Постанова № 353641, 08.12.2006, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

08.12.06 Справа№ 5/1457-19/283

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівська ізоляторна компанія”, м. Львів;

До Відповідача: ДПІ у Франківському районі м. Львова, м. Львів;

Третя особа на стороні Відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ДПІ у Галицькому районі м. Львова, м. Львів;

Про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 18.11.2005р. № 22835/10/23-0 та від 18.11.2005р. № 22834/10/23-0.

Суддя: Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання: Вахняк О.Є.

В судовому засіданні взяли участь представники Сторін:

Позивача: Гапон Н.Г. –предст. (дов. від 31.08.2006р.)

Відповідача: Чабан О.С. –ст.держ. подат. інспектор (дов.21898/9/10 від 08.11.2005р.)

Третьої особи:Рождественська Л.П.- гол.держ. подат. інспектор (дов. №1615/10-007 від 31.01.2006р.)

Представникам Сторін, які взяли участь у справі, роз’яснено їх права та обов’язки, передбачені ст.ст.49,51 КАС України, в тому числі право заявляти відводи.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено ТзОВ “Львівська ізоляторна компанія”, м. Львів до Відповідача: ДПІ у Франківському районі м. Львова, м. Львів про визнання нечинними податкового повідомлення-рішення № 22835/10/23-0 від 18.11.2005р., яким Позивачу визначено суму податковго зобов`язання за платежем: Податок на прибуток в розмірі 155350,50 грн., в тому числі 103567,00 - основний платіж та 51783,50 грн. - штрафні санкції та податкового повідомлення-рішення № 22834/10/23-0 від 18.11.2005р., яким Позивачу визначено суму податковго зобов`язання за платежем: Податок на додану вартість в розмірі 124 279, 50 грн., в тому числі 82853,00 грн. - основний платіж та 41426,50 грн. штрафні санкції.

Обставини справи:

Ухвалою суду від 21.08.2006р. судом відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду на 21.018.2006р.

11.09.2006р., 27.09.2006р., 09.10.2006р., 18.10.2006р. в попередньому засіданні оголошувались перерви з причин, наведених у відповідних ухвалах суду.

Ухвалою від 30.10.2006р. судом, за клопотанням Відповідача, залучено до розгляду справи ДПІ у Галицькому районі м. Львова в якості Третьої особи на стороні Відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору та оголошено перерву до 15.11.2006р.

15.11.2006р. судом закінчено підготовче провадження по справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 04.12.2006р.

В судовому засіданні 04.12.2006р. судом оголошено перерву до 08.12.2006р.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовілити.

Позивач пояснив, що надані суду первинні документи, а саме: накладні, специфікації, Акт прийому-здачі робіт, звіт про виконані роботи оформлені на виконання Договору доручення на продаж продукції № 10 від 01.09.2003р. та Договору купівлі-продажу продукції № 10к від 01.09.2003р. свідчать про належне ведення податкового обліку валових витрат Позивачем та наявність усіх документів, що підтверджують правомірність віднесення до складу валових витрат суми винагороди, сплаченої ТзОВ “Львівська ізоляторна компанія” на користь ТзОВ “Укрзахіденерго”, м. Судова Вишня Мостиського району Львівської області, а тому вважає, що донарахування Відповідачем суми податкового зобов`язання та штрафних санкцій з податку на прибуток та податку на додану вартість незаконними.

Представник Відповідача позов не визнав з підстав викладених у запереченнях на позовну заяву і вважає, що Позивачем, в порушення п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97-ВР від 22.05.1997р. із внесеними змінами та доповненнями, безпідставно віднесено до складу валових витрат у 3 кварталі 2004р. комісійну винагороду в сумі 414266,00 грн., що не підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку і умовами Договору доручення на продаж продукції № 10 від 01.09.2003р. та Договору купівлі-продажу продукції № 10к від 01.09.2003р.

Представник Третьої особи в судове засідання з’явився, подав Клопотання (вх.№ 33466 від 15.11.2006р.), в якому просить виключити ДПІ у Галицькому районі м. Львова, м. Львів з числа учасників спору, оскільки спірні податкові повідомлення-рішення винесено ДПІ у Франківському районі м. Львова, м. Львів, а ДПІ у Галицькому районі не виступає суб’єктом владних повноважень у даному випадку.

Судом відмовлено в задоволенні вказаного клопотання, оскільки Позивач: ТзОВ “Львівська ізоляторна компанія”, м. Львів перебуває на податковому обліку в ДПІ у Галицькому районі м. Львова, м. Львів.

Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу, заслухавши пояснення представників Сторін, що з’явились в судове засідання, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши сукупно докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

З 12.10.2005р. по 23.10.2005р. ДПІ у Франківському районі м. Львова, м. Львів проведено комплексну планову виїзну документальну перевірку ТзОВ “Львівська ізоляторна компанія”, м. Львів з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2004р. по 01.07.2005р., за результатами якої складено Акт від 14.11.2005р. № 307/23-0/30823262.

На підставі зазначеного Акту перевірки ДПІ у Франківському районі м. Львова, м. Львів винесено податкове повідомлення-рішення № 22835/10/23-0 від 18.11.2005р., яким Позивачу визначено суму податковго зобов`язання за платежем: Податок на прибуток в розмірі 155350,50 грн., в тому числі 103567,00 - основний платіж та 51783,50 грн. - штрафні санкції та податкове повідомлення-рішення № 22834/10/23-0 від 18.11.2005р., яким Позивачу визначено суму податковго зобов`язання за платежем: Податок на додану вартість в розмірі 124 279, 50 грн., в тому числі 82853,00 грн. - основний платіж та 41426,50 грн. штрафні санкції.

Вказаним Актом перевірки від 14.11.2005р. № 307/23-0/30823262, зокрема п. 2.2. та п. 2.5 Акту, Встановлено, що Позивачем, в порушення вимог п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97-ВР від 22.05.1997р. із внесеними змінами та доповненнями, безпідставно віднесено до складу валових витрат у 3 кварталі 2004р. комісійну винагороду в сумі 414266,00 грн., що не підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена, правилами ведення податкового обліку і умовами Договору доручення на продаж продукції № 10 від 01.09.2003р. укладеного між ТзОВ “Укрзахіденерго”, м. Судова Вишня Мостиського району Львівської області (Повіреним) та ТзОВ “Львівська ізоляторна компанія”, м. Львів (Довірителем).

На суму комісійної винагороди ТзОВ “Укрзахіденерго”, м. Судова Вишня Мостиського району Львівської області виписано податкову накладну № 7-30000029 від 30.07.2004р. на загальну суму 497119,42грн., в тому числі ПДВ: 82853,24 грн. Дана податкова накладна вписана ТзОВ “Львівська ізоляторна компанія”, м. Львів до Книги придбання товарів (робіт, послуг) за липень 2004р., а податок на додану вартість в сумі 82853,24 грн. по даній податковій накладній віднесено до податкового кредиту в липні 2004р., чим порушено п.п. 7.4.1. п 7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (із змінами і доповненнями).

Згідно з вимогами ст. 237 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р, №435-IV,- представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої строни, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно з вимогами ст. 626 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. №435-IV,- договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до вимог ст. 1000 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-IV,- за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя.

На підтвердження правомірномсті своїх дій в судове засідання Позивачем представлено Договір доручення на продаж продукції № 10, укладений між ТзОВ “Львівська ізоляторна компанія”, м. Львів (Довіритель) та ТзОВ “Укрзахіденерго”, м. Судова Вишня Мостиського району Львівської області (Повірений) 01.09.2003р., а також Договір купівлі-продажу продукції №10к від 01.09.2003р., укладений між ТзОВ “Укрзахіденерго”, м. Судова Вишня Мостиського району Львівської області та ТзОВ “Хартія” , м. Львів.

Згідно з умовами п. 1.1. Договору доручення передбачено, що Довіритель доручає, а Повірений бере на себе зобов`язання за винагороду укласти від імені та за рахунок Довірителя договори купівлі-продажу продукції з іншими особами. Пунктом 2 Договору доручення передбачено, що Повірений повинен на протязі 2 календарних днів з моменту укладення Договору купівлі-продажу з Покупцем надати Довірителю оригінал укладеного з Покупцем договору купівлі-продажу.

Як свідчать матеріали справи, ТзОВ “Укрзахіденерго”, м. Судова Вишня Мостиського району Львівської області (Повірений) 01.09.2003р. укладає від імені ТзОВ “Львівська ізоляторна компанія”, м. Львів (Продавець) Договір купівлі-продажу продукції № 10к з ТзОВ “Хартія”, м. Львів (Покупець) та згідно з п.2 Договору доручення у дводенний термін передає оригінал цього договору Позивачу.

У відповідності до умов п.1.1. Договору купівлі-продажу Продавець продає, а Покупець купує на умовах цього Договору продукцію в асортименті, в кількості, за цінами та на суму, що наведені в окремих специфікаціях (додатках) до цього Договору. При цьому, згідно з умовами п.2.1. Договору купівлі-продажу,- загальна сума цього Договору являє собою сукупність сум окремих операцій купівлі-продажу продукції, що будуть проведені сторонами протягом терміну дії Договору і орієнтовно складає 20 000 000,00 грн., в т.ч. ПДВ.

Судом встановлено, що за період з 01.07.2004р. по 30.07.2004р., ТзОВ “Укрзахіденерго”, м. Судова Вишня Мостиського району Львівської області (Повірений) здійснило від імені ТзОВ “Львівська ізоляторна компанія”, м. Львів продаж скляних ізоляторів на користь ТзОВ “Хартія”, м. Львів на загальну суму 2259633,71 грн., в тому числі ПДВ 376605,62 грн., що підтверджується специфікаціями до Договору купівлі-продажу № 10к від 01.09.2003р.:

- специфікація № 39 від 01.07.2004р. на суму 711 543,12 грн., в тому числі ПДВ 118590,52 грн.

- специфікація № 40 від 02.07.2004р. на суму 301 605,54 грн., в тому числі ПДВ 50 627,59 грн.

- специфікація № 41 від 05.07.2004р. на суму 583 092,00 грн., в тому числі ПДВ 97 182,00 грн.

- специфікація № 42 від 06.07.2004р. на суму 542 494.01 грн., в тому числі ПДВ 90 415 грн.

- специфікація № 43 від 07.07.2004р. на суму 120 899, 04 грн., в тому числі ПДВ 20 149,84 грн.

Належним чином завірені копії специфікацій долучено до матеріалів справи.

Згідно з умовами розділу 6 п. 6.1. Договору доручення на продаж продукції № 10 від 01.09.2003р,- за виконання доручення Повірений отримує від Довірителя винагороду у розмірі 17 % від загальної вартості відвантаженої Довірителем продукції на підставі укладених та отриманих від Повіреного договорів купівлі-продажу. Остаточний розмір винагороди Повіреного встановлюється сторонами в акті прийому-здачі виконаних робіт, який є невід`ємною частиною даного Договору.

З представленого в судове засідання Акту № РН –7 –30028 від 30.07.2004р. прийому-здачі виконаних робіт та Звіту ТзОВ “Укрзахіденерго”, м. Судова Вишня Мостиського району Львівської області від 30.07.2004р. про виконання Договору доручення № 10 від 01.09.2003р., вбачається, що ТзОВ “Укрзахіденерго”, м. Судова Вишня Мостиського району Львівської області (Повірений) у період з 01.07.2004р. по 30.07.2004р. від імені та за рахунок Позивача (Довіритель) здійснив продаж товару (скляних ізоляторів) на загальну суму 2259 633,71 грн., в тому числі ПДВ 376605,62 грн., на умовах, передбачених Договором доручення № 10 від 01.09.2003р..

Відповідно до вимог ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97-ВР від 22.05.1997р. із внесеними змінами та доповненнями,- валові витрати виробництва та обігу —це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до вимог п. 1.32 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97-ВР від 22.05.1997р.,- під господарською діяльністю розуміють будь-яку діяльність особи, спрямовану на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з вимогами п. 5.2 ст. 5 зазначеного Закону,- до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду, у зв`язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Абзацом 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до вимог ст. 653 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-IV,- у разі зміни договору, зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. При цьому, згідно з вимогамист. 654 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-IV,- зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється або розривається, зокрема, шляхом укладення додаткових угод (в т.ч. специфікацій), які становлять невід`ємну частину такого договору.

Таким чином, безпідставними є твердження Відповідача про те, що ТзОВ “Львівська ізоляторна компанія”, м. Львів не представлено укладеного Договору купівлі-продажу продукції на окрему поставку за участю Довірителя, оскільки, як встановлено в судовому засіданні та підтверджено поданими Сторонами матеріалами справи, продаж ізоляторів відбувався між одними і тими ж сторонами, на підставі Договору купівлі-продажу продукції № 10к від 01.09.2003р., дія якого не була припинена, а конкретні умови продажу, асортимент, кількість, ціни наводились у специфікаціях до даного Договору (належним чином завірені копії яких додано до матеріалів справи), які фактично є додатковими угодами та, згідно із ст. 654 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-IV, мають юридичну силу договору.

Відносно порушень, наведених Відповідачем в пп. 2.4. та 2.5. Акту перевірки від 14.11.2005р. № 307/23-0/30823262 з податку на додану вартість,- як встановлено судом, сума сплаченої Позивачем на користь ТзОВ “Укрзахіденерго”, м. Судова Вишня Мостиського району Львівської області комісійної винагороди за Договором доручення на продаж продукції № 10 від 01.09.2003р. в сумі 414 266,00 грн. належить до складу валових витрат з підстав, наведених вище, то на підставі п. 7.4.1. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (в редакції, що була дійсна станом на 3-ій квартал 2004р.),- суми податку на додану вартість, сплачені платником податку у звітному періоді, у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу),- були правомірно віднесені ТзОВ “Львівська ізоляторна компанія”, м. Львів до податкового кредиту.

При цьому, право ТзОВ “Львівська ізоляторна компанія”, м. Львів на податковий кредит підтверджується належно оформленою податковою накладною № 7-30000029 від 30.07.2004р.

Враховуючи вищенаведене суд вважає позовні вимоги документально підтвердженими, нормативно обгрутованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати, за згодою Сторін, покласти на Позивача.

Керуючись статтями 6-12, 69-71, 86, 137, 158, 159-163, 167 та п. 6 розділу 7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України,

суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Податкові повідомлення-рішення №22834/10/23-0 від 18.11.2005р., №22835/10/23-0 від 18.11.2005р., - визнати нечинними і скасувати.

3. Судові витрати покласти на Позивача.

Постанову може бути оскаржено в порядку, визначеному главою 1 розділу IV КАС України.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Левицька Н.Г.