 від 29.05.2012 року, чек № 89388 від 01.06.2012 року, чек № 137879 від 01.06.2012 року, чек № 139504 від 19.07.2012 року, чек № 134372 від 22.07.2012 року, чек № 134372 від 22.07.2012 року, чек № 134373 від 22.07.2012 року, чек № 101831 від 03.08.2012 року, згідно яких у вказаний в них період часу придбавалися будівельні матеріали.

Відповідно до ст..ст.10,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи в сукупності наявні у справі докази, покази свідків, надані сторонами письмові докази, суд приходить до висновку що позивачкою не доведено, що фундамент об»єкту не завершеного будівництва, що розташований за адресою АДРЕСА_1 будувався сторонами за їх спільні кошти, та в свою чергу відповідачем надано належні докази, що свідчать про те, що будівельні матеріали, із яких було побудовано фундамент та саме будівництво фундаменту, було здійснено останнім за його власні кошти та після фактичного припинення шлюбно - сімейних відносин із позивачкою.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог в частині визнання спільним сумісним майном подружжя фундаменту об»єкту незавершеного будівництва що розташований за адресою АДРЕСА_1, виділення його відповідачу та стягнення із відповідача на користь позивачки вартості його ? частки необхідно відмовити, у зв»язку з їх необґрунтованістю.

Відповідно до ст..69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Пунктами 22, 23, 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз»яснино, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.

Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо.

До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК).

Як встановлено судом, сторонами за час шлюбу набуто у спільну сумісну власність земельну ділянку площею 1011 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 та автомобіль марки «FAW» модель СA 1031, 2007 року випуску, держаний номер НОМЕР_1 та саме вказане майно підлягає поділу між ними.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної та земельно - технічної експертизи №529/530 від 15 липня 2013 року, встановлено, що ринкова вартість земельної ділянки площею 1011 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 на даний час, без врахування вартості робіт (витрат) по її газифікації та електрифікації складає 50420 грн.

Відповідно до висновку судової авто - товарознавчої експертизи № 10/451/13 від 30 жовтня 2013 року ринкова вартість автомобіля FAW СA 1031, держаний номер НОМЕР_1 станом на 30.10.2013 року становить 30698 грн. 53 коп..

Висновки вказаних експертиз, щодо вартості транспортного засобу та земельної ділянки, які є предметом спору у даній справі позивачкою та відповідачем не оспорювались та сторони в судовому засіданні погодилися із вартістю вказаного майна, що визначена у висновках цих експертиз.

Згідно ст.. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

Враховуючи викладене, встановлені обставини справи, а також те, що як встановлено судом земельна ділянка площею 1011 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5310436500:12:004:0094) та автомобіль марки FAW модель СА 1031, тип - вантажний малотоннажний бортовий тентований, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5, колір синій, д.н. НОМЕР_1, 2007 року випуску є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як майно, набуте подружжям за час шлюбу, відповідач ОСОБА_2 не заперечує проти виділення йому у власність цього майна та стягнення з нього на користь позивачки вартості його ? частини, а позивачка не заперечує проти присудження їй компенсації замість її частки у праві спільної сумісної власності на майно, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині є законними та обґрунтованими та підлягають задоволенню, а саме відповідачу ОСОБА_2 необхідно виділити та визнати за ним право власності на спірну земельну ділянку площею 1011 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та автомобіль марки FAW модель СА 1031 і стягнути з останнього на користь позивача грошову компенсацію замість її частки у праві спільної сумісної власності на майно в сумі 40 559 грн. 27 коп.

Відповідно до ст..4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Як вбачається із матеріалів справи, при поданні вказаної позовної заяви до суду позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 2055 грн. 60 коп. (квитанція №991610090 від 16.08.2012 року на суму 214 грн. 60 коп. та квитанція №992910033 від 29.08.2012 року на суму 1841 грн.), а остаточна ціна позову склала 50 695 грн. 27 коп., а тому судовий збір, в даній справі, підлягає сплаті у розмірі 506 грн. 96 коп.

Згідно ст..7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Оскільки позивачкою внесено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, то останній необхідно повернути судовий збір у розмірі переплаченої суми.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Як встановлено судом та це вбачається із матеріалів справи, позивачкою понесені судові витрати, а саме витрати по сплаті судового збору в сумі 506 грн. 96 коп., витрати пов»язані з проведенням судової будівельно - технічної та земельно - технічної експертизи в сумі 2448 грн. та витрати пов»язані з наданням правової допомоги в сумі 6500 грн.

Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, то з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути понесені нею судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 7 565 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України ст.ст.60,61,68, 69, 70 Сімейного Кодексу України , ст. ст. 368, 372 Цивільного кодексу України, ст..ст.. 3,4,9, 7 Закону України "Про судовий збір", Постановою Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суд, -

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.

Визнати, що земельна ділянка площею 1011 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5310436500:12:004:0094) та автомобіль марки FAW модель СА 1031, тип - вантажний малотоннажний бортовий тентований, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5, колір синій, д.н. НОМЕР_1, 2007 року випуску є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як майно, набуте подружжям за час шлюбу.

Виділити ОСОБА_2 та визнати за ним право власності на: земельну ділянку площею 1011 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5310436500:12:004:0094 та автомобіль марки FAW модель СА 1031, тип - вантажний малотоннажний бортовий тентований, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5, колір синій, д.н. НОМЕР_1, 2007 року випуску.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості ? частини земельної ділянки площею 1011 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5310436500:12:004:0094 в сумі 25 210 грн., грошову компенсацію вартості ? частки автомобіля марки FAW модель СА 1031, тип - вантажний малотоннажний бортовий тентований, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5, колір синій, д.н. НОМЕР_1, 2007 року випуску в сумі 15 349 грн. 27 коп. та судові витрати в сумі 7 565 грн., а всього стягнути 48 124 грн. 27 коп.

В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у м. Кременчук Полтавської області Головного управління Державної казначейської служби України в Полтавській області повернути ОСОБА_1 зайво сплачений судовий збір в розмірі 1548 грн. 05 коп., сплачений на р/р 31212206700010; одержувач: УДКСУ в м.Кременчук , код бюджетної класифікації: 22030001, код ЄДРПОУ: 37965850, банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області МФО: 831019, призначення платежу: судовий збір; код суду: 02886025 відповідно до квитанції №992910033 від 29.08.2012 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: