Ухвала суду № 35364175, 07.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/1369/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Руденко А. В. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

07 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Губської О. А., Парінова А. Б.

при секретарі: Тур В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мареллі" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мареллі" до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Мареллі» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0001652301 від 13 березня 2013р.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутністю представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, посадовою особою державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Мареллі» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 за листопад 2012 р., за результатами якої складено акт від 27.02.2013р. №95/22-14/36262384.

Згідно з пунктом 3.1.2 вказаного акту при проведенні перевірки встановлено, що позивач у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року задекларував у складі податкового кредиту податок на додану вартість у сумі 99876 грн. за господарськими операціями з придбання товару у ФОП ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу технологічної сировини від 01.01.2012р. №5/1 (а. с. 33-36).

На підтвердження поставки товару (полу брусу) за вказаним договором позивачем та ФОП ОСОБА_2 були оформлені видаткові накладні: №29 від 01.11.2012р., №31 від 01.11.2012р., №48 від 02.11.2012р., №21 від 05.11.2012р., №48 від 05.11.2012р., №4 від 05.11.2012р., №3 від 07.11.2012р., №2 від 07.11.2012р., №31 від 07.11.2012р., №30 від 07.11.2012р., №6 від 07.11.2012р., №48 від 07.11.2012р., №4 від 08.11.2012р., №32 від 08.11.2012р., №25 від 08.11.2012р., №149 від 08.11.2012р., №1 від 08.11.2012р., №8 від 09.11.2012р., №293 від 09.11.2012р., №56 від 12.11.2012р., №11 від 12.11.2012р., №271 від 12.11.2012р., №55 від 12.11.2012р., №7 від. 12.11.2012р., №08 від 12.11.2012р., №8 від 13.11.2012р., №57 від 13.11.2012р., №12 від 13.11.2012р., №58 від 13.11.2012р., №13 від 14.11.2012р., №148 від 14.11.2012р., №11 від 15.11.2012р., №125 від 15.11.2012р., №2 від 15.11.2012р., №147 від 16.11.2012р., №14 від 15.11.2012р., №62 від 16.11.2012р, №15 від 16.11.2012р., №119 від 19.11.2012р., №18 від 19.11.2012р., №19 від 20.11.2012р., №26 від 19.11.2012р., №11 від 20.11.2012р., №83 від 20.11.2012р., №31 від 20.11.2012р. №11 від 21.11.2012р., №48 від 21.11.2012р., №84 від 21.11.2012р., №85 від 21.11.2012р., №20 від 21.11.2012р., №3 від 31.11.2012р., №12 від 22.11.2012р., №14 від 22.11.2012р., №21 від 22.11.2012р., №128 від 22.11.2012р., №89 від 23.11.2012р, №27 від 23.11.2012р, №22 від 23.11.2012р., №293 від 23.11.2012р., №25 від 26.11.2012р, №25 від 26.11.2012р., №26 від 27.11.2012р., №28 від 26.11.2012р., №92 від 27.11.2012р., №137 від 27.11.2012р., №91 від 27.11.2012р. №217 від 27.11.2012р., №4 від 27.11.2012р., №27 від 27.11.2012р., №27 від 28.11.2012р., №93 від 28.11.2012р., №29 від 28.11.2012р., №94 від 28.11.2012р., №96 від 29.11.2012р., №28 від 29.11.2012р., №11 від 29.11.2012р., №29 від 30.11.2012р., №28 від 30.11.2012р., №37 від 30.11.2012р., №5 від 30.11.2012р., №6 від 30.11.2012р., №7 від 30.11.2012р. на загальну суму 599236 грн. 02 коп., в т.ч. ПДВ 99876 грн. 01 коп.

За фактом поставки ФОП ОСОБА_2 виписані податкові накладні № 22, 24-34 від 30.11.2012р. на загальну суму 599236 грн. 02 коп., в т.ч. ПДВ 99876 грн. 01 коп., на підставі яких позивач включив податок на додану вартість до складу податкового кредиту за листопад 2012 року.

Перевіркою встановлено, що:

- надані позивачем до перевірки видаткові накладні складені з порушенням вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» внаслідок відсутності необхідних реквізитів, а саме: розшифровки прізвища осіб біля підпису в графі «Керівник», відсутність у графі «Відпустив» підпису, прізвища та посади особи, що відпустила товарно-матеріальні цінності від імені ФОП ОСОБА_2, відсутність у графі «Отримав» прізвища і посади особи, відповідальної за здійснення господарської операції від імені ТОВ «Мареллі», відсутність номера і дати довіреності та особи, через яку одержано товар;

- відсутня стовідсоткова попередня оплата, передбачена пунктом 1.1 договору купівлі-продажу технологічної сировини від 01.01.2012р. №5/1 та будь-яка оплата придбаного у листопаді 2012 року товару;

- до перевірки не надано документів, які підтверджують транспортування товару від ФОП ОСОБА_2, його сертифікацію та зберігання, довіреності та журнал обліку виданих довіреностей на отримання товарів від ФОП ОСОБА_2;

- перевіркою контрагента позивача ФОП ОСОБА_2 за період з 01.11.2012р. по 30.11.2012р. згідно довідки від 21.02.2013р. № 126/17-317/НОМЕР_2 не підтверджено реальність господарських операцій через відсутність власних та орендованих транспортних засобів, подорожніх листів, документів на придбання та списання паливно-мастильних матеріалів, доручень на право користування транспортними засобами, найманих працівників, виробничо-складських приміщень та іншого майна, необхідного для здійснення господарських операцій. Відповідно до пункту 44.1 Податкового кодексу України відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів не надає платнику податків право формувати податковий кредит.

За висновком перевірки встановлено порушення позивачем статті 9 Закону України від 16.07.1999р. №996-Х1У «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» внаслідок відсутності у первинних документах бухгалтерського обліку всіх необхідних реквізитів, та порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України. в результаті чого занижено податок на додану вартість за листопад 2012 року на суму 99876 грн.

На підставі вказаного акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 13.03.2013 р. №0001652301, яким визначив позивачу грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 149814 грн., з них 99876 грн. за основним платежем та 49938 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Також позивачем в якості доказів долучено до матеріалів справи товарно-транспорті накладні (№ 016033 від 01.11.2012р., № 016034 від 02.11.2012р., № 016035 від 05.11.2012р., № 016036 від 07.11.2012р., № 016037 від 07.11.2012р., № 016038 від 07.11.2012р. № 016008 від 08.11.2012р., № 016009 від 08.11.2012р., № 016010 від 08.11.2012р., № 016012 від 08.11.2012р., № 016013 від 08.11.2012р., № 016011 від 08.11.2012р., № 016039 від 09.11.2012р., № 016041 від 12.11.2012р., № 016042 від 12.11.2012р., № 016040 від 12.11.2012р., № 016043 від 13.11.2012р., № 016044 від 13.11.2012р., № 016045 від 14.11.2012р., № 016014 від 15.11.2012р., № 016016 від 15.11.2120р., № 016017 від 15.11.2012р., № 016018 від 15.11.2012р., № 016015 від 15.11.2012р., № 016046 від 16.11.2012р., № 016047 від 19.11.2012р., № 620849 від 20.11.2012р., № 016048 від 20.11.2012р., № 016049 від 20.11.2012р., № 016019 від 21.11.2012р., № 017706 від 21.11.2012р., № 017707 від 21.11.2012р., № 017708 від 21.11.2012р., № 017709 від 21.11.2012р., № 017710 від 21.11.2012р., № 017711 від 22.11.2012р., № 017712 від 22.11.2012р., № 017713 від 23.11.2012р., № 017714 від 23.11.2012р., № 017715 від 26.11.2012р., № 017716 від 26.11.2012р., № 017717 від 27.11.2012р., № 017718 від 27.11.2012р., № 017719 від 27.11.2012р., № 017720 від 27.11.2012р., № 017721 від 27.11.2012р., № 017722 від 27.11.2012р., № 017723 від 28.11.2012р., № 017724 від 28.11.2012р., № 017725 від 29.11.2012р., № 016476 від 30.11.2012р., № 620830 від 30.11.2012р., № 620829 від 30.11.2012р., № 620828 від 30.11.2012р., № 620850 від 30.11.2012р., № 620826 від 30.11.2012р., № 620827 від 30.11.2012р., № 016478 від 30.11.2012р., № 016477 від 30.11.2012р.).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно із п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є постачання товарів (послуг), місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу).

