Постанова № 353642, 16.10.2006, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

16.10.06 Справа№ 3/258-22/328а

За позовом

Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Львів

до відповідача

Новокалинівського виробничого управління житлово-комунального господарства, смт.Новокалинів

про

Стягнення заборгованості в сумі 3414 грн.

Суддя Желік М.Б.

Представники :

Від позивача

Дзьоба М.І.- доручення №01-7/2-2 від 10.01.2006 року

Від відповідача

Мартин Д.І,, Гупало Т.В. –доручення 75/5 від 25.06.2006 року

СУТЬ СПОРУ :

Розглядається адміністративний позов Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Львів до Новокалинівського виробничого управління житлово-комунального господарства, м.Новокалинів, про стягнення 3414 грн.

Ухвалою суду від 01.09.2006 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено на 10.10.2006 року. На підставі ст. 153 КАС України в судовому засіданні оголошена перерва до 16.10.2006р.

У відповідності до ч. 4 ст. 11 КАС України, судом вживались заходи для встановлення всіх обставин справи, виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. У відповідності до ст. 71 КАС України справа слухається за наявними у ній матеріалами.

Представникам сторін роз’яснено їх права згідно зі ст. ст. 49, 51 КАС України.

В судове засідання представник позивача з’явився, позов підтримав, наполягав на задоволенні позовних вимог. Представник відповідача з’явився, проти позову заперечив з підстав викладених в запереченні проти адміністративного позову, просить в позові відмовити.

Проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

У відповідності до ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, відповідачу встановлено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2003 році в кількості 3 робочих місць. Відповідач у звітному році працевлаштував 3 інвалідів, однак, зазначені працівники-інваліди пропрацювали різний період часу на підприємстві, що підтверджено Звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2003 рік, поданим відповідачем до Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Згідно зі ст.20 вказаного закону, підприємства, установи і організації, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце не зайняте інвалідом.

Відповідач, в порушення вимог ст.20 Закону, не сплатив позивачу кошти за нестворені робочі місця в сумі 3414 грн., що призвело до звернення Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів з позов до суду про примусове стягнення даних коштів.

Щодо твердження відповідача про фактичне створення ним робочих місць для працевлаштування інвалідів, а отже відсутності підстав для нарахування штрафних санкцій за порушення вимог ст.20 Закону, та посилання на дану обставину, як на підставу заперечень проти позову, слід зазначити наступне.

Відповідно до інструкції щодо заповнення форми №10 Пі “Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів“, затвердженої Міністерством юстиції України від 30.12.2004 року, береться до уваги середньооблікова чисельність штатних працівників та інвалідів (штатних працівників, яким за висновками медико-соціальних експертних комісій встановлена інвалідність), яка визначається відповідно до підпунктів 3.3.1 -3.3.3 інструкції.

Відповідно до приписів форми №10-Пі та підпунктів 3.1, 3.2 Інструкції в рядку 01 форми відображається середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік, яким, відповідно до чинного законодавства, встановлена інвалідність. Заповнення форми здійснюється з дотриманням підпунктів 3.3.1-3.3.3 Інструкції.

Підпунктом 3.4 Інструкції встановлено, що дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу, середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, та кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях відображаються в цілих одиницях, якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення).

Положенням про робоче місце інваліда і порядок працевлаштування інвалідів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995р. № 314, визначено, що робоче місце інваліда –це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві, в установі та організації незалежно від форм власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інваліда; робоче місце вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда (п.3). Згідно з п.5 Положення, підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Таким чином, створеним робочим місцем є те, яке введено в дію шляхом працевлаштування інваліда. Закон зобов'язує відповідача відповідно до 4-відсоткового нормативу створити робочі місця для праці інвалідів, зазначити їх у колективному договорі і інформувати центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів, а органи працевлаштування - підібрати робоче місце і працевлаштувати інваліда. Вищевикладені вимоги відповідачем не виконані, належних доказів зворотнього суду не надано.

Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач належних доказів про створення робочих місць для інвалідів в порядку встановленому Положенням про робоче місце інваліда і порядок працевлаштування інвалідів не надав, а отже викладені у запереченні обставини не довів.

Враховуючи наведене, суд, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 69-71, 86, 161-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Новокалинівського виробничого управління житлово-комунального господарства (смт.Новокалинів, пл..Авіації 24, р/р 260004407 ЛОД АППБ “Аваль” МФО 325570 ЄДРПОУ 31164710) на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Львівського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів (м.Львів, пл.Маланюка,6, р/р 31216230600002 УДК у Львівській області, МФО 825014, код ЄДРПОУ 23949066) 3414 грн.

3. Стягнути з Новокалинівського виробничого управління житлово-комунального господарства (смт.Новокалинів, пл..Авіації 24, р/р 260004407 ЛОД АППБ “Аваль” МФО 325570 ЄДРПОУ 31164710) в доход державного бюджету 3,41 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили у відповідності із ст.254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Суддя Желік М.Б.