Ухвала суду № 35375742, 13.11.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

3

Справа № 344/10762/13-ц

Провадження №22ц/779/2821/2013

Категорія 47

Головуючий у І інстанції - Бойчук О.В.

Суддя-доповідач - Томин О.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі:

головуючої Томин О.О.,

суддів: Шишка А.І., Пнівчук О.В.,

секретаря Лисак І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07.10.2013 року, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07.10.2013 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зареєстрований 07.04.2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції, актовий запис № 294. Неповнолітню дитину: доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, після розірвання шлюбу залишено проживати з матір'ю. При реєстрації розірвання шлюбу позивачу залишено прізвище «ОСОБА_2».

Вирішено стягувати з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 700 грн. 00 коп. щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Стягнення аліментів розпочато з 11.07.2013 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 114,71 грн. сплаченого позивачем судового збору. Стягнуто з ОСОБА_3 229 грн. 40 коп. судового збору.

На дане рішення суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що рішення суду є необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

На його думку, судом першої інстанції при визначенні розміру аліментів не враховано майновий стан відповідача та те, що на момент прийняття оскаржуваного рішення він був безробітним. Натомість прийнято до уваги нічим не підтверджені покази ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_3 отримує значні доходи, проте, це не відповідає дійсності. Крім того, позивач більше року забороняє ОСОБА_3 бачитись із дочкою , у зв'язку з чим він змушений був звертатися до суду для забезпечення можливості брати участь у вихованні дитини. Вважає, що суд не взяв до уваги подані ним докази та заперечення з даного приводу, а також не вирішив питання щодо скасування заходів забезпечення позову згідно ч. 8 ст. 214 ЦПК України. Також не згідний з рішенням суду в частині стягнення судових витрат.

Тому просить рішення суду змінити в частині стягнення аліментів та стягувати з нього аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. 00 коп. щомісячно до досягнення дитиною повноліття. В частині стягнення судових витрат рішення скасувати та скасувати заходи забезпечення позову.

В судовому засіданні Апеляційного суду апелянт доводи апеляційної скарги підтримав. Позивач поти задоволення апеляційної скарги заперечила, просила рішення залишити без зміни.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що з 07.04.2010 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб (серія НОМЕР_1) (а.с.-9).

Встановлено також, що ОСОБА_3 є батьком малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить Свідоцтво про народження від 19.10.2010 року (серія НОМЕР_2) (а.с.- 8).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання дочки у твердій грошовій сумі, суд першої інстанції виходив з того, що згідно вимог ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, врахував матеріальне становище відповідача, згідно якого присудив розмір аліментів в сумі 700 грн. щомісячно.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька і (або) в твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів місцевий суд обґрунтовано врахував обставини зазначені в ст. 182 СК України, зокрема: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів (працездатна особа молодого віку); наявність у нього на утриманні інших утриманців (такі на момент розгляду справи відсутні).

Доводи апелянта, що його матеріальний стан не дозволяє йому сплачувати встановлену судом суму аліментів, так як він ніде не працює, не приймаються до уваги, оскільки даним обставинам суд дав оцінку та врахував їх при визначенні розміру аліментів.

Колегія суддів вважає, що апелянт є особою молодого віку, зобов'язаний працювати та утримувати свою малолітню дитину.

Суд першої інстанції з урахуванням можливостей відповідача, стану його здоров'я та рівня зайнятості визначив розмір аліментів відповідно до вимог чинного закону.

Згідно вимог ч. 2 ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку, а посилання на нові докази які б давали підстави для зміни чи скасування судового рішення апеляційна скарга не містить.

Питання судових витрат судом вирішено у відповідності з вимогами ст. 88 ЦПК України.

Посилання апелянта на те, що суд не вирішив питання про скасування заходів забезпечення позову не приймаються до уваги, так, як заходи забезпечення позову судом по даній справі не застосовувалися.

Рішення суду постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування з мотивів, наведених у апеляційній скарзі, колегією суддів Апеляційного суду Івано-Франківської області не встановлено.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07.10.2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: Томин О.О.

Судді: Шишко А.І.

Пнівчук О.В.