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ФОП ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу технологічної сировини від 01.01.2012р. № 5/1, за умовами якого продавець зобов'язався продати, а позивач прийняти і оплатити для власних виробничих потреб технологічну сировину (деревину) (пункт 1.1 Договору). На підтвердження фактичного виконання вказаного договору та поставки товару (полубрусу) позивачем під час перевірки надано видаткові накладні, зазначені в акті перевірки та копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Дослідивши у судовому засіданні надані позивачем копії видаткових накладних, суд першої інстанції встановив, що у правому нижньому куті накладних міститься підпис особи, яка одержала товар, штамп зі змістом «ТОВ «Мареллі», склад технологічної сировини».

Разом з цим, на накладній проставлено штамп зі змістом «Вантаж перевірено, різниці з перепусткою немає. Вантаж вивезено автомобілем (трактором). Державний номер. Державний охоронець. Дата. ТОВ «Мареллі». При цьому державний номер не проставлено, однак міститься дата та підпис охоронця.

Таким чином, вказані видаткові накладні містять суперечливу інформацію та не містять державного номеру транспортного засобу, яким доставлено товар, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказані видаткові накладні не підтверджують передачу товару позивачу.

Умовами вказаного договору місце поставки товару не передбачене, однак пунктом 3.1 визначено, що відвантаження та поставка товару здійснюється продавцем.

Відповідно до пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р №363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 р. за № 128/2568 (далі по тексту Правила) товарно-транспортна накладна є єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Типова форма товарно-транспортної накладної №1-ТН затверджена наказом Мінтрансу, Мінстату України від 29.12.95 р. № 488/346, згідно з якою у пунктах навантаження та розвантаження товарно-транспортної накладної зазначається адреса цих пунктів; здача вантажу замовником (вантажовідправником) підтверджується підписом посадової особи із зазначенням її посади, прізвища, ім'я та по-батькові і штампом; прийом вантажу водієм - експедитором підтверджується підписом водія-експедитора із зазначенням його прізвища, ім'я та по-батькові; здача вантажу водієм - експедитором підтверджується підписом водія; прийом вантажу вантажоодержувачем підтверджується підписом посадової особи вантажоодержувача із зазначенням посади, прізвища, ім'я та по-батькові і штампом.

З огляду на вищезазначені норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що всупереч вимогам типової форми товарно-транспортної накладної №1-ТН, затвердженої наказом Мінтрансу, Мінстату України від 29.12.95 р. № 488/346, у товарно-транспортних накладних не зазначені номер подорожнього листа; назва автопідприємства, що здійснює перевезення; повна адреса (№ вулиці, № будинку, тощо) пункту навантаження і розвантаження товару.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що всі вищезазначені недоліки свідчать про відсутність фактичного транспортування товару за наданими позивачем товарно-транспортними накладними.

Крім того, згідно довідки від 21.02.2013р. № 126/17-317/НОМЕР_2 ОСОБА_2 надано письмове пояснення, згідно якого останній використовував для здійснення власної господарської діяльності автомобіль марки ЗИЛ, модель 5301, 1999 р. в., держномер НОМЕР_3, техпаспорт НОМЕР_4, власник - ОСОБА_3 та причіп - самоскид - Е марки ГКБ, 1983 р. в., держномер НОМЕР_5, техпаспорт НОМЕР_6, власник ЗАТ «АТП-2361».

Жодні докази в матеріалах справи, щодо права користування вказаними автомобілями ОСОБА_2 відсутні.

Крім того, згідно договору оплата товару здійснюється шляхом взаємозаліку.

Натомість, колегія суддів констатує, що в матеріалах справи відсутні первинні документи, які б засвідчили дату здійснення господарської операції, суму платежу або суму, на яку проведено залік, інші реквізити.

Також, в матеріалах справи відсутні графіки відвантаження і поставки товару, акти рекламації, карантинні та радіаційні сертифікати, які є обов'язковою умовою виконання договору купівлі - продажу. Відсутні довіреності на отримання матеріальних цінностей.

Таким чином, відповідач правомірність своїх дій при винесенні оспорюваного податкового повідомлення-рішення в суді першої інстанції довів.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги не спростовують позиції суду першої інстанції.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мареллі" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мареллі" до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Суддя Губська О. А.

Суддя Парінов А. Б.

(Повний текст ухвали виготовлено 12.11.2013 року)

.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Парінов А.Б.

Губська О.А.