Ухвала суду № 35368414, 30.10.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

№ справи:123/2328/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Діденко Д.О. № провадження:22-ц/190/3912/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Сокол В. С. _______________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Сокола В.С., суддів:Пономаренко А.В., Підлісної І.А., при секретарі:Урденко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_9, ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання договорів поруки недійсними, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 до якої приєдналися ОСОБА_7, ОСОБА_8, на рішення Київського районного суду м. Сімферополя АРК від 29 квітня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

Позивачі звернулись до суду із вище зазначеним позовом, посилаючись на підвищення процентної ставки до 15 % без їх на те згоди, як поручителів за кредитним договором № 56/07 від 16 квітня 2007 р. (між ПАТ «Укрсоцбанк» і ОСОБА_11 на суму 180000 доларів США строком до 10 квітня 2014 р. зі сплатою 13% річних за користування кредитом). Згідно ч. 1 ст. 559 ЦК України просили суд визнати припиненими договори поруки за № 50/07/01, № 56/07/02, № 56/07/03 від 16 квітня 2007 р.

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АРК від 29 квітня 2013 р. у задоволенні позову ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_9, ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання договорів поруки припиненими відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, до якої приєдналися ОСОБА_7 і ОСОБА_8, просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування обставин справи. Зокрема, апелянт посилається на п. 1.1 та п. 2.1 договору поруки про ставку за користування кредитом у розмірі 13% та про внесення змін та доповнень до договору поруки лише у письмовій формі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_8 - ОСОБА_12, перевіривши матеріали справи за доводами сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову колегія суддів погоджується з наступних підстав.

ОСОБА_7 і ОСОБА_8 рішення суду не оскаржили, і оскільки укладені ОСОБА_7 (№ 50/07/01) і ОСОБА_8(№ 50/07/02) договори поруки ОСОБА_6 не стосуються (дані сторони солідарно з боржником відповідають за зобов'язаннями боржника згідно до укладених ними договорів поруки), то доводи скарги у частині оскарження укладених ОСОБА_7 і ОСОБА_8 договорів являються безпідставними і скарга у цій частині підлягає відхиленню.

В решті доводів скарги колегія суддів враховує наступне.

Так, порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання. Тобто, закон пов'язує припинення договору поруки зі зміною основного зобов'язання, а не із зміною будь-яких додаткових умов основного зобов'язання, забезпеченою порукою.

Відповідно до п. 22 Постанови пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 р. № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин», зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а, отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання. Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень ч. 1 ст. 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим.

16 квітня 2007 р. ПАТ «Укрсоцбанк» і ОСОБА_11 уклали кредитний договір № 56/07 на суму 180000 доларів США строком до 10 квітня 2014 р. зі сплатою 13% річних за користування кредитом (п. 1.1.).

Згідно укладеного ПАТ «Укрсоцбанк», ОСОБА_11, ОСОБА_6 договору поруки № 56/07/03 від 16 квітня 2007 р. поручитель зобов'язався перед кредитором у повному обсязі відповідати солідарно за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту № 56/07 від 16 квітня 2007 р.(п. 1.1).

Згідно п. 2.1, п.п. 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3 зміст забезпеченого порукою зобов'язання - повернення наданого кредиту у сумі 180000 доларів США з порядком погашення суми основної заборгованості за кредитом до останнього дня кожного місяця згідно з умовами визначеними в п. 1.1.2 ст. 1 договору кредиту та з кінцевим терміном погашення кредиту до 10 квітня 2014 р., сплата процентів за користування кредитом у розмірі 13 % у строки на порядку, що визначені договором кредиту, сплата можливих штрафних санкцій, визначених договором кредиту.

Згідно п.п. 3.3.1 кредитор зобов'язаний до моменту виконання забезпеченого порукою зобов'язання не змінювати умов договору кредиту без попереднього письмового погодження поручителя.

І оскільки згідно з п.п. 2.1.1 договору поруки умови договору кредиту визначені п.п. 1.1.2 ст. 1 договору кредиту - кінцевий термін погашення кредиту до 10 квітня 2014 р., дані умови змінені сторонами не були, тому доводи скарги про порушення кредитором і боржником п.п. 3.3.1 договору поруки являються недоведеними, з огляду на що скарга у цій частині підлягає також відхиленню, а оскаржуване рішення суду у порядку ст. 308 ЦПК України залишенню без змін.

Доводи скарги у частині посилання на п. 1.1 та п. 2.1 договору поруки також не являються підставою для зміни чи скасування оскаржуваного рішення у частині позову ОСОБА_6, оскільки змін та доповнень до даних положень договору поруки не було.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 324-327 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 до якої приєдналися ОСОБА_7, ОСОБА_8, відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Сімферополя АРК від 29 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